У Львівському музеї митрополита Андрея Шептицького завершили реставрацію надбрамної ікони святого Вінкентія, яку виявили після демонтажу стін і туалетів, збудованих у радянські часи. Про це розповіла "Суспільному" реставраторка Ірина Гірна.
За словами Гірної, образ у Львівському музеї митрополита Андрея Шептицького віднайшли у 2022 році над дверима, що колись були входом до келій монастиря отців-реформаторів.
"Настоятель отець Себастян наводив лад коло церкви блаженного Климента Шептицького, вичищав та розбирав будови, які набудували там під час радянського періоду. І на стіні побачив замуровану нішу та вийняв ту цеглу і відкрився образ", – сказала реставраторка.
І додала, що образ був цілком замальований, під шаром фарби проглядалися невеличкі фрагменти. Реставратори протягом минулого літа відчищали та законсервували його. Виявили, що під цією іконою є фрагменти ще більш ранніх, барокових розписів XVII століття, ймовірно, створених ще при будівництві колишнього монастиря.
Ікону реставрували ціле літо, а на зиму законсервували. Рік спостерігали, як себе поводитимуть фарби, які використали під час реставрації. І впевнилися, що фарби не вигоріли на сонці, дощ їх не змив та через морози колір не змінився.
"Святий Вінкентій на цій іконі усміхається. Католицькій церкві притаманні ікони, де святі усміхаються або підморгують. Католики малювали святих більш подібно до живих істот. До прикладу в церкві Андрія у Львові можна побачити образи святих та монахів, які усміхаються", – зазначила Гірна.
Раніше
У червні в французькому Луврі відкрили виставку "Біля витоків сакрального образу. Ікони з Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві". Про це повідомляли в пресслужбі Міністерства культури та інформаційної політики України.
Відвідувачі виставки могли побачити чотири ікони на дереві VI та VII століть – Святий Іоанн Хреститель, Богородиця з Дитям, Святі Сергій і Вакх та Святі Платон і Гликерія. Експонування цих творів у Луврі було особливою подією ще й тому, що вони належать до рідкісних ікон, які походять із монастиря Святої Катерини на горі Синай і зберігаються поза межами Єгипту. Створені за технологією енкаустичного живопису (стародавня техніка малювання, в якій сполучною речовиною для фарб є віск, – ред.), ці ікони є винятковими пам’ятками найдавнішого періоду в історії іконопису.
