Нині лісистість України не є оптимальною та становить 15,9%. У цілому для нашої країни оптимальною вважається лісистість 20%, про це UWN повідомили в пресслужбі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля).
У відомстві зазначили, що оптимальна лісистість не може бути рівномірною та залежить від багатьох факторів.
"Залежно від лісорослинної зони та області коливається від 5% в Запорізькій, до 55% – в Закарпатській. Головною вимогою, яка виконується, є забезпечення щороку відновлення всієї площі лісів, яка була зрубана. А зараз також розпочали роботу щодо створення нових лісів", – розповіли в міністерстві.
Зокрема, з метою збереження лісового фонду та створення нових лісів у 2021 році започаткували реалізацію екологічної ініціативи "Зелена країна", в межах якої планують висадити 1 млрд нових дерев до кінця 2025 року.
"Наразі уже висадили 464,9 млн дерев. У тому числі у другій половині 2021 року висадили 59,7 млн дерев, у 2022 році – 184,6 млн дерев, у 2023-му – 220,6 млн дерев", – додали у Міндовкілля.
Війна й лісистість
Щодо поточної ситуації, то у зв’язку з військовими діями значні площі лісів є та будуть пошкоджені або знищені.
Це в першу чергу південні та східні області України з низькою лісистістю, де ліси виконують переважно природоохоронну і захисну функції.
"Більш точні дані щодо пошкоджень і потреби в їхньому відновленні можна буде визначити лише після закінчення бойових дій та проведення обстеження насаджень", – підсумували у відомстві.
Новини за темою: Природоохоронному фонду України через війну завдано збитків на 7,2 млрд гривень, – Міндовкілля
Під загрозою через війну в Україні опинилися 600 видів тварин та 750 видів рослин, занесених до Червоної книги
У результаті вторгнення РФ природна спадщина України зазнає значної шкоди. Тварини гинуть або намагаються втекти із зон ведення бойових дій. Під загрозою опинилися рідкісні види рослинного і тваринного світу, у тому числі види, занесені до Червоної книги України, – це 600 видів тварин та 750 видів рослин та грибів, розповіли раніше UWN у пресслужбі Міндовкілля.
У відомстві зазначили, що проблема зачепила й 16 Рамсарських об’єктів, площею близько 600 тис. га. Це ті території, які мають статус водно-болотних угідь міжнародного значення завдяки їхньому унікальному біорізноманіттю.
"Військові дії, руйнівна дія вибухів, рух військової техніки, будівництво фортифікаційних споруд, пожежі внаслідок обстрілів, хімічне забруднення ґрунтів важкими металами (свинцем, стронцієм, титаном, кадмієм, нікелем), висока концентрація яких робить ґрунт небезпечним для подальшого використання. Все це згубно впливає на природні екосистеми, знищуються або порушуються середовища існування диких тварин та рослин", – пояснили в міністерстві.
