У Боснії і Герцеговині місцева прокуратура розслідує справу про купівлю заводу з виробництва вибухівки "Вітезіт". Підозрюють, що покупку здійснили за кошти Міністерства оборони України, які призначалися для придбання мінометних пострілів для української армії. Це стало відомо з розслідування балканської служби "Радіо Свобода".
За інформацією журналістів, розслідування пов’язане з контрактом вартістю 1,4 мільярда гривень. Його уклали між Міноборони України та маловідомою фірмою "Львівський арсенал" у листопаді 2022 року на постачання великої партії мінометних пострілів.
"Крім українського "Львівського арсеналу" також були задіяні компанії з кількох європейських країн, яким перераховували частину грошей на закупівлю гранат. Штаб-квартира одного з них знаходиться в Загребі, який також діє на території Боснії і Герцеговини. Поліція та судові установи країни долучилися до розслідування, яке, за інформацією "Радіо Вільна Європа" (RSE), розпочали з метою з’ясувати, що сталося з грошима на українське озброєння", – йдеться у повідомленні.
Що ж сталося?
За даними "Радіо Свобода", для виконання контракту "Львівський арсенал" залучив словацьку компанію Sevotech, яка своєю чергою співпрацює з WDG Promet. Остання ж має рахунок у чеському банку Podnikatelská družstevní zálazna, куди й перераховувались кошти Міноборони України. Україна внесла понад 400 мільйонів гривень передоплати, але "Львівський арсенал" зірвав постачання, після чого на компанію подали до суду.
Розслідувачі кажуть, що ролі кожного з учасників схеми ще з'ясовують. Ймовірно, планували здійснити закупівлю мін із Хорватії.
"За збігом обставин, власник хорватської WDG Promet Матіас Зубак – син хорватського торговця зброєю Звонка Зубака – у грудні 2022 року придбав у Боснії і Герцеговині завод "Вітезіт" із виробництва вибухівки за 5,5 мільйона євро. Згідно з даними "Радіо Свобода", кошти Зубак отримав через WDG Promet із рахунку в чеському Podnikatelská družstevní zálazna. Сам Зубак стверджує, що кошти з рахунку – усього 5,6 мільйона доларів – у нього вкрали нібито працівники банку в Чехії, підробивши документи й підписи. І каже, що купівля "Вітезіта" не пов’язана з контрактом українського Міноборони, а з українською стороною у нього проблем немає", – йдеться в розслідуванні.
Натомість у Podnikatelská družstevní zálazna зауважують, що WDG Promet сам зняв кошти з рахунку, причому в банку повідомили фінрегулятору Чехії про цю транзакцію як підозрілу. Представник установи Каміль Бабух в розмові з "Радіо Свобода" прямо звинувачує загребську компанію у тому, що вона "витратила українські гроші на купівлю "Вітезіту".
Як триває розслідування?
Розслідування обставин цих транзакцій, як довідалось "Радіо Свобода", ведуть прокуратури в Чехії та Боснії і Герцеговині. Чеська сторона попросила Боснію через Європол допомогти з отриманням даних про діяльність компаній, які фігурують у справі, а також надати необхідні дані з банків Боснії і Герцеговини.
"Україна роками має справу з корупцією на вищому рівні та видом корупції, відомим як "захоплення держави", свідчать у звіті Європейського суду аудиторів за 2021 рік. Корупція базується на неофіційних зв'язках між урядовцями, депутатами, прокурорами та суддями, бізнесменами з політичними зв'язками. З початку російського вторгнення в лютому 2022 року через кілька скандалів із закупівлями озброєння та військової техніки Україна перебуває під тиском Заходу, який вимагає від неї "змиритися" з корупцією, щоб і надалі отримувати зброю", – резюмували журналісти.
Скандали із закупівлями
Громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони України просить Національне антикорупційне бюро України розібратися з двома компаніями, які зірвали поставки зброї: польською Alfa Sp z o.o. і ТОВ "Львівський арсенал". Про це стало відомо з заяви голови Громадської ради Євгена Грушовця до директора НАБУ Семена Кривоноса, з якою ознайомилася "Українська правда".
За інформацією ЗМІ, до поля зору Громадської ради потрапили декілька ризикованих контрагентів з ознаками корупційних ризиків та недоброчесності.
Також влітку в Міністерстві оборони України визнали "незначні" недоліки з куртками та штанами з військової форми, за які відомство наперед заплатило мільйони гривень. Про це стало відомо 23 серпня під час засідання антикорупційного комітету при Верховній Раді України.
За даними журналістів, на засідання, яке збирали для обговорення розслідування, ймовірно, неякісної військової форми, не прийшов міністр оборони Олексій Резніков, якого запросили парламентарі. Натомість був його заступник Денис Шарапов.
Разом з тим у Міністерстві оборони України сказали, що не здійснювали закупівлю форми для підрозділу ТрО Збройних сил України, щодо якої проводиться розслідування. Коментар оприлюднили на сайті відомства.
Так, за матеріалами слідства, у 2022 році між військовою частиною та швейною фабрикою уклали договори на поставку форменого одягу для військовослужбовців.
Ще про корупційні скандали читайте в нашому матеріалі.
