Майже 5 мільйонів доларів витратила Україна на лобіювання в Сполучених Штатах Америки в перший рік повномасштабного вторгнення. Однак вже торік ця сума зменшилася майже на 93% – до 367 тисяч доларів, повідомили аналітики Опендатабот.
Загалом Україна витрачала на лобіювання в США близько 270 тисяч доларів на рік з 2015 року. Винятком став ковідний 2020 рік, коли держава взагалі не мала державних витрат на лобіювання.
"Для кращого розуміння обсягів державних витрат на лобіювання порівняємо цифри з Польщею та РФ. Напередодні повномасштабної війни Росія витрачала в середньому 38 млн доларів на рік на лобіювання своїх інтересів у США. Проте вже у 2022-му витрати на лобіювання скоротилися більш ніж у 10 разів і це все ще більше, аніж витрачає Україна", – пояснюють експерти.
І наводять приклад минулорічних витрат України на лобіювання в Сполучених Штатах – в 10 разів менше коштів, ніж Росія.
Середні витрати Польщі на лобіювання інтересів в США становлять 1,1 млн доларів на рік. Найбільшу суму ця країна витратила у 2018 році – понад 2,5 млн доларів.
"Найбільші суми на вплив України в Сполучених Штатах у 2022 році були витрачені урядом України – понад 3 млн доларів – та Міністерством фінансів України – майже 2 млн доларів. Торік лобіювало свої інтереси в США й Представництвом президента України в Автономній Республіці Крим – понад 50 тисяч доларів", – додали аналітики.
Раніше
Нещодавно в Україні ухвалили законопроєкт №10337 про лобіювання – тобто про будь-який вплив на представників влади, аби відстоювати державні інтереси.
Законопроєкт має забезпечити правові засади лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик і стандартів, забезпечення нормативно-правового регулювання взаємодії посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування із зацікавленими сторонами та суб'єктами лобіювання, встановлення прозорих механізмів забезпечення їхньої діяльності та посадових осіб.
Згідно з документом, вносити приписи про порушення вимог законодавства з питань лобіювання доручать Нацагентству з питань запобігання корупції (НАЗК).
Дія закону не поширюватиметься на представництво зовнішньополітичних інтересів дипломатичними установами, на діяльність медіа, а також на політичні партії.
Лобіювання досить розповсюджене явище у світі. Так, наприклад, в США наразі працюють 504 активні лобістські компанії.
