Європарламент
Європейський парламент 29 лютого більшістю голосів ухвалив резолюцію з поглиблення інтеграції в рамках Європейського Союзу та внутрішніх реформ у зв’язку з майбутнім розширенням Євросоюзу.
Наразі 10 країн-кандидатів докладають зусиль, щоб приєднатися до ЄС, і деякі з них продовжують цей процес вже протягом багатьох років, перебуваючи на різних стадіях переговорів. 14 грудня 2023 року Європейська рада прийняла рішення розпочати переговори щодо членства в Євросоюзі з Україною й Молдовою, за певних умов – з Боснією і Герцеговиною та надала статус країни-кандидата для Грузії.
"Російська агресивна війна проти України та інші геополітичні виклики надали нового геополітичного значення розширенню Європейського Союзу. Стабільність, безпека та демократична стійкість Західних Балкан і країн східного сусідства є нерозривно пов’язані із цими ж категоріями в самому ЄС", – йдеться у документі.
Депутати зазначили, що подальше розширення Європейського Союзу залишається його моральним та історичним зобов’язанням, а також – геостратегічним пріоритетом, інвестицією у демократичний розвиток, мир та стабільність усього континенту.
Вони закликали Єврокомісію переглянути методологію процесу розширення, яка має враховувати процес входження до ЄС України, Молдови й Грузії, зробити цей процес більш цілеспрямованим та динамічним. При цьому депутати наголосили, що сам процес розширення потребує постійного моніторингу, не є незворотним та залишається таким, що оснований на конкретних досягненнях кожної з країн-кандидатів.
"Європарламент підкреслює, що не може бути жодних скорочень у досягненні цінностей ЄС та його фундаментальних принципів. Верховенство права, демократичні реформи, свобода преси та повага до прав людини, включаючи права меншин, мають бути на передньому плані під час процесу розширення, поряд із незалежністю судів, боротьбою проти корупції та формування дієздатного громадянського суспільства", – йдеться у документі.
Як зазначається, наступна хвиля розширення Європейського Союзу має відбуватися в міру готовності країн-кандидатів, за дотримання ними всіх необхідних критеріїв, без жодних скорочень або прискорень. Цей процес не має визначених часових рамок та має відбуватися паралельно із процесами реформ у самому ЄС.
"Європарламент очікує, що перші країни-кандидати мають бути готовими до входження до Євросоюзу до кінця цього десятиліття", – зазначається у резолюції.
Для прискорення та координації процесу розширення Європейського Союзу Європарламент пропонує ввести у складі Європейської комісії окрему посаду єврокомісара з розширення. Паралельно з цим надати країнам-кандидатам статус спостерігачів у ключових інституціях ЄС, включаючи Європейський парламент. У цьому зв’язку вони привітали ініціативу Європейського соціально-економічного комітету, який вже здійснив такий крок у 2024 році. В частині внутрішніх реформ Євросоюзу доповідь пропонує розширити перелік питань, з яких ЄС прийматиме рішення за принципом кваліфікованої більшості.
"Європарламент переконаний, що реформи європейських інституцій мають підвищити дієздатність ЄС та включати спрощені й більш ефективні процедури прийняття рішень, а також рухатися від принципу одноголосності. Голосування за принципом кваліфікованої більшості має застосовуватися у таких сферах, як захист демократії, прав людини та верховенства права, багаторічний бюджет, санкції та інші відповідні рішення у сфері зовнішньої політики, такі як початок переговорів про членство в ЄС, відкриття та закриття окремих кластерів під час таких переговорів, а також санкції за сповзання назад (у цьому процесі), за винятком рішень, що надають дозвіл на проведення військових місій або операцій з виконавчим мандатом", – йдеться у документі.
Європарламент закликав передати Україні далекобійні ракети і конфіскувати активи РФ
Європейський парламент ухвалив резолюцію на підтримку України до другої річниці повномасштабного вторгнення РФ. Євродепутати закликають передати Україні зброю для перемоги. Резолюцію підтримав 451 європейський депутат, 46 були "проти", 49 "утрималися". Європарламент наголошує, що для перемоги України не повинно бути жодних обмежень на військову допомогу Україні.
Зокрема, євродепутати закликають країни ЄС надати Україні артилерійські боєприпаси, системи протиповітряної оборони, ракети великої дальності, зокрема, TAURUS, Storm Shadow/SCALP, різні види артилерії, а також безпілотники та зброю для протидії їм.
Крім того, у резолюції вказується, що усі союзники ЄС і НАТО повинні підтримувати Україну у військовому плані не менше ніж 0,25% свого ВВП на рік. Також країни Євросоюзу закликають розпочати переговори з оборонними компаніями, щоб забезпечити збільшення виробництва та постачань боєприпасів, снарядів та ракет в Україну.
Також європейські депутати закликали Палату представників США ухвалити фінансування допомоги Україні. Резолюція також наголошує на важливості конфіскації заморожених російських активів, щоб використати їх на відновлення України.
"Росія має бути зобов'язана виплатити накладені на неї репарації, щоб забезпечити суттєвий внесок у відбудову України", – йдеться у документі.
Євродепутати закликають ЄС зберегти та розширити свою політику санкцій проти Москви та Мінська, зокрема, йдеться про заборону імпорту російського урану та металургійної продукції до Євросоюзу, припинення ядерної співпраці з РФ та запровадження повного ембарго на імпорт російської сільськогосподарської та рибної продукції, а також викопного палива та зрідженого природного газу, що транспортується морем по трубопроводах.
Нагадаємо, вчора, 28 лютого, Рада Європейського Союзу схвалила початок програми Ukraine Facility, в рамках якої Україні пообіцяли надати 50 млрд євро до 2027 року.
