Зазначається, що державні установи при роботі із звільненими з полону оборонцями зустріли принципово новий ряд проблем. Зокрема:
- стан військовослужбовців, звільнених з полону, який характеризується одночасним поєднанням фізичних та психологічних травм, загостренням хронічних та виникненням нових захворювань на фоні глибокого виснаження;
- неоднаковий рівень якості медичних та психологічних послуг, які надавалися представникам різних підрозділів сектору безпеки і оборони у різних областях після звільнення з полону;
- відсутність системного підходу до відновлення фізичного та психічного здоров’я осіб, які можуть бути звільнені з російських місць несвободи: сотні військовополонених та тисячі цивільних жертв насильницьких зникнень.
Згідно з ухваленим рішенням, тепер робота по відновленню особового складу проходитиме комплексно, з наданням медичної, реабілітаційної, психологічної допомоги та соціальних послуг. Порядок пропонує унікальну модель повної діагностики, безперервний процес лікування та реабілітації:
- відновлення передбачається у спеціалізованих центрах та визначених МОЗ України закладах охорони здоров’я за єдиними стандартами та протоколами, з мінімальними витратами часу на переміщення пацієнтів;
- розроблені алгоритми відповідають аналогічним процедурам у країнах НАТО і можуть бути поширені на категорії звільнених цивільних осіб і згодом – на поранених військовослужбовців.
Нагадаємо
30 січня Кабінет міністрів ухвалив постанову "Про внесення змін до постанов Кабінету міністрів України від 30 листопада 2016 року №884 і від 28 лютого 2022 року №168" на своєму засіданні. Основною метою цих змін є полегшення процедур встановлення інформації про членів сім’ї військовослужбовців, які можуть перебувати в полоні, зникли безвісти або загинули.
Українці, які перебувають у Європі, могли здати зразки ДНК для пошуку своїх родичів, зниклих безвісти за особливих обставин. Експерти відбирали зразки ДНК, які надалі передавали українським слідчим для пошуку та ідентифікації зниклих осіб.
В Україні з початку повномасштабного вторгнення зникли 30 тисяч цивільних.
Сюди можуть входити і живі люди, які були розділені зі своїми сім'ями. Це можуть бути люди, які перебувають в ув'язненні без права на спілкування. Це можуть бути люди, які загинули під час бойових дій, але тіла яких не ідентифіковані, і сім'ї не знають, де вони перебувають. Це можуть бути діти, які були незаконно депортовані.
