Чоловіки за кордоном, ймовірно, таки отримають паспорти. Відповідний законопроєкт №11017 про надання окремих адміністративних послуг українцям, у тому числі за кордоном, сьогодні в цілому підтримала Верховна Рада. Про це повідомив нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко у Telegram.
Тепер документ має підписати президент.
Закон передбачає можливість одночасного оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта громадянина України та паспорта/паспортів громадянина України для виїзду за кордон. Зокрема, згідно із супровідними документами, оформлення здійснюватиметься через державне підприємство, що належить до сфери управління Державної міграційної служби. Тобто ДП "Документ".
Паспорт громадянина України у формі картки оформлюватиметься на чотири роки особам, які не досягли 18 років; на 10 років – тим, хто досяг 18 років та безстроково особам, які досягли 65 років.
Термінове оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України здійснюється у строк не пізніше ніж через сім робочих днів з дня оформлення заяви-анкети (замість 10 робочих днів у чинній редакції).
Що передувало?
З 23 квітня Україна тимчасово припинила надавати всі консульські послуги чоловікам призовного віку, які перебувають за кордоном. У Міністерстві закордонних справ пояснили, що однією із причин є те, що термін розгляду заяв може перевищити час, що залишився до набрання чинності закону про мобілізацію.
Обіцяють, що 18 травня (коли закон набуде чинності) доступ до надання консульських послуг відновиться. Проте право на це матимуть лише чоловіки призовного віку, які оновили дані в ТЦК.
Як саме можна буде оновити дані – ще визначається з-поміж доступних варіантів й узгоджується причетними державними органами.
24 квітня з’явилась постанова уряду, згідно з якою чоловіки віком від 18 до 60 років більше не зможуть отримати паспорт України за кордоном.
Вийнятком є особи, яким офіційно дозволили виїжджати за кордон під час воєнного стану. Йдеться про:
- осіб з інвалідністю, які мають документи, що підтверджують статус;
- осіб, які виїхали як супроводжуючі своєї дружини з інвалідністю або батьків своїх, або батьків дружини з інвалідністю 1–2 групи;
- осіб, які здійснюють догляд за інвалідами 1 або 2 групи;
- батьків, усиновлювачам чи опікунам дітей з інвалідністю до 18 років;
- батьків повнолітніх осіб з інвалідністю 1–2 групи;
- дідусів, братів, вітчима дітей з інвалідністю;
- опікунів осіб з інвалідністю у складі родичів 1-го порядку;
- осіб, які мають дітей із захворюваннями, що потребують медичного втручання за кордоном.
