Цього тижня Росія вийшла із "зернової угоди", що саме собою не стало великою несподіванкою. Набагато більше міжнародних спостерігачів здивувало те, що у Кремлі ухвалили таке рішення за лічені дні до саміту Росія – Африка, який відбудеться у Санкт-Петербурзі 27–28 липня, йдеться в матеріалі BBC.
Більшість африканських країн залишаються лояльними до Москви, незважаючи на російське вторгнення в Україну, але при цьому Африка найбільше постраждає від переривання "зернової угоди".
Чому проблеми почнуться саме в Африці?
Її суть полягає в тому, що Україна за посередництва ООН може продовжувати експорт свого зерна та олії з чорноморських портів, блокованих російським флотом.
Скасування угоди означає значне скорочення обсягів зернової продукції, що постачається до третіх країн, та різке зростання цін на ці товари на світових ринках.
На початку війни в Україні до укладання першої "зернової угоди" з Росією, підписаної зусиллями ООН та Туреччини, припинення експорту українського продовольства відчули на собі багато країн, але найбільше – Африка.
На що розраховує Росія, завдаючи нового удару своїм африканським союзникам напередодні спільного саміту?
"Рішення Росії вийти із "зернової угоди" – це ніж у спину глобальної продовольчої безпеки, крок, який непомірно важко відіб'ється на країнах Африканського рогу, які і без того страждають від наслідків посухи", – заявив міністр закордонних справ Кенії Корір Сінг'Оей через день після того, як Москва вийшла з угоди.
Країнами Африканського рогу називають Сомалі, Ефіопію, Еритрею та Джібуті, але влада інших держав континенту теж б'є на сполох.
Сільське господарство всієї Східної Африки сильно постраждало від недавньої посухи, а північна частина континенту взагалі повністю імпортує продовольство.
Сомалі, Кенія, Ефіопія, Південний Судан та Нігерія стовідсотково залежать від імпорту зерна, Єгипет є одним із найбільших імпортерів саме української продукції.
Глава МЗС Замбії Стенлі Какубо заявив, що угода була "рятувальним колом для країн, які найбільше потребують", і її призупинення спричинить серйозні наслідки.
Скільки людей постраждає?
За оцінками ООН, зараз сумарно на континенті від нестачі їжі страждають близько 50 млн осіб. Наслідки виходу Росії із "зернової угоди" стали відчутні вже цього тижня, за один лише день у понеділок, 17 липня, світові ціни на пшеницю зросли приблизно на 3%, що посилить голод у певних країнах.
"Торгівля продовольством, кормами та добривами у Чорному морі має найважливіше значення для стабільності світових цін на продовольство. Сумно констатувати, що найбільше постраждали бідні люди та бідні країни", – зазначив генеральний директор Світової організації торгівлі Нгозі Оконджо-Івеала.
Деякі африканські країни, які вважаються близькими союзниками Москви, зокрема ПАР, утрималися від коментарів того, що відбувається.
Раніше
Росія заявила про те, що продовжувати термін дії "зернової угоди", строк якої спливає 17 липня, не буде. За словами прессекретаря президента РФ Дмитра Пєскова, сторони не виконали вимог Москви.
У своєму вечірньому зверненні 17 липня Зеленський повідомив, що надіслав Гутеррешу й Ердогану листи з пропозицією продовжити роботу Чорноморської зернової ініціативи або її аналога у тристоронньому форматі – без країни-агресора РФ.
У Кремлі у відповідь пригрозили "певними ризиками" у разі продовження "зернової угоди" без РФ.
