В цілому за листопад – грудень минулого року українська економіка, в тому числі товаровиробники, через блокаду кордонів зазнали збитків на суму більше ніж півтора мільярда євро. Про це заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
За його словами, це досить великі кошти, які недоотримує вчасно український бюджет, товаровиробники, логістичні компанії, всі ті, хто має відношення до імпорту, експорту продукції з території і на територію країни.
"Далі ми будемо бачити відгуки ще протягом 2024 року, тому що значна кількість товаровиробників, які були змушені стояти в цих заторах, втратили потенційні контракти зі своїми представниками в європейській зоні. Я знаю випадки, коли, не маючи можливості вчасно постачати продукцію, гіпермаркети відмовилися від співпраці. Зараз бізнес не може собі забезпечити в майбутньому напрямок експорту своєї продукції. Тому наслідки катастрофічні, ми будемо це відчувати", – сказав Марчук.
Оцінюючи нинішній стан аграрної галузі України, він уточнив, що в цілому збитки досить великі.
"Тільки за умови втрати в ціні по рослинності у збитках товаровиробників сягають більше трьох мільярдів євро протягом 2023 року. Я думаю, не помилюся, якщо більше ніж 60–70 відсотків товаровиробників по всій Україні працюють в збиток по багатьох культурах – кукурудза, пшениця, соняшник", – повідомив Денис Марчук.
Він зазначив, що в період самого піку блокування листопад – грудень – на 40% зменшився потік експортного потенціалу.
"Це досить вагомі цифри, особливо для частини України, західної частини України, де товаровиробники зазвичай користувалися цією логістикою експорту через Польщу, Словаччину, Угорщину. Тому що якщо прораховувати економіку, їхати їм в Дунай дуже дорого. Відповідно всі свої контракти вони формували через постачання сухопутними маршрутами, автомобілями в напрямку третіх країн Єврозони. Відповідно такі простої призвели до найбільшої втрати саме по Львівській області, Тернопільській області, Хмельницькій, Рівненській, Волинській, де товаровиробники зазвичай працювали в цьому напрямку", – пояснив Марчук.
Але водночас, за його словами, експорт все одно працює.
"Дуже сильно допомогло нам з експортом Чорне море, логістика через порти Великої Одеси за грудень була одна із найкращих за період повномасштабного вторгнення – 4,8 мільйона тонн зернових. В сукупності за грудень вдалося експортувати більше ніж шість мільйонів. Тому якби Чорне море не працювало, то наслідки через блокування перетинів між польським і українським кордоном були би ще сильнішими", – наголосив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
При цьому, за словами Марчука, за 20 днів у січні експортовано більше ніж два мільйони тонн саме через Чорне море.
"Показники говорять, що потенціал є. На загрузку сьогодні стоять більше ніж 36 кораблів, власне, для вивантаження в тому числі аграрної продукції. З точки зору безпеки, яку гарантують Збройні сили України, нам вдається залучати міжнародні компанії для того, щоб заходити на портову інфраструктуру України в одеські порти. Відповідно збільшувати потенціал експорту зернових і олійних культур. Тому що на наступні пів року нам потрібно експортувати ще приблизно 36–40 мільйонів тонн. Тому що за перше півріччя вдалося експортувати трошки більше ніж 20 мільйонів, а в сукупності в нас експортний потенціал на цей сезон сягає більше 60 мільйонів, приблизно 50 мільйонів – це зернові культури і близько 10 – це олійні культури, які потребують експорту для отримання відповідної виручки", – розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
Також досить активно розвивався румунський напрямок – через Молдову до Румунії. Туди Україна експортувала річковими портами, залізницею і автомобільними перевезеннями. Власне цифри також говорять самі за себе.
"За рік використання портової інфраструктури в Констанці фактично 40% об’єму, який перевантажувала портова інфраструктура Румунії, складали зернові саме з України. Фактично сьогодні в рамках двосторонніх стосунків між Україною і Румунією ведуться перемовини про збільшення експортного потенціалу в межах щомісяця навіть до 4 мільйонів тонн – це дуже великі об’єми з точки зору використання Дунаю. Тому що потенціал захоплювали від 2,5 до 3 мільйонів. Тому якщо говорити про такі надбання спільної співпраці – це дійсно альтернативний напрямок в умовах можливих здійснень чергових акцій блокування", – пояснив Марчук.
Він додав, що румунська сторона відновила будівництво автошляху, який сполучатиме Україну з їхнім виходом до Чорного моря.
"За рахунок такої співпраці, вигідної як для України так і для їхньої сторони, вони залучають великі інвестиції, зокрема навіть на безкоштовній основі з боку Єврокомісії було виділено порядку 180 мільйонів євро для розвитку інфраструктурних об’єктів, тобто портової інфраструктури для того, щоб нарощувати потенціал. Тому це яскравий показник того, як можна поєднувати правильні зусилля і вигравати від цього. Тобто бізнес працює, країна отримує кошти, і Україна як держава має можливість за рахунок таких партнерів експортувати свою продукцію", – підсумував заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
Нагадаємо, польські перевізники завершили блокування кордону перед пунктами пропуску "Краківець", "Рава-Руська" та "Ягодин – Дорогуськ" у вівторок, 16 січня.
Днями блокування руху вантажівок перед пунктом пропуску "Вікову-де-Сус", що навпроти українського ПП "Красноїльськ", було припинено.
Також рух вантажівок в пункті пропуску "Порубне" на румунському кордоні повністю розблокований. Водночас розблоковано рух вантажівок через пункт пропуску "Дякове".
