Роботи з розмінування території України коштуватимуть 35,7 млн доларів. Про це заявив постійний представник Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні Яко Сільє під час відкриття виставки "Війна очима піротехніків ДСНС", передає "Укрінформ".
"Ця робота коштуватиме Україні, за оцінками, 35,7 млн доларів. Тому хочу висловити велику подяку і відзначити зусилля наших партнерів, які сприяють у проведенні цієї роботи, зокрема таких країн, як Японія, Данія, Хорватія, Велика Британія, Франція та багато інших", – сказав Сільє.
Заступник голови представництва ЄС в Україні Ремі Дюфло заявив, що протимінна діяльність є пріоритетом для Європейського Союзу.
Також перший секретар посольства Японії в Україні Назому Ямашіта зауважив, що Київ підтримуватиме і Токіо.
"Внесок Японії – це 10 млн доларів у програму розмінування України, а також ми надали фінансову підтримку безпосередньо ДСНС України і далі допомагатимемо, надаючи необхідне обладнання для розмінування і проведення робіт зі знешкодження вибухонебезпечних предметів, поки останній залишок війни не буде видалено", – наголосив дипломат.
Яка частина України забруднена вибухівкою
Через російську агресію забруднено 174 тис. км² території України. Ця площа займає територію двох Австрій. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у відеозверненні до парламенту Австрії.
"74 тис. км² територій України забруднені мінами й різними снарядами, що не розірвалися. Ця забруднена площа, як дві території Австрії. Це – сотні тисяч протипіхотних, протитанкових мін, ракет від реактивної артилерії, авіаційних бомб, мінометних снарядів, які не розірвавшись застрягли в полях, в залишках будинків", – повідомив Зеленський.
Окупанти залишили вибухівку у будинках, садах та городах цивільного населення, а також ховали її у побутових речах, як пральна машинка чи сумки.
Україна може створити держструктуру для координації гуманітарного розмінування
Україна пропонує створити державну структуру, яка координуватиме гуманітарне розмінування території нашої держави. Про це повідомила перший віцепрем'єр-міністр України – міністр економіки Юлія Свириденко під час зустрічі з послами G7 щодо гуманітарного розмінування країни, що відбулася 27 березня.
Що потрібно розміновувати
За даними уряду, третина України станом на березень 2023 року потенційно забруднена. Найскладніша ситуація у регіонах, де велися або тривають активні бойові дії, та регіонах, звільнених від російської окупації.
Свириденко наголосила, що першочергово потрібно розміновувати сільгоспземлі, а також території регіонів, які забруднені через ракетні удари.
В цілому, згідно з планом першочергового розмінування, планується обстежити та розмінувати 470 тис. 854 га земель сільськогосподарського призначення. Це – Дніпропетровська, Київська, Миколаївська, Сумська, Харківська, Запорізька, Херсонська, Чернігівська, Черкаська області.
Однак для цього Україні потрібні і ресурси, і техніка, і фахівці. Тому Київ звернувся до країн G7, щоб вони надали фінансову підтримку та допомогли зі спеціальною технікою та навчанням людей.
Про держструктуру з координації розміновування
Як повідомила перший віцепрем'єр-міністр України, для реалізації цих задач пропонується створити структуру, яка координуватиме гуманітарне розмінування території нашої держави та буде ефективно реалізовувати всі супутні організаційні задачі.
Цей орган представлятиме єдине чітко сформульоване бачення роботи галузі. Контролювати його діяльність має наглядова рада, до якої запросили представників країн-партнерів.
Новини за темою: Україна – найзамінованіша країна на планеті
Крім того, послам G7 запропонували взяти шефство над замінованими областями України та допомогти звільнити їх від мін та нерозірваних снарядів. Подібна співпраця сприятиме прискоренню розмінування сільгоспземель, що дозволить українським аграріям раніше розпочати їх використання. Своєю чергою це позитивно вплине на економіку країни та на продовольчу безпеку у світі.
"Щоб почати розв’язувати цю гуманітарну проблему, Україні зараз потрібні тисячі розміновувачів. Досвід інших країн показує, що на розмінування йдуть десятки років. Але ми не хочемо залишати розв'язання питання на своїх дітей. Тому маємо скоротити цей шлях, не погіршуючи стандарти безпеки – за допомогою використання інновацій та вищої ефективності робіт", – додала Свириденко.
