Цьогоріч уряд виділив понад 20 мільярдів гривень на зведення фортифікаційних укріплень, із яких майже 4 мільярди, а це найбільша сума, отримала Харківщина. Журналісти "Слідства.Інфо" відвідали будівництво одного з ВОПів (взводний опорний пункт) в області й поспілкувалися із військовослужбовцями 47-ї окремої інженерної бригади, які займаються облаштуванням "другої лінії оборони".
За словами військовослужбовця Рината із позивним "Ахметич", спочатку роблять першу лінію окопів. Це для того, щоб можна було зустріти противника і проводити бойові дії.
"Наступним етапом робляться бліндажі, траншеї перекриті. Завершену роботу приймає безпосередньо підрозділ, який і триматиме оборону в цих укріпленнях. Із ним інженерні війська контактують ще до початку будівництва. Це дозволяє і піхотинцям озвучити свої побажання, й інженерам не будувати зайвого", – пояснює Ринат.
Далі збудовані укріплення мають обшивати деревом, аби зменшити обсипання ґрунту, а отже і швидке руйнування. На один взводний опорний пункт йде близько 100 кубів деревини. Однак провести і ці роботи вдається не завжди. Оскільки йде наступ окупантів. Так було під Липцями: усе зробили – бліндажі, вогневі споруди, траншеї, щілини, а обшити не встигли, додає військовий.
"Ахметич" говорить, що траншеї спершу прокопуються технікою, а після заглиблюються вручну. Над розбудовою одного ВОПу працюють близько десяти людей з лопатами та один екскаватор. Кермує ним сам Ринат, хоч він і заступник командира роти.
"У нас дві одиниці техніки поламалося, то люди зайняті ремонтом. А я мусив вивчити роботу техніки за три дні. Ця техніка – пріоритетна ціль росіян, тож поруч із людиною в екскаваторі завжди закріплений військовий з рацією. Він передає інформацію про запуски КАБів та роботу ворожих дронів у секторі", – розповідає захисник.
Розбудова нового ВОПу знаходиться приблизно за сім кілометрів від нинішньої лінії фронту, де дуже часто лунають гучні вибухи. Усі керовані авіаційні бомби пролітають повз будівництво укріплень. Проте це не зупиняє роботи бійців, пишуть журналісти.
Військові працюють без вихідних по вісім-десять годин на день, якщо не заважають обстріли чи зливи. Івану та Василю 54 та 48 років. Усі вони колишні "мостовики", які займалися ремонтами мостів та зведенням понтонних переправ. Облаштовувати фортифікаційні укріплення чоловіки почали кілька місяців тому. Працювали спершу на Авдіївському напрямку, а тепер на Харківщині.
"Відпочиваємо вночі, або доки кидаємо та доки летить", – каже Василь.
Зміцнення фортифікацій на Харківщині
Тим часом нещодавно голова Вовчанської міської військової адміністрації Тамаз Гамбарашвілі заявляв, що Фортифікаційні споруди у Вовчанську побудували, однак через постійні російські обстріли зводити їх "було непросто".
І загалом зараз вести будь-які будівельні роботи прямо на кордоні з Росією непросто, казав посадовець. Адже ситуація була і є вкрай важка, бо саме місто дуже близько до кордону.
Відповідаючи на запитання, чи проводилися якісь роботи до наступу Росії, Гамбарашвілі уточнив, що "все було побудовано, але, можливо, не так щільно".
