У Міністерстві економіки України продовжують роботу над впровадженням механізмів відновлення виробництв, зруйнованих чи пошкоджених війною. Про це повідомили в пресслужбі відомства.
"Запропоновані до обговорення механізми попередньо напрацьовали Міністерством економіки України за участі інших центральних органів виконавчої влади та Федерації роботодавців України, яка представляє бізнес. Згідно із запропонованим до обговорення варіантом, приватні підприємства подаватимуть офіційно підтверджений перелік пошкодженого обладнання до ОВА, державні – до центральних органів виконавчої влади. Допомога надходитиме через визначених отримувачів гуманітарної допомоги", – пояснили в Мінекономіки.
Як працюватиме механізм допомоги?
Національні виробники, обладнання яких знищене чи пошкоджене внаслідок російської агресії, матимуть можливість отримати обладнання іноземного виробництва як матеріально-технічну допомогу.
"Йдеться про допомогу саме обладнанням, а не коштами. Спорядження постачатимуть за механізмами, аналогічними або схожими з механізмами надходження гуманітарної допомоги в Україну. Прагнемо якнайшвидше відновити втрачений промисловий потенціал України, і реалізація цієї ідеї буде дуже вагомим кроком до цього", – кажуть у відомстві.
І додають, що хочуть запропонувати абсолютно прозорий і чіткий механізм отримання допомоги, "зрозумілий як для українського бізнесу, так і для іноземних партнерів".
Передбачається, що ключовими адресатами матеріально-технічної допомоги у вигляді обладнання стануть підприємства перероблення чи ті, що генерують додану вартість.
Відповідні пропозиції та зауваження до Міністерства економіки мають подати протягом 10 днів. Також центральні органи виконавчої влади протягом цього терміну повинні направити до Мінекономіки пропозиції щодо створення постійного консультативно-дорадчого органу (робочої групи, – ред.) з питань гуманітарної допомоги при Міністерстві економіки, її можливі завдання, повноваження та порядок функціонування.
На основі обговорень та пропозицій надалі напрацюють необхідні для запуску механізму проєкти рішень.
Відбудова України
Український досвід післявоєнної відбудови зруйнованих російськими окупантами міст буде унікальним. Зруйновані свого часу війнами, пожежами, землетрусами Рим, Лондон, Чикаго, Сан-Франциско, Берлін, Токіо, Варшава мали інший бекграунд, ніж, наприклад, знищені російськими окупантами Бахмут, Мар’їнка, Попасна, вважає архітектор Олег Гречух.
На думку експерта, в незалежній Україні дуже багато часу згаяли на ностальгію та політичні ігри. Й архітектори нині не відстоюють свої права, а працюють фактично на забудовників, які їх "годують".
"Перелічені міста не були радянськими, не належали комуністичній командно-адміністративній системі, тому там усе вирішувалося по-іншому. Нещодавно провели багато конференцій для архітекторів та урбаністів про досвіди відбудови в інших країнах та містах, які були зруйновані. Нам слід зрозуміти, що у них інший бекграунд, інша історія, керівництво і політична ситуація. Перелічені міста не були радянськими, не належали комуністичній командно-адміністративній системі, тому там усе вирішувалося по-іншому, а наш досвід потрібно розвивати, нас ще треба навчати", – сказав Гречух.
Додамо: загалом, за прогнозами Світового банку, повоєнна відбудова України коштуватиме близько 500–600 млрд євро. Лише збитки медичної системи України, спричинені російською агресією, Світовий банк та Всесвітня організація охорони здоров’я оцінюють у 26 млрд доларів.
Натомість в Україні вже відзначили, що після закінчення війни країна не зможе відбудувати деякі населені пункти, оскільки росіяни зруйнували їх вщент.
