Понад 400 тис. фінансових звітностей подали компанії у 2023 році, за даними Держстату. З них 0,6% документів містять помилки. Опендатабот проаналізував, які бізнеси найчастіше припускаються помилок у фінзвітності та виявив найбільш поширеніші похибки.
Майже половину фінансових звітів український бізнес подав через програмне забезпечення (ПЗ) MEDOC – 214 тис. або 53,6%. На другому місці – Кабінет платника податків ДПА – майже 125 тис., або 31,2%. Значно менша частка випала на сервіси Соната та Арт-Звіт Pro – всього 4,3% та 3% відповідно.
Загальна кількість документів з помилками склала 2,6 тис. – це 0,6% від загальної кількості звітів. Варто зауважити, що кількість помилок у різних сервісах також різнилась: наприклад, у MEDOC та CABINET – 0,7% та 0,5% відповідно. А от у FZ, якою скористалося лише близько двох тисяч компаній, відсоток похибок вищий – 3,9%.
Основною помилкою є розміщення звіту в гривнях, а не в тисячах. Серед типів бізнесу на обслуговуючі кооперативи припадає 23,5% від загальної кількості таких помилок – це абсолютний рекорд. Натомість товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та профспілки є лідерами серед неточностей з частками – 9,6% та 6,7% відповідно.
"Похибки у фінансовій звітності перш за все створюють проблеми для самої компанії – від уваги податкової до складнощів із залученням додаткового фінансування від банків. Опендатабот ретельно перевіряє всі звіти, для того щоб помилки в деклараціях не впливали на розрахунок трендів економіки або рейтингів. Держстат регулярно публікує здану звітність – отже, бізнес, що припустився помилок, може перездати та оновити свої дані", – коментує експерт у сфері відкритих даних засновник Опендатабот Олексій Іванкін.
Водночас кількість партій, які подають фінансові звіти, системно зменшується. Протягом останніх років ситуація лише продовжує йти на спад. Так, до прикладу, якщо за 2020 рік звіти за всі чотири квартали подало 44,6% політпартій (від загальної кількості), то за 2023-й таких звітів подали лише чверть політичних партій.
