Командир бригади "Азов" Денис "Редіс" Прокопенко закликав виключити бригаду із законопроєкту щодо оборонних асигнувань Сполучених Штатів Америки, так званих чорних списків, бо це не дозволяє надавати бригаді західне озброєння. Заяву підполковник зробив на своїй сторінці в Facebook.
Прокопенко зауважив, що від 2017 року низка американських законів про консолідовані асигнування США містить поправку, яка забороняє надавати будь-яку допомогу, зокрема зброю, "Азову". Цю поправку пояснювали тим, що "Азов" є "відверто неонацистським" та "фашистським".
Згодом цю поправку скасували, однак заборону на передачу зброї бригаді встановив закон "Ліхі". Прокопенко вважає, що це ухвалили на основі характеристик "Азову" від західних ЗМІ під впливом російської пропаганди.
"Наявна заборона й в цьогорічному законопроєкті про оборонні асигнування. Наголошую на тому, що сам факт існування подібних поправок і заборон, не лише не дозволяє "Азову" ще ефективніше виконувати бойові завдання, а є ударом по обороноздатності нашої держави та ганьбить імідж України на міжнародній арені. І є принизливим для всього українського війська", – висловився підполковник.
Командир також додав, що існування таких поправок призвело до того, що "Азов" не мав західного озброєння під час оборони Маріуполя у 2022 році.
"Через цю правку навіть після 2022 року "Азов" досі не має можливості відправляти своїх бійців на більшість провідних західних військових навчань та не отримує необхідне озброєння, котре союзники передають Україні", – ствержує "Редіс".
Прокопенко зазначає, що також "не існує жодних доказів та підтверджень тим звинуваченням, які російська пропаганда ллє на "Азов" 10 років".
Нині ж, як говорить командир, "Азов" приймають на найвищому рівні в усьому західному світі, однак і досі не дають бригаді зброю. "Азов" був першим в Україні підрозділом, який перейшов на стандарти НАТО за власною ініціативою.
"Без західного озброєння за 10 років ми стали одним із найбоєздатніших підрозділів у державі. Скільки ще українських військових, бійців нашої бригади, котрі захищають не тільки свободу та незалежність України, але й весь вільний західний світ від справжніх, невигаданих нацистів сьогодення, мають загинути та отримати поранення, через відсутність необхідного сучасного західного озброєння, аби "Азов" нарешті прибрали з Appropriations bill та усіх чорних списків? – підсумував Прокопенко.
Чорні списки проти "Азову"
Ще восени 2019 року в Палаті представників США виступали за внесення полку "Азов" до списку іноземних терористичних організацій.
"Голос Америки" тоді повідомляв, що, конгресмен від штату Нью-Йорк Макс Роуз опублікував лист до державного секретаря Майка Помпео з вимогою внести полк "Азов" разом з двома праворадикальними організаціями до списку терористичних організацій. Відповідне звернення підтримали ще 39 членів американського Конгресу, представників Демократичної партії.
У зверненні конгресмени вказували, що полк "Азов" пов'язаний з терористом, який влаштував стрілянину у новозеландському місті Крайстчерч у березні 2019 року. Стрілець у своєму "маніфесті" згадував, що тренувався разом з "Батальйоном Азов" в Україні, а також постійно носив символ, пов'язаний з ним.
А один з авторів цієї доповіді, експерт із боротьби з тероризмом та автор кількох книг про "Аль-Каїду" та "Ісламську державу" Колін Кларк зауважував "Радіо Свобода", що "це цілком обґрунтовано".
"Якщо ви подивитеся на дії, які робив "Азов", коли вербував іноземних бійців зі всього світу в Україну – для участі в бойових діях. Абсолютно впевнений, що це розумне рішення – розглядати їх як іноземну терористичну організацію. Якщо ви розплутаєте їхню мережу зв'язків, то подивитеся на їхні контакти із деякими насильницькими "білими екстремістськими групами" з усього світу, включно зі США", – стверджував Кларк.
Водночас пояснював, що є політичні проблеми, пов'язані із затримкою з наданням військової допомоги, на яких експерт не зосереджується. І одночасно є скандал з батальйоном – "іноземною терористичною організацією, яка вербує американців".
"Обидві ці історії розвиваються паралельно. І тут важливо відокремити одне від іншого – щоб спокійно зважити всі докази", - повідомляв Кларк.
Нині ж до останнього законопроєкту про допомогу Україні в Конгресі США внесли вже 137 правок. Республіканка-трампістка Марджорі Тейлор Грін серед іншого запропонувала заборонити фінансувати коштами з пакета батальйон "Азов" (12 бригада спецпризначення "Азов" Національної гвардії України – офіційна назва, – ред.).
Історія нескорених азовців
Український Маріуполь російські війська оточили в перші дні повномасштабного вторгнення, яке розпочалося 24 лютого 2022 року. Окупанти обстрілювали місто з усіх видів зброї. Від початку березня місто перебувало в блокаді.
Завод "Азовсталь" став останнім обʼєктом у Маріуполі, який утримували українські військові. Там були бійці Національної гвардії, зокрема полку "Азов", співробітники СБУ, військовослужбовці ЗСУ, прикордонники й поліцейські. У бомбосховищах заводу станом на початок травня також були сотні цивільних.
17 травня минулого року у Генштабі ЗСУ повідомили, що вище військове командування віддало наказ командирам підрозділів на "Азовсталі" зберегти життя особового складу – бійці потрапили в полон до росіян.
А вже в серпні 2022 року Верховний суд РФ визнав український полк "Азов" терористичною організацією і заборонив його діяльність в Росії.
8 липня 2023 року з Туреччини до України разом із президентом Володимиром Зеленським повернулися п'ятеро командирів з "Азовсталі".
До України повернулися командир полку "Азов" Денис Прокопенко, його заступник Святослав Паламар, виконувач обов’язків командира 36-ї окремої бригади морської піхоти Сергій Волинський, старший офіцер "Азову" Олег Хоменко та командир 12-ї бригади Нацгвардії Денис Шлега.
