Як Латвія допомагає Україні зараз і як планує допомагати у майбутньому? Якою є позиція Латвії щодо вступу України до ЄС та НАТО? Чи має НАТО реагувати на російські ракети та безпілотники, які з'являються у повітряному просторі країн – членів альянсу? Наскільки серйозним є вплив російського газу та енергетики на країни Європи? Чи втомились люди в Європі від війни в Україні?
Гостем Дмитра Пустовіта в рамках проєкту "Інтерв'ю без кордонів" на Ukraine World News став Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки в Україні Ілгварс Клява.
Про основні цілі та пріорітети Латвії в розвитку співпраці з Україною
Ми повинні допомогти Україні виграти цю війну. І це диктує в основному всі пріоритети. Це дуже велика військова співпраця, це дуже велика гуманітарна допомога, це дуже велика участь Латвії у відновленні України вже зараз.
В Латвії досить чітко розуміють, що це агресивна, загарбницька, імперіалістична війна, яку розпочала Росія. І її потрібно зупинити. Інакше ми ризикуємо тим, що весь європейський континент опиниться в одній великій війні, якщо її не зупинити тут, якщо ми не встановимо межу. Ось як ми бачимо це в геополітичному контексті.
Про кроки Латвії для підтримки України в євроантлантичній інтеграції
Ми можемо розділити на дві частини – Європейський Союз і НАТО.
У Європейському Союзі, звісно, ми дуже багато допомагаємо в політичній підтримці України на форумах, на засіданнях структур Євросоюзу. Але також ми надаємо практичну допомогу бізнесу, державним структурам, ділимося знаннями, ділимося досвідом.
Які процедури ми проводили, коли входили в Євросоюз чи готувалися до вступу? Це й секторальна допомога, наприклад, сільському господарству. Це також правові структури. Адже вам доведеться вивчати, вам доведеться перекласти та імплементувати безліч нормативних актів Європейського Союзу. Для того, щоб поєднати економіки єдиного європейського ринку та України. І зробити це непросто. Це потрібно зробити, це можна зробити, але це нелегко зробити. На це потрібні час, ресурси й знання. І ми їх маємо.
А друга частина – це, звичайно, НАТО. НАТО – військова структура. Ми повністю розуміємо й повністю підтримуємо аргументи України та її політичну волю вступити до альянсу. Абсолютно. Це військова організація. Це оборонний альянс, він організований для захисту своїх країн-членів. А Україна має колосальний військовий потенціал. Безперечно, ваша армія веде війну проти Росії. І це справжня війна. Жодна країна НАТО не робила цього за останні роки. Отже, у вас є досвід, у вас є обладнання, воно й далі надходить усе більше й більше. І ви будете мати його ще більше. У вас є й буде підготовка. З самого початку війни, і трохи до її початку, Латвія бере участь фактично як у постачанні зброї, так і в постачанні військової техніки, необхідної українським Збройним силам. І також у навчаннях солдатів у Латвії. Наше Міністерство оборони публічно оголосило, що ми будемо проводити навчання для трьох тисяч українських військовиків на рік. Це наша мета натепер.
Про те, чи відчуває себе Латвія у безпеці як член НАТО
Так, очевидно. Очевидно, це також технічна річ. Я маю на увазі структуру технічної підтримки. НАТО має АВАКС – систему дальнього радіолокаційного стеження. НАТО має більше ресурсів у розвідці, нагляді, в керуванні повітряним простором, чого ми як окрема маленька країна не маємо. Отже, це колективні зусилля.
Абсолютною правдою є те, що НАТО сильне настільки, наскільки кожна країна робить внесок в альянс. А деякі західноєвропейські країни кілька років тому не робили достатньо внесків. Зараз усі, так би мовити, прокинулися через війну в Україні, й намагаються поліпшити військовий сектор.
Ми почали це раніше. До 2014 року ми також не досягли двовідсоткової норми витрат на оборону. А потім події в Україні стали для нас тривожним дзвоником. Бо це змінило всю концепцію. Бо ми не те щоб спали… Я б сказав, здебільшого концепція полягала в тому, що в Європі все спокійно, що на європейському континенті немає конфлікту. Конфлікти є деінде, десь в Африці, потенційно в Азії, на Близькому Сході. Ми готуємо експедиційні сили. Разом з іншими країнами НАТО вирушаємо туди з якоюсь місією. Але це в іншому місці. У нас є готові до роботи мобільні сили, невеликі за чисельністю, але добре підготовлені й навчені.
А потім раптом – вау! Дзвоник для пробудження. Я маю на увазі Крим, Донбас. І це Європа. Це на європейському континенті. І тоді ми розуміємо, що ні, це ще не закінчена справа. У Європі може бути війна, й ми повинні мати серйозну оборону територій. Повинні модернізувати всю систему, озброєння, обладнання тощо. І це процес. У певному сенсі це постійний процес, але це був справді дуже сильний тривожний дзвоник.
Про те, чи має НАТО реагувати на російські ракети та безпілотники, які з'являються у повітряному просторі країн – членів альянсу?
Реакція однозначно має бути. На такі інциденти необхідно реагувати, й усе має бути ретельно перевірено. Звичайно, супутні інциденти також можуть траплятися. Але це не нормальна ситуація. Росіянам треба нагадати, що це не нормальна ситуація, якщо порушення відбувається з будь-яких причин. У нас є один цікавий приклад, коли російський літак наважився ввійти в повітряний простір Туреччини. Не пам'ятаю, на хвилину чи кілька хвилин. І ми всі бачили, що від нього залишилося. Це свого роду приклад, який показує що відбувається, якщо вони повністю ігнорують кордони країни НАТО. Тож у нас є різний досвід і приклади, але турецький приклад, вважаю, був дуже корисним.
Про Росію та її провокації
Їхня ілюзія полягає в тому, що вони є, або вони думають, що є, нарівні зі Сполученими Штатами. А це не так. Росія – регіональна держава. З дуже слабкою або досить слабкою економікою у світовому масштабі, якщо порівнювати її з Китаєм чи Сполученими Штатами.
Перевага росіян – це нафта і газ, природні ресурси та деякі інші речі. Але в цілому розмір економіки, рівень технічного розвитку, науки... Дуже багато науковців утекли з Росії й переїхали в Каліфорнію чи ще кудись, до Німеччини чи Ізраїлю. Велика кількість людей, які просто виїхали з Росії. Тож це, безперечно, втрата. І немає кого звинувачувати, адже вони самі створили таку ситуацію. Вони, очевидно, намагаються кинути виклик. Але вони не мають ресурсів, щоб кинути серйозні виклики Сполученим Штатам або НАТО в цілому.
Про співпрацю Латвії та України у питанні кібербезпеки та інформаційної безпеки
У нас дуже технологічно розвинений сектор кібербезпеки. Ми виробляємо обладнання, ми виробляємо програмне забезпечення. Так і те і те. За останній час я відвідав кілька заходів з IT-галузі тут, у Києві. Також у нас є форум 5G у Латвії, на який ми збираємо представників з України та бізнесменів, насамперед щоб сприяти співпраці між нами в цій галузі. Але так, ми сильні. Насправді не менш сильні, якщо не сильніші за естонців у цій галузі.
Про гуманітарні проєкти Латвії в Україні
Що стосується гуманітарних проєктів, то насамперед це надання гуманітарної допомоги як урядової, так і неурядової. Великі обсяги. Наприклад, ми вже реалізували декілька проєктів.
Один із них – Івано-Франківський реабілітаційний центр для жінок і дітей, які постраждали в умовах війни. Усі види страждань, усі види проблем потребують реабілітації. Ми плануємо допомогти створити другий такий центр, притулок і центр у Чернігові, Чернігівській області.
Дуже багато чого пов’язано з гуманітарною допомогою. Ми також займаємося реабілітацією українських військових у Латвії. Близько двохсот солдатів пройшли реабілітацію в Латвії, і ми продовжимо цю програму. Але є й інші речі. Ми сплачуємо досить значні суми в міжнародні організації та агентства ООН, а також фінансові установи, які надають допомогу Україні в різних сферах.
Про співпрацю Латвії та України у питаннях енергетичної безпеки та постачання газу
Ми поставили деякі компоненти для енергетичної системи після торішніх зимових атак росіян. Ця співпраця триває. Є зацікавленість наших енергетичних компаній вийти на ринок або обговорити можливості, як вони можуть вийти на ринок технологічно, а також з точки зору торгівлі, з точки зору інвестицій. Тож я б сказав, робота ще триває.
Про залежність від російського газу
Ми, звичайно, дуже сильно залежали від російського газу... Єдина наша проблема була в тому, що нам виставляли завищені рахунки, бо є монополіст. І він добре бачить, що альтернативи у вас немає. І здебільшого це тримає вас на межі, так би мовити. З одного боку, ви не хочете зістрибувати. Вони все постачають і кажуть: "Запускаймо бізнес". Але тоді вони диктують ціну. І ми були в такій ситуації.
І лише дуже повільно, після подій із окупацією Криму, після початку конфлікту ми почали шукати альтернативи. Але зараз за цих умов шляху назад, очевидно, немає. Просто потрібен час.
Світ, увесь світ, власне, вся Європа певним чином вчиться жити без російських ресурсів. Або в дуже обмежених масштабах використовуючи російські ресурси. Це потребує часу. Є певний перехідний період. Але, знаєте, це ціна, яку ми всі платимо. Звичайно, минулої зими в Латвії значно зросли рахунки за опалення. Дуже зросла вартість бензину для автомобілів. Але ми з цим справляємося. Є альтернативи, як із цим боротися. Наука пропонує альтернативи. Є сонячна енергія. Є біоенергетика. Є різні можливості, які потребують інвестицій. Але це можливо. Ви можете це зробити.
Про втому людей у Європі від війни
Ну це все відносно. Я маю на увазі, що це в людській природі, що жодна нормальна людина не хоче війни. Очевидно, що в цьому сенсі, звичайно, всі хочуть, щоб це якомога швидше припинилося. Але потім з’являються інші фактори.
Я маю на увазі, яким має бути закінчення війни? Чи допускаєте ви, наприклад, що Адольф Гітлер буде далі просуватися Європою та захоплювати країну за країною? Або ви кажете, ні, це зупиниться тут і зараз. І не далі. Отже, це політичне питання. Але, звичайно, можна сказати, що всі втомилися від війни. Звісно, це нормальна людська природа – втомлюватися від війни. Нікому не подобається бачити, як навколо нього вмирають люди. Звісно, ні. Але який тоді мир? Мир з агресором? Мир з убивцею?
Про російську атомну енергетику, яку ще не зачіпають санкції
Дискусії тривають. Це питання порушують у Брюсселі й обговорюють країни між собою. Це, так би мовити, не рівна залежність. Вона відрізняється в різних країнах. Деякі з них мають російські технології й атомні електростанції. Деякі взагалі не мають АЕС. Це складне питання, але я не можу назвати точну дату чи скільки часу це займе.
Безперечно, як громадянин я також вважаю за краще від’єднати його. Я маю на увазі "Росатом". Щоб його відрізати. Це ще одне додаткове джерело доходу, ще одне джерело впливу. Якщо вони поводяться так, як поводяться, отже для них немає місця на європейському ринку. Це було б моє ставлення як громадянина Латвії.
Про поточні виклики у відносинах між Латвією та Україною
Я б сказав, що немає таких викликів, які неможливо подолати. Я навіть не можу назвати чи уявити їх зараз. Є інші виклики економічного характеру, оскільки вони продиктовані воєнною ситуацією в Україні. Функціонування фінансової системи, платіжної системи, перекази капіталу, які обмежені зі зрозумілих причин. Національний банк України встановив ці обмеження. Тож це дещо сповільнює. Якщо ми говоримо про бізнес, який приходить в Україну заснувати, побудувати щось, або якесь підприємство, або якусь компанію, або відкрити якусь справу. Тож це перешкода, безумовно. Це треба вирішувати. Але це не дипломатичні, не політичні причини.
Про продовження Латвією тимчасового захисту для українців до кінця 2023 року
Так, він буде продовжений. Не хвилюйтеся. У цьому немає сумнівів. Просто так працює влада. Бюрократичний період. Коли прийде час, його продовжать. Щодо цього не варто непокоїтися. Вони отримують усі соціальні гарантії. Якщо є дозвіл на роботу – вони можуть працювати, якщо хочуть. Це зазвичай доцільно, бо інакше людина сидить у чотирьох стінах і думає лише про трагічні події та війну. Але якщо вона займається якоюсь повсякденною справою, я маю на увазі, щось робить, або працює… Я бачив компанії, де працюють українці, заводи, де вони працюють. Це справді чудово, що люди можуть знайти місце, хоча б тимчасово, щоб перемкнутися на роботу, працювати й удосконалюватися. Крім того, це їхній добробут.
Про ООН
Ми бачимо зараз цю абсолютно неефективну Раду Безпеки ООН, оскільки вони (росіяни, – ред.) можуть будь-що заблокувати. Вони мають право вето, одне з п’яти. І Рада Безпеки була створена, як і вся Організація Об’єднаних Націй, була створена для більшого блага, для того щоб робити хороші речі. А це можливо тільки тоді, коли є консенсус усіх провідних держав у Раді Безпеки. Але росіяни зіграли всупереч, і згоди немає з більшості питань. Тому це дуже неефективна організація.
Але вона може виконувати деякі нішеві завдання. Зокрема надавати гуманітарну допомогу, освітні засоби, допомагати біженцям. І ще в галузі здоров’я – вакцини чи ще щось, медична допомога. Війну вони зупинити не можуть.
Про прогноз щодо вступу України до ЄС
На це підуть роки. Безумовно. Але одна річ є очевидною. Ми дуже підтримуємо те, що Україна розпочинає, чи Європейський Союз розпочинає перемови з Україною про вступ наприкінці цього року.
Ми маємо визнати, що на це підуть роки. Це займе кілька років. Я не можу назвати точну кількість, скільки це займе часу, але це потребуватиме зусиль і років.
Як я сказав на самому початку, ви повинні домовитися про всі бізнес-речі, всі правила, всі юридичні питання, про те, як функціонуватиме єдиний ринок. Бо приєднується велика країна.
Коли Латвія приєдналася до Європейського Союзу, ніхто й не помітив. Це не 40 чи 50 мільйонів, чи там близько п’ятисот мільйонів людей, коли декілька країн приєдналися одночасно. Коли приходить країна з населенням 1,8 мільйона чи двомільйонна країна на п’ятисот мільйонний єдиний ринок – ніхто цього не відчуває. Але Україна – це серйозна за розмірами економіка. Це впливає на єдиний ринок.
Дуже багато речей потрібно обговорити. Ця економічна сторона є найбільш детальною. Перемови про те, як це буде функціонувати разом. Усе можна вирішити, все можна обговорити, але потрібен час, просто потрібен час. Можливо, десь знадобляться якісь перехідні періоди адаптації тощо. Загалом, я вважаю, що його потенціал великий, просто великий. Я маю на увазі, що це дасть додатковий поштовх, додатковий потенціал для економіки Європейського Союзу.
Також йдеться про правову систему, правосуддя, корупцію. Це має бути налаштовано належним чином. Я маю на увазі, що правова система повинна функціонувати, бо вона також допомагає бізнесу та економічній співпраці.
