Оксана шостий місяць шукає сина Дмитра, бойового медика, який служив в 92-й ОМБр. Хлопець зник в середині квітня в районі Хромового під Бахмутом на Донеччині, і з того часу мати не має ніякої інформації про його долю. Проте переконана – її сина росіяни утримують в полоні.
Це п'ятий текст із нашої серії про полонених медиків. Історії про звільнених з полону медиків Ольгу та Анастасію, про бойових медиків Дмитра Селютіна, Ярослава Синицького та Андрія Наймана, які досі знаходяться в неволі, читайте тут, тут, тут і тут.
"Не можуть знайти ані серед мертвих, ані живим, ані в полоні"
Дмитро пішов добровольцем 25 лютого 2022 року. Спочатку був в ТрО, а потім сам пішов по військкоматах. На той момент хлопець ще вчився на медика і, пройшовши підготовку у Львівській області, почав службу бойовим медиком. З часом Дмитра підвищили.
"Він був дуже мотивований. Саме тому і пішов служити, хотів захищати Україну. Офіційною датою зникнення вважається 16 квітня. Діма пропав безвісти під Бахмутом, в той період там зникло багато наших хлопців.
Нам відомо, що протягом квітня з його бригади лише на одній локації зникло 40 чоловіків. І досі про їх долю нічого невідомо. Для мене досі залишається загадкою, що бойовий медик з його зоною відповідальності робив на "нулі" або навіть на "мінусі", але в бригаді на це відповідають: "Він сам так захотів". І його досить не можуть знайти ані мертвим, ані живим, ані в полоні. Шостий місяць абсолютної тиші. Я не можу сказати, щоб нам в цьому сильно допомагала бригада. Розслідування якесь йде, але весь час кажуть що не можуть туди зайти, оскільки там то орки, то бомблять. Інші кажуть, що вже травою все поросло", – розповідає Оксана.
За словами жінки, в пошуках сина їх допоміг уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Олег Котенко. За його сприяння була відпрацьована одна з ймовірних локацій, але її сина серед тих, кого знайшли, не було.
Допомагає тільки віра
"А так особливої допомоги немає. Допомагає тільки віра, що з ним все добре. Я не відчуваю, що його немає. Кажуть, він може бути в полоні. Але я точно знаю, що через свою мотивацію він відмовиться говорити на камеру, щось просити, типу "заберіть з полону". Ми думаємо, саме тому його ніде і не викладають росіяни на своїх сайтах. Хоча ми писали туди, подавали запити, але нам прийшла негативна відповідь. Я переконана, все буде добре. Хлопців багато в полоні і я сподіваюсь, що всі повернуться", – каже Оксана.
Мати продовжує пошуки сина, хоча і страшенно втомлена від невідомості: "Але будемо сподіватися, що все буде добре. Головне – отримати хоч якусь інформацію, що він в полоні. Щоб невідомість скінчилася, дуже важко саме через те, що є ця невідомість, коли ти нічого не знаєш. Я просто переконана, що все буде добре".
