Ілюстративне фото
5 лютого колегія суддів Вищого антикорупційного суду оголосила вирок, яким суддю одного з районних судів Київської області визнали винуватим в умисному внесенні суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Про це повідомили в пресслужбі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
За вироком суду суддю визнали винуватим та призначили покарання у виді штрафу у розмірі 44,2 тис. гривень.
"Разом з тим суд ухвалив звільнити указаного суддю від покарання у звʼязку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Вирок ВАКС може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду", – йдеться у дописі.
Деталі справи
Досудове розслідування встановило, що в щорічній декларації за 2020 рік суддя не вказав квартиру у столиці вартістю понад 4,6 млн гривень та два паркомісця загальною вартістю майже 430 тис. гривень, які перебували у користуванні судді та членів його родини.
Тож подані у щорічній декларації відомості відрізняються від достовірних на загальну суму 5,058 млн гривень, що більше ніж у 500 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.
19 січня 2023 судді повідомили про підозру та вже 23 січня того ж року обвинувальний акт скерували до ВАКС для розгляду по суті.
Зауважимо, що у 2022 році суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими активи вказаного судді на суму 3,6 млн гривень. Зокрема суд встановив, що суб’єкт декларування через третіх осіб фактично набув у власність квартиру у столиці площею 142 кв. м.
Новини за темою: Оренда квартири у столиці, автівки та дохід у понад 4,5 млн гривень: Оприлюднено декларацію Умєрова за 2022 рік
При цьому у ході аналізу майнового стану та його доходів з’ясували, що гроші, використані для придбання цього активу, не могли бути набуті коштом законних доходів судді.
НАЗК визначило топ-10 порушень у деклараціях
Тривають кампанії декларування за 2021–2023 роки. Національне агентство з питань запобігання корупції проаналізувало порушення, яких допускаються декларанти при заповненні декларацій.
Найпоширеніші порушення у деклараціях:
- Незазначення інформації про нерухомість та транспортні засоби, які належать декларантам або членам сім’ї на праві власності чи користування. Найчастіше забувають декларувати земельні ділянки, на яких розташовані їх будинки;
- Незазначення вартості об’єктів декларування (квартир, будинків, земельних ділянок, автомобілів тощо), при цьому така інформація вказана в первинних документах про набуття права власності;
- Недекларування об’єкта нерухомості, що використовувався для проживання декларанта та членів сім’ї у звітному періоді, а в окремих випадках взагалі недекларування жодного об’єкта нерухомості;
- Зазначення державного номерного знаку автомобіля замість ідентифікаційного номера (VIN-коду);
- Зазначення загальної вартості цінних паперів замість номінальної вартості одного цінного паперу;
- Зазначення себе джерелом доходу замість органу, установи чи організації, яка виплачувала заробітну плату чи інші види доходу;
- Зазначення розміру фактично виплаченого, а не нарахованого (з податками) доходу;
- Незазначення доходів, отриманих у вигляді подарунків у негрошовій формі (будинок, автомобіль тощо), прощеного боргу;
- Декларування грошових активів у вигляді готівкових коштів, але недекларування інших видів грошових активів, розмір яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, при тому, що розмір активів рахується сукупно;
- Зазначення депутатами місцевих рад фактичної посади та місця своєї роботи (директор ТОВ, вчителька тощо) у полі посади замість статусу "депутат", за яким виник обов’язок подати декларацію.
