Ще 22 лютого 2024 року Верховна Рада ухвалила в цілому зміни до Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо забезпечення прозорості місцевого самоврядування. Основні меседжі закону – трансляція засідань сесій та комісій органів місцевого самоврядування та ведення відповідних заходів винятково українською мовою. Сьогодні члени Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування провели презентацію згаданого законопроєкту.
Так, згідно з документом пленарне засідання Ради транслюється в мережі інтернет у режимі реального часу, крім випадків розгляду питань, що містять інформацію з обмеженим доступом відповідно до Закону "Про доступ до публічної інформації". Однак на період воєнного стану такі засідання можна буде переглянути в записі після їх завершення.
"Ми розуміємо, що в часі воєнного стану є нюанси, тому ми свідомо відкладаємо цю норму як обов’язкову на післявоєнний стан, норма працюватиме зараз у форматі записів, але одразу після завершення воєнного стану, після нашої перемоги ми будемо дивитися онлайн не тільки футбольні матчі улюблених команд, трансляцію улюбленої Верховної Ради, але і засідання місцевих рад, і комісій, не тільки сесій, а і комісій. Відповідно до цього закону записи будуть п'ять років зберігати – це теж важливо, хто хоче більше – це не заборонено, але мінімум п'ять", – заявив перший заступник голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Роман Лозинський.
Крім цього, документ передбачає, що відеозапис пленарного засідання Ради оприлюднюється в частині, що транслюється відповідно до цього закону, невідкладно після закінчення засідання, але не пізніше наступного дня після проведення засідання на офіційному вебсайті Ради чи в інший спосіб із забезпеченням відкритого доступу до відеозапису.
"Чим більше залучені представники громадськості в процес ухвалення рішень в адекватних межах, тим більше легітимності цих рішень в очах суспільства. Це важливо для того органу, що має найбільшу легітимність зараз, її зберігати, щоб наративи про те, що наплодили не громади, а начебто феодальні князівства, вони йшли набагато в минуле і були необґрунтованими. Тому давайте працювати над прозорістю", – закликав член Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін.
Законодавці запевняють, що в народу є потреба в публічному доступі до роботи місцевих органів влади.
"Мешканці найбільше використовують такі інструменти, як ознайомлення з публічною інформацією – 71,7 відсотка, ознайомлення з інформацією на сторінках органів влади в соцмережах – 69,1 відсотка, ознайомлення з відкритими даними – 57,2 відсотка. Схожа ситуація по цифрах і по використанню відповідних інструментів серед представників організації громадянського суспільства", – навела дані соціологічного дослідження голова підкомітету ВР з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії Аліна Загоруйко.
Нардепи чекають, що невдовзі Закон "Про місцеве самоврядування в Україні" підпише президент України.
Докладніше про законопроєкт
Депутати ВР підтримали закон №6401 "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо забезпечення прозорості місцевого самоврядування.
Зокрема, документ передбачає:
- трансляцію в реальному часі пленарних засідань та засідань постійних комісій місцевих рад і в інтернеті;
- відеозаписи цих засідань та їх публікацію;
- обов'язкове використання державної мови під час сесій рад;
- висвітлення проєктів порядку денного, висновків, рекомендацій та протоколів засідань постійних комісій;
- оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних щодо об'єктів права власності територіальних громад.
Нагадаємо, влітку минулого року мер столиці Віталій Кличко звернувся до президента, парламенту й уряду щодо повернення йому права подавати кандидатури на призначення та звільнення голів районних державних адміністрацій Києва.
А ось мера Рівного Олександра Третяка визнали винним у скоєнні корупційного адміністративного правопорушення. Сам Третяк тоді заявив, що суд ухвалив рішення із грубим порушенням процесуального законодавства.
