Освіта майбутнього доступна українським дітям вже зараз. Розмова з директоркою Оленою Ярошинською

Чи потрібен комфорт для педагогічного колективу і учнів у сучасному навчальному закладі? Як організувати безпечний навчальний процес під час війни? Як досягти індивідуального підходу до кожного учня? Який світовий досвід вдалося перейняти і апробувати? Яким чином аграрна сфера інтегрована у навчання і наскільки вона є перспективною для учнів у майбутньому?

Гостею Дмитра Пустовіта у рамках проєкту "Інтерв'ю без кордонів" на Ukraine World News стала директорка зі стратегічного розвитку Українського аграрного ліцею та Української дитячої академії Олена Ярошинська.

Довідка

Український аграрний ліцей заснований у 2017 році в Умані Андрієм Дикуном. Офіційно відкритий 6 жовтня 2017 року. Навчання організоване для учнів 10–11 класів.

В Українській дитячій академії доступні дошкільна підготовка, початкова середня освіта (1–4 класи) та базова середня освіта (5–9 класи). 

Про комфорт у навчанні 

Лише маючи комфортні умови, під якими ми розуміємо повагу до себе, безпечність, здатність і можливість відчувати плече підтримки або просто комунікацію, лише за таких умов кожен може розкриватися. Тому сьогодні, мені здається, комфортні і безпечні умови – це базова основа діяльності будь-якого закладу.

Як же це створити? Звичайно, організувавши те, що я сказала, – це повага, розуміння один одного. І, звичайно, такий елемент сучасності, як комфорт в одязі, комфорт в просторі, комфорт в спілкуванні. Звернення на ім’я наших ліцеїстів, академіків до тьюторів – це теж комфорт, який сьогодні якісно діє для результату їхнього розвитку.

За новими стандартами, які сьогодні є в освіті, вчитель – це взірець сучасності, взірець легкості для взаємодії, а отже і такої легкості в організації освітнього процесу.

Про безпеку у навчанні

Наш заклад відрізняється від багатьох закладів, зокрема Черкащини, в тому, що в минулому навчальному році із 175 днів ми лише п'ять днів були на дистанційній формі навчання, і це лише були дні для тренування навичок роботи у форматі такої змішаної і дистанційної роботи.

Чому так сталось? Тому що пріоритетом засновників адміністрації закладів було визначено створення укриттів, які є дійсно по-справжньому безпечні.

Ми на сьогодні маємо два укриття. Це найпростіше укриття, велике за площею, комфортне за простором, в якому можна по-справжньому організувати освітній процес, де відбувається комунікація, навчання в екіпажі, саме так називаються наші класи. І укриття, яке знаходиться на глибині шість метрів, яке є справжнім укриттям, яке будувалося ще за радянських часів, і сьогодні його облаштовано так, щоб організація освітнього простору і зокрема навчання під час повітряних тривог забезпечило і якість освітніх послуг.

Емоційний комфорт – це також пріоритет для кожного нашого тьютора, тому що лише в умовах взаєморозуміння з людьми, які тобі допомагають зростати, в умовах безпосередньо емоційної приємності, стійкості, прив’язаності до людей, які тебе навчають, можливе по-справжньому і навчання в укриттях.

Про індивідуальний підхід до кожного учня

Дійсно, в освіті індивідуальний підхід багато років обговорюється, його реалізація – це один із найскладніших процесів. Сьогодні є такі освітянські вислови, як індивідуальний освітній маршрут, і мені приємно, що в наших закладах нам дійсно вдалося його реалізувати.

Сьогодні наші маленькі академіки початкової школи самі обирають студії, назви студії, внутрішнє наповнення і свій освітній день, в якому є cієста - час для відпочинку, в якому є додаткові студії, які допомагають розвитку їхніх творчих навичок, навичок в приготуванні їжі, дизайну або спортивних інтересів.

Діти самостійно обирають студію, вони обирають окремі формати, включеність в них, і це дає можливість побудувати в одному екіпажі, де навчається невелика кількість дітей (до 16 дітей у наших екіпажах), свою траєкторію.

Зі зростанням дитини збільшується об’єм форматів, які йдуть за вибором дитини, вже з’являються не лише додаткові студії, а й вибір інтегрованих кейс-уроків, інтегрованих днів, доповнюється в ліцеїстів вибір додаткових освітніх курсів, додаткових форматів.

Зокрема, ми пишаємося тим, що діти можуть обирати освітні рівні і оцінки, на які вони можуть навчатися. Обравши той чи інший рівень, вони отримують завдання, відповідно до цього рівня далі можуть визначати свої пріоритети.

Тому індивідуальний маршрут, особливо в середній профільній освіті, на цьому рівні працює Український аграрний ліцей – це такий маршрут усвідомленого вибору професії, де вибір – це теж шлях особистісного розвитку.

Щодо права вибору – варто згадати про нашу систему тьюторів – це система, коли кожен собі обирає наставника, індивідуального ментора, який допомагає краще зрозуміти себе, навчитися ставити свої цілі, розуміти свої цінності, а далі супроводжує у професійному визначенні. Саме в такому форматі вже ліцеїсти здобувають певні навики через участь в днях тіні, в тій чи іншій професії, описуючи її детально, визначаючи, як реалізувати себе в цій професії, і будують вже новий свій маршрут навиків, які потрібні для подальшої професійної діяльності в цій професії.

Тому вибір – це один зі шляхів у формуванні індивідуального маршруту. Є вибори, які пропонуються сьогодні освітньою програмою, пропонуються тьюторами, а є вибір, який здійснюють самі ліцеїсти і академіки.

Про те, як виглядає вибір студій на практиці

В перші тижні роботи закладу академікам презентуються додаткові студії, які є у нас. Наприклад, хтось бачить себе в творчій сфері, дехто обирає спорт, дехто обирає хореографію для себе.

Якщо дитина обрала студію, вона повинна певний період, приблизно один триместр, обов’язково її відвідувати. Cаме такий час – це п'ять тижнів, дає можливість дитині дійсно зрозуміти, чи цікаво це їй і чи готова вона в цьому розвиватися. Якщо дитина не бажає, не змушуємо відвідувати додаткові студії.

Щодо основних студій, тобто навчальних предметів – математика, українська мова – ми розпочинаємо знайомство з кожним навчальним предметом через призму вибору назви цього предмету і називаємо це студією.

Наприклад, множимо успіх – це математика, або уроки Архімеда і багато інших, діти самі обирають собі назву навчального предмету, ми його перетворюємо в студію, і на початку року спільно формується такий цілий маршрут: що діти під час навчання на цій студії зможуть здобути і щоб вони хотіли здобути.

Ми завжди враховуємо їхню думку. Думка враховується на всіх предметах, ми ліцензовані заклади, дотримуємося програми, але якщо нашим дітям хочеться прочитати якийсь твір, який сьогодні в топі в літературних колах, ми завжди підтримуємо їхню думку.

Чим старші діти, тим є більше вибору. Вибір – це дійсно можливість індивідуального проходження свого маршруту розвитку, тому що коли ми лише пропонуємо, – це більше те, що йде зовні, це стимулювання їх до опанування того, що цікаво їм, а мотивація – це внутрішній рушій, вона рухає їх вперед.

Про допомогу дитині з вибором

Я б хотіла сконцентрувати увагу саме на процесі вибору майбутньої професії і в контексті неї вищого навчального закладу, спеціальності, яку можуть здобувати наш ліцеїсти.

Саме для цього потрібно відпрацьовувати і ми намагаємося відпрацювати модель, яка дасть можливість не лише інформаційного знайомства, але більш практичного занурення. Тести, саме профільні тести, які дають можливість більше дізнатися про сильні сторони дитини, про її уподобання, інтереси.

Далі знайомство і детальний опис процесу встановлення того чи іншого фахівця, наступний крок – апробація, себе спробувати в цьому. Для цього ми створюємо в ліцеї різноманітні формати, зокрема один з них – це бізнес-інкубатор. Це така частина освітнього процесу, майданчик, коли за підтримки тьюторів та бізнес-ангелів – людей з бізнесу – кожен ліцеїст може себе апробувати в підприємництві, реалізувати свій проєкт.

В цьому проєкті той, хто хоче стати економістом, може стати фінансовим директором цього проєкту, той хто хоче стати піар-менеджером, – популяризує його в інтернеті, створює Facebook чи Instagram-сторінку і це пише.

Про командну роботу та підтримку 

Сьогодні здатність працювати в команді – базова компетенція ХХІ століття, вона потрібна в кожній сфері, в кожній галузі і саме в цьому контексті ми вибудовуємо теж навички наших дітей.

Командні проєкти – це те, що сьогодні дає результат, де ти отримуєш підтримку один від одного, ти вибираєш свій функціонал, який ти можеш виконувати, і саме той функціонал, який по суті стає фундаментом подальшого твого вибору професій.

Звичайно, я не можу оминути агро, тому що наші заклади просто інтегровані в аграрній асоціації, вони є частиною великої ідеї популяризації агро серед молоді, серед дітей, є проєкти, які саме на це спрямовані.

Одна із улюблених тематик – це робота з медом, створення асорті з горіхами, з різноманітними добавками і продаж таких асорті. Тобто це елемент переробки, можна так сказати, виготовлення снеків, фруктових, овочевих теж стало дуже успішним проєктом наших ліцеїстів.

Щоб це вдалося, завжди потрібна підтримка, таку підтримку здійснюємо ми в контексті такого курсу, як бізнес-адміністрування, запрошуємо фахівців в сфері маркетингу, комунікації, створення бізнес-планів. Ці спеціалісти допомагають їм на стартовому етапі, а далі вже і тьютори, координатори проєкту бізнес-інкубатору та бізнес-ангели від тих сфер бізнесу, в яких допомагають нашим ліцеїстам.

Про інтеграцію аграрної сфери у навчання

Саме з агро починалася вся ідея. Наш засновник Андрій Дикун – голова Всеукраїнської аграрної ради десятки років спільно зі своїми колегами говорить про кадрову кризу в агросекторі, яка сьогодні загострилася ще війною.

Проводилися різноманітні формати розвитку вже студентів, запрошення на підприємство, ярмарки вакансій, але вони роками не давали результату, і ми розпочали вивчення світового досвіду. Це виявилась діяльність таких великих молодіжних організацій, одна із них Future Farmers of America, і діяльності закладів, які мають аграрний профіль.

Тому виникла ідея створити молодіжну організацію – "Майбутні фермери України". Сьогодні вона вже більше ніж шість років функціонує, і до війни це було 10 осередків на різних територіях України.

Також виникла ідея створити заклад, який буде експериментальним майданчиком для перевірки інноваційних методик популяризації агро, впровадження різних елементів світової аграрної освіти саме в українських закладах освіти.

Зміна стереотипу молоді щодо агро – це дуже складна справа, ми не один рік намагаємося здійснити, реалізувати цю ідею, але розуміємо, що на рівні свого закладу ми зробимо це, але це невелика кількість наших ліцеїстів. Тому спільно з представниками аграрного сектора, експертами ми розробили курс, який має назву "Агросфера", – це такий курс за вибором, навчальний предмет для учнів 8–9-х та 10–11 класів. Саме він знайомить з сучасним агро, він про агро в ХХІ столітті, про дрони, про сучасні професії. До речі, їх там близько 150 описано і саме через контекст сучасного агро ми намагаємось привернути увагу сьогодні молоді. Навчальні посібники, які сьогодні розроблені, отримали гриф Міністерства освіти, і ми вже маємо дві програми підготовки вчителів закладів освіти України з метою подальшого поширення.

Що це може сьогодні дати для України? Це спосіб усім нам усвідомити, що Україна – аграрна країна, це спосіб на рівні шкільної освіти дати базові знання і змінити переконання молоді в тому, що якщо я обираю агро, я можу себе реалізувати, це спосіб особистісної реалізації, це спосіб реалізації також цілого сектора, який сьогодні створює близько 20 відсотків ВВП нашої країни. Це спосіб демонстрації сили потужності, невід'ємності України як частини великого світу, який сьогодні намагається прогодувати своїм зерном, олією і всім іншим.

Про агро- та матеріальне забезпечення

Існують стереотипи, що робота на сільськогосподарських підприємствах може бути не високооплачуєма, якщо ми говоримо саме про оплату праці, але це неймовірний стереотип.

Сьогодні сучасні ферми – це неймовірна кількість технічного обладнання, технології застосовуються від кормозаготівлі уже до переробки молока. Сьогодні сучасні підприємства – це техніка, яка працює вже і може працювати без водіїв, але техніка, якою може керувати людина, яка володіє англійською мовою, яка високоосвічена в сфері IT.

Звичайно, всі професії, які сьогодні задіяні в агросекторі, – це затребувані та високооплачуємі. Ми в закладі намагаємося розширити розуміння аграрних професій і це популяризуємо через курс. Тому що агро потрібні журналісти, які круто, класно розпишуть про те, як працює сільськогосподарське підприємство, агро потрібні юристи, які пишуть закони, лобіюють інтереси аграрного сектора, продажу землі чи то певних преференцій для наших аграріїв. Агро потрібні фахівці, які розуміють, що, прийшовши на агропідприємства, агрокомпанії, є можливість дійсно стати великою частиною аграрного сектора України.

Про "Надихаюсь ідеями успішних"

Вся аграрна сфера є високотехнологічною, і багато наших молодих людей не знають, що український аграрний сектор в багатьох питаннях є в передовиках у впровадженні технологій серед європейських країн та всього світу. Тому ми намагаємось реалізувати це через спілкування з такими успішними підприємцями, це є частиною нашого проєкту – "Надихаюсь ідеями успішних".

Кожен аграрій, який приїздить во Всеукраїнську аграрну раду на зустріч з головою або на якісь зібрання, завжди завітає в Український аграрний ліцей і спілкується з ліцеїстами. Це зустрічі про те, як стати успішним, що потрібно їм сьогодні зробити, щоб далі уникнути якихось помилок, або правильно визначити свої пріоритети і щоб дійсно досягти успіху.

Про технології освіти, на яких побудовано навчання 

Наша команда Українського аграрного ліцею і Української дитячої академії намагалася за ці роки збирати світовий досвід і апробувати його в наших закладах.

З того, що дуже добре знайоме і вже перевірене в освіті, і навіть поширене нами серед наших колег – це інтегроване навчання, це проведення різноманітних кейс-уроків, де відбувається інтеграція і сприйняття того чи іншого світу через не призму предмета, а цілісне уявлення. Це проведення цілісних днів на різноманітну тематику від "Агро рятує світ", до "Хто в домі господар", а також тематики пов’язані з тайм-менеджментом, де впродовж тривалого часу діти пізнають нові інструменти і формують нові навички.

Інтеграція є невід’ємною складовою нашої методології і це проявляється в різноманітних продуктах. Зокрема, наприклад, підготовки інтегрованого портфоліо, де діти описують різноманітні процеси через призму різних навчальних предметів.

Моя улюблена тема – шоколад, і ті діти, хто обрали певні предмети своїм інтенсивом і не поглиблено його вивчають, а знайомляться з основними засадами, саме виконують з цих предметів портфоліо. Вони описують хімічний склад, вони описують біологічні основи створення шоколаду, склад бобів і все інше, вони англійською мовою описують все, що стосується фінансової грамотності, розраховують цінову політику і досліджують різноманітну цінову політику шоколаду, з історії вивчають його історію і це описують і представляють в такому комплексному портфоліо, яке дає можливість по суті для них цілісно дивитися на предмет та явища, а нам побачити наскільки наші вихованці вміють бачити цей світ через призму інтеграції.

Наступна така наша фішка або родзинка – це використання філософії такої візуалізації. Сьогодні молодь, яка навчається в закладі освіти, – це діти покоління, ми не вживаємо вже цю літеру, зумери та діти покоління Альфа. В першу чергу зумери народженні в епоху інформатизації, майже з телефоном, батьки його дали, більшість з них майже візуали. Тому вони на слух майже не сприймають інформацію і саме візуалізація, застосування візуальних конспектів, візуальних юнітів, запам’ятовування інформації через лінію часу або через інший створений візуальний продукт допомагає їм сьогодні дійсно запам’ятовувати.

Цей продукт теж є філософією, такою методикою нашої діяльності, тому що знання не є продуктом, а те, що створено дітьми безпосередньо, їм запам’ятовується на емоційному рівні, рівні створення, а потім рівні цього відтворення.

Одна з таких родзинок, які є у нас, – це додаткові освітні курси, зокрема в Українському аграрному ліцеї. Саме вони спрямовані на формування компетенції ХХІ століття.

Наприклад, курс з ораторської майстерності. Не секрет, наскільки важливо сьогодні вміти донести свою думку, переконати співрозмовника чи то свого співвітчизника, чи міжнародного партнера, щоб була допомога для нашої країни. Це такі невеликі блоки освітні, які наші ліцеїсти проходять під керівництвом наших тьюторів, а далі завжди є продукт – це виступ, виступ публічний, коли є глядачі, які потім аналізуються, удосконалюються і, можливо, презентуються вдруге.

Взагалі формування навиків ораторської майстерності наскрізно є в нашій методології. Щоранку у нас є така ранкова зустріч "Старт", і там є рубрики, і почергово діти їх презентують. Вони розповідають про себе, які в них відбуваються зміни, про Україну, про Умань, що вони знають, і англійською мовою презентують новини світу. Далі відбувається обговорення, тому що презентація – це лише одна частина переконання, це твоя думка, а важливо обговорити. Є різноманітні дискусійні клуби, є дебатні клуби, які допомагають в різноманітних форматах дійсно вийти на досить високий рівень комунікації. Курс з розвитку критичного мислення – це теж така невід’ємна складова і продукт – це аналіз публікацій, аналіз сайтів, аналіз різноманітного представлення інформації.

Ще в нас є курс з громадянської освіти, він у нас теж такий інтегрований – продукт створення петицій. Є петиції, які створенні нашими ліцеїстами, зокрема створення різноманітних локацій в нашому місті, які були підтримані в місті, і це реальний такий розвиток активності громадянина на рівні своєї громади, включеності в ось такі процеси.

Про відхід від традиційної системи назв

Ми намагаємось тут вживати свої альтернативні назви, які дають можливість відійти від традиційної системи. Тому урок не присутній, але присутнє заняття.

Є різні назви і зокрема часто запитують: а що таке самопідготовка? Ми зрозуміли, що нашим підліткам і маленьким академікам варто створити час в школі повного дня, коли вони можуть самостійно виконувати завдання, але за потреби в них є до кого звернутись. Тому в нас в режимі нашого дня є година, де діти фіксують свої цілі і розпочинають їх досягнення. В пріоритеті у них виконання завдань з навчальних предметів. Далі їх особисті обов’язки, тому що в кожному екіпажі є свої ролі.

У нас є потужна система самоврядування, є прем’єр-міністр, міністри, які часто хочуть забрати владу, і ми навіть готові їм віддати її і відаємо залюбки. Є в цьому контексті консультанти, наші тьютори, але в нас таке популяризується правило і формується навичка – спочатку звернутись до друга, до свого одноекіпажика. До речі, за це ми платимо гроші.

В наших закладах є власна валюта, в найменших це – кудосики, тому що в нас є талісман котик Кудо, він їхній спонсор кудо-магазину, і вони полюбляють там багато що купувати, а по суті це формування фінансової грамотності, створення азарту на заробляння коштів.

В наших ліцеїстів і старших академіків – це уали. Ми оплачуємо такі формати роботи, коли ти допоміг зрозуміти навчальний матеріал іншому, не списати, а зрозуміти матеріал. Це помічник тьютора і за це платяться уали. 

Про систему оцінювання

В початковій школі ми запровадили рівні – A, B, C. Це рівні, де дитина має все-таки зрозуміти, до чого рухатись, наскільки співвіднести себе сьогодні, себе завтра. Для нас, тьюторів, одна з цілей є навчити дітей зростати. Успіх – це зростання. Сьогодні я не міг виконати це завдання, а завтра я його виконую – це зростання, і тоді дитина розуміє, на якому рівні вона знаходиться.

Ми запроваджуємо 12-бальну систему оцінювання починаючи з 5-го класу. Тобто з 5-го екіпажу ми вже безпосередньо ставимо дітям в форматі національної шкали, але в ліцеї ми знов намагаємось їх переналаштувати на підготовку до закладів вищої освіти, саме там сьогодні запроваджена система – ЄКТС і є рівні – A, B, C, D. 

Я сьогодні вже згадувала про те, діти обирають рівень і відповідно до цього рівня вони вже далі і мають зворотній зв’язок в оцінках. На що впливає цей рівень, як їх мотивувати здобувати ці  знання?

Український аграрний ліцей створювався і функціонує як соціальний проєкт. Велика кількість, більше ніж 50 відсотків ліцеїстів, навчаються на стипендіях – це стипендія від засновника Андрія Дикуна, стипендія від аграрних асоціацій, це персональні стипендії аграріїв, які зацікавлені підтримати талановиту молодь України. В нас сьогодні навчаються діти з 10 областей України. Це не рекорд, в нас було 18 областей.

Хочу сказати, що як же здобуваються ці стипендії? В нас є своя шкала такого рейтингу і там освітні результати – не основне. Шкала поділена на чотири критерії – мотивація до навчання, де тьютори оцінюють кожного ліцеїста і ліцеїсти ліцеїста. Наступне – це участь в проєктах, сьогодні я мало згадала про це, але важливо сказати, що проєктна діяльність – це невід’ємна частина нашого освітнього процесу від початкової до старшої школи, якість цих проєктів зростає, продукти зростають і результат зростає. Участь в проєктах, де оцінюється не лише кількість проєктів, а чи ти його ініціював, був лідером, яку роль виконував і чи виконав свою роль. Наступна, третя частина – це зароблені уали. Кожен має заробляти активністю – це такий індикатор активності дитини в наших закладах. Четверта частина – це освітні результати. І частинка ця складається з того, чи виконує дитина взяті на себе освітні рівні, не оцінки, а якщо я поставив ціль рівень А, я маю його продемонструвати, і невелика частина за найвищий рівень додає в рейтингу бали. Отже, кожен із наших ліцеїстів може отримати стипендію – для цього лише потрібно мати бажання навчатися, бути активним і показувати академічні знання.

Повне відео