Ілюстративне фото
Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) загрожує криза протягом шести місяців, а надалі – можливий розпад. Причиною конфлікту є небажання Росії та Білорусі схвалити головування Естонії у 2024 році, пише Yle.
Так, за правилами організації, голову, якого ротують, мають схвалити усі 57 держав-членів. Однак Росія та Білорусь не схвалили кандидатуру Естонії на посаду голови наступного року, а Естонія не готова відмовитись від своєї кандидатури.
Міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто побоюється, що ОБСЄ може розпастись до того, як Фінляндія обійме посаду голови у 2025 році.
"Ситуація серйозна. Якщо у 2024 році не буде голови та не буде консенсусу з цього приводу, то наступний рік стане роком руйнування ОБСЄ як організації", – зауважив Хаавісто.
Що відомо про ОБСЄ
Організацію з безпеки та співробітництва в Європі створили в Будапешті у 1994 році, коли серія зустрічей з питань європейської безпеки та співробітництва переросла в організацію. До 1995 року називалася Нарадою з безпеки і співробітництва в Європі – найбільша у світі регіональна міжурядова організація з питань безпеки.
Має статус спостерігача в ООН. Об'єднує 57 країн-учасниць, розміщених у Європі, Азії та Північній Америці.
Україна є учасницею ОБСЄ з 30 січня 1992 року. У 2013 році Україна здійснювала головування в ОБСЄ, сфокусувавши увагу Організації на таких питаннях, як врегулювання "заморожених" конфліктів, розвиток механізмів контролю над озброєннями, протидія транснаціональним загрозам, захист довкілля в контексті енергетики та виконання зобов’язань в людському вимірі ОБСЄ з наголосом на свободі ЗМІ та освіті для молоді.
Діяльність Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні
Зважаючи на порушення Російською Федерацією своїх зобов’язань стосовно гарантування територіальної цілісності та суверенітету України, її військового вторгнення на територію української держави та ескалацію напруги в Україні та навколо неї у зв’язку з агресивними діями російської сторони, 21 березня 2014 року за результатами тривалих переговорів держави – учасниці ОБСЄ ухвалили рішення про направлення в Україну Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ (СММ ОБСЄ).
Основним завданням функціонування СММ на цьому напрямі був моніторинг за дотриманням режиму припинення вогню, відведенням важкого озброєння та встановлення сталого моніторингу ділянки українсько-російського державного кордону, який тимчасово не контролюється урядом України, а також виведенням з території нашої держави всіх іноземних збройних формувань, воєнної техніки та найманців, включно з роззброєнням усіх незаконних груп. Мандат СММ поширювався на всю територію України включно з Автономною Республікою Крим та містом Севастополь.
Згодом спільною Декларацією міністрів закордонних справ України, Франції, Німеччини та РФ погодили, що Росія надасть доступ міжнародним спостерігачам ОБСЄ до російської території для моніторингу пунктів пропуску через російсько-український державний кордон "Донецьк" та "Гукове".
Однак тут РФ не дотримувалась своїх зобов'язань, і до 30 вересня 2021 року 22 спостерігачі здійснювали почерговий моніторинг на цих пропускних пунктах в умовах жорстких обмежень, запроваджених російською стороною як приймаючою країною.
Пізніше через блокування Російською Федерацією рішення про продовження мандата цієї Місії спостерігачів ОБСЄ після 30 вересня 2021 року на новий період СММ припинила свою діяльність.
Україна рішуче засудила цю деструктивну позицію Російської Федерації та розглядала її як свідчення планів продовжувати і збільшувати постачання зброї, військового обладнання, боєприпасів, регулярних військ і найманців на тимчасово окуповану територію України в Донецькій та Луганській областях.
Згодом 31 березня 2022 року місія ОБСЄ припинила свою діяльність в Україні.
