USD
НБУ
40.52
Готівка
40.85
EUR
НБУ
43.43
Готівка
44.10
Втрати орків: 5 3 1 9 8 0 (+1060)
USD
НБУ
40.52
Готівка
40.85
EUR
НБУ
43.43
Готівка
44.10

П’ять років в стані ліквідації: Чому держава досі витрачає десятки мільйонів щомісячно на утримання непрацюючих суддів ВСУ

Суд гроші

Ілюстративне фото

Джерело: відкриті джерела

У 2016 році Верховна Рада України ухвалила зміни до Конституції в частині правосуддя та Закону "Про судоустрій та статус суддів", якими передбачено ліквідацію Вищих спеціалізованих судів та Верховного суду України. Повноваження цих судів переходили до новоствореного Верховного суду, а повноваження відповідних суддів припинялись.

З набранням чинності відповідних змін – з грудня 2017 року судді ВСУ та вищих спеціалізованих судів не працюють, тобто не розглядають жодних судових справ, проте залишаються в штаті і продовжують отримувати чималі зарплати та домагаються виплати значних компенсацій. Кожен день такої "роботи" суддів коштує державі близько 200 тисяч гривень, а за дев'ять місяців 2023 року загальна сума видатків по ВСУ становить 19,6 млн гривень. Виправити ситуацію, унормувати роботу суддів та направити бюджетні кошти на найнеобхідніше, наприклад оборону, може парламент. За три роки запеклих дискусій депутати врешті напрацювали необхідний проєкт закону і навіть проголосували його в першому читанні, але вже близько шести місяців не можуть розглянути його в другому читанні.

Ліквідація ВСУ почалася у 2018 році і досі не завершена. В тому ж 2018-му було створено Верховний суд, до якого і перейшли повноваження вищих спеціалізованих судів і ВСУ.

"Тоді, по простому кажучи, були об’єднані функції Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого адміністративного суду, Вищого господарського суду і Верховного суду України. Всі ці суди фактично об’єднали і вони були переформатовані у Верховний суд, який працює сьогодні. З того моменту, коли всі ці суди були переформатовані, вони припинили свою діяльність і частина суддів з тих судів, які взяли участь у конкурсі у Верховному суді і перемогли там, стали суддями ВС, вони почали там працювати, а інші судді залишились в тих ліквідованих судах і держава довгий час не могла вирішити їхню долю. З різних причин, зокрема через те, що не працювала з 2019-го по 2023 рік Вища кваліфікаційна комісія суддів, частково не працювала Вища рада правосуддя і відповідно ті судді частково ще продовжують залишатись суддями цих ліквідованих судів. І плюс, ще є судді Верховного суду України, дехто не переміг у конкурсі у ВС, дехто взагалі не брав участі в цьому конкурсі і вони так далі продовжують залишатись поза штатом ВС", – пояснює перший заступник керівника апарату Верховного суду Расім Бабанли.

Водночас судді Верховного суду України порушили питання неконституційності відповідної реформи перед Конституційним судом України (КСУ). В лютому 2020 року КСУ визнав ліквідацію Верховного суду України неконституційною  і зазначив, що ВСУ не ліквідували, а перейменували, тобто судді мали б бути переведені до новоствореного ВС автоматично. При цьому Конституційний суд не визнав формування нового ВС неконституційним.

За концепцією реформи судді ВСУ не були автоматично переведені до ВС, а мали взяти участь у конкурсі на посади ВС на загальних засадах. Такий підхід мав сприяти очищенню судової влади від недоброчесних суддів. За поглядом КСУ такі судді мали бути переведені до ВС, але мали пройти свого роду оцінювання на предмет перевірки їх на відповідність посадам суддів ВС.

Оскільки реформа в частині припинення повноважень суддів ВСУ та ліквідації самого ВСУ (адже, на думку КСУ, відбулась не ліквідація, а перейменування), визнані неконституційними, ліквідація ВСУ не завершилася, судді ВСУ вже понад п’ять років залишаються в штаті ліквідаційного суду, при цьому не чинять правосуддя, а просто продовжують отримувати зарплати.

Більше того, в червні 2021 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі за заявою суддів ВСУ виніс своє рішення, яким постановив, що припинення повноважень суддів Верховного суду України не відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини. Фактично ЄСПЛ стосовно суддів ВСУ сформував таку ж позицію, як КСУ, констатуючи, що судді ВСУ не могли бути звільнені чи переведені до іншого суду, а мали б автоматично продовжувати працювати у ВС. Також, за ухвалою Європейського суду з прав людини, держава має виплатити суддям ВСУ моральну компенсацію у розмірі 5 тис. євро.

Вирішити цю проблему і усунути колізію має Верховна Рада України. У своєму рішенні Конституційний суд України рекомендував парламенту невідкладно привести положення законодавства у відповідність до свого рішення.

"Процес напрацювання цього законопроєкту був дуже складний, тому що було декілька варіантів, кожен з яких відстоювався певною групою народних депутатів і через те, що була дуже серйозна дискусія, це сильно гальмувало весь процес", – каже Расім Бабанли.

Зрештою, в березні 2023 року група народних депутатів від фракції "Слуга народу" внесла в парламент відповідний проєкт закону №5456-д "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв’язку з рішенням Конституційного суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України".

Варто зазначити, що в пояснювальній записці до проєкту закону йдеться про продовження суддівської кар’єри для п'яти суддів Верховного суду України та 48 суддів Вищих спеціалізованих судів України.

Ним пропонується передбачити, що судді ВСУ продовжуватимуть здійснювати свої повноваження як судді Верховного суду відповідної спеціалізації.

"Судді Верховного суду України, обрані на посади до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", продовжують здійснювати свої повноваження як судді Верховного суду відповідної спеціалізації до звільнення або припинення їх повноважень з підстав, визначених Конституцією України. Законопроєктом врегульовується питання кваліфікаційного оцінювання таких суддів", – йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту.

Своєю чергою перший заступник керівника апарату Верховного суду наголошує, що цей законопроєкт вирішує фактично всі питання щодо повноважень суддів ВСУ:

"Там передбачено, що ці судді продовжують здійснювати правосуддя у ВС. Вирішено питання щодо суддів Вищих спеціалізованих судів: передбачено, що ці судді можуть написати заяву про їх переведення в будь-який апеляційний суд чи суд першої інстанції і вони туди проходять без всяких конкурсів, без перевірок. Проблема наразі в тому, що попри те, що пройшло більше ніж два місяці як комітет підтримав цей законопроєкт для розгляду в другому читанні, він, на жаль, все ще не розглянутий Верховною Радою на пленарному засіданні. Так, зрозуміло, що воєнний стан, дуже багато інших нагальних питань, в тому числі і питань бюджету. А до цього законопроєкту у нього руки ніяк не доходять", – зазначає Расім Бабанли.

А тим часом судді недоліквідованих судів продовжують чекати на переведення і отримувати зарплату.

Отже, ці судді не здійснюють правосуддя, їм нараховується та виплачується суддівська винагорода і сума коштів там не мала. Кожен день коштує близько 200 тисяч гривень.

За інформацією Верховного суду, з 1 січня 2018-го по 1 жовтня 2023 року загальна сума відповідних видатків становить 557,5 млн гривень, в тому числі по Верховному суду України – 204,1 млн гривень.

З них за дев'ять місяців 2023 року такі видатки по ліквідаційних судах складають 55,2 млн гривень, в тому числі по Верховному суду України – 19,6 млн гривень.

Тобто щомісяця держава витрачає на таких суддів 8,3 млн гривень.

Тож, в цей складний для країни час, коли буквально кожна копійка з бюджету мала б йти на оборону і утримання військових зокрема, держава продовжує витрачати зовсім не малі кошти на невеликий "загон" суддів, які фактично просто чекають, коли їм дозволять працювати і отримувати зарплати за виконану роботу. А Верховна Рада, в руках якої і знаходяться всі важелі для розв’язання цієї проблеми, а конкретно – законопроєкт №5456-д, продовжує зволікати.

Читайте також:
Справа ТОВ Справа ТОВ "Краснолиманське": Застосування 225-ї статті КПК – це зловживання своїми посадовими обов'язками, щоб сфальсифікувати справу
В Україні цьогоріч збільшилася кількість випадків домашнього насилля В Україні цьогоріч збільшилася кількість випадків домашнього насилля
Я не пам'ятаю взагалі іншої справи щодо економічного злочину, коли б особі не давали заставу, – адвокат про справу Кропачова Я не пам'ятаю взагалі іншої справи щодо економічного злочину, коли б особі не давали заставу, – адвокат про справу Кропачова
Справа ТОВ Справа ТОВ "Краснолиманське": Тиск, що вчиняють по відношенню до підозрюваних, можна вважати за тортури