Компанія "Медіатека", яка належить народному депутату від фракції "Слуга народу" Олександру Маріковському, готує звіти, які потрапляють, зокрема, до Офісу президента та Кабміну. Так, у 2023 році вона отримала за такі матеріали майже 10 мільйонів гривень із держбюджету. Про це йдеться у матеріалі Bihus.Info.
Журналісти видання проаналізували десятки аналітичних звітів зі згадками про топпосадовців, які готують за державні кошти. У звітах аналізують згадки про чиновників у медіа, підсумовують найважливіші події тижня за участі цих посадовців, а також визначають, хто та за що їх критикував.
"Звіти за бюджетні кошти замовляє державне підприємство "Центр захисту інформаційного простору України", яке підпорядковується Міністерству культури та інформаційної політики України. Вже більше чотирьох років на замовлення підприємства такі звіти виготовляє компанія "Медіатека", яка належить народному депутату від фракції "Слуга народу" Олександру Маріковському", – зазначається у матеріалі.
За 2023 рік компанія отримала за такі звіти майже 10 мільйонів гривень з бюджету.
"У відповіді на запит редакції держпідприємство Міністерства культури підтвердило, що ці звіти "надсилаються до Офісу президента, Кабінету міністрів України та інших суб’єктів, щодо яких проводиться дослідження", – додали у виданні.
Існує понад 10 видів замовлених звітів, різних за обсягом та складністю.
Наприклад, щоденні звіти моніторингу соціальних мереж або щотижневі моніторингові звіти згадок в медіа. Документи стосуються президента України та першої леді, посадовців Офісу президента України, Кабінету міністрів України. Замовляють також звіти, у яких окремо йдеться про згадки Міністерства культури та інформаційної політики України.
Журналісти Bihus.Info обрали для аналізу щотижневі звіти, які стосувалися Офісу президента України та міністерств у ті тижні, коли виходили найгучніші журналістські матеріали, фігурантами яких були представники вищезгаданих інституцій.
26 жовтня 2023 року журналісти Bihus.Info опублікували матеріал, у якому йшлося про російський паспорт дружини заступника голови Національної поліції України Дмитра Тишлека. У день розслідування та у кілька наступних днів матеріал активно обговорювали у медіа та соціальних мережах.
Автори розповідають, що моніторингова компанія згадала про розслідування у звіті за 28 жовтня – 3 листопада у блоці, який стосується міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка і ця згадка була лаконічною.
"Ігор Клименко відреагував на журналістське розслідування щодо зв’язків з РФ заступника голови Нацполіції Дмитра Тишлека, заявивши про відсторонення останнього з посади. На "Цензорі" МВС критикували за неуважність у цьому призначенні", – цитують текст у виданні.
У ці ж дні журналісти опублікували інший матеріал, який стосувався Міністерства культури та інформаційної політики України – про зйомки серіалів за бюджетний кошт. Журналісти виявили, що частина компаній, які отримала кошти з бюджету, була наближена до Офісу президента України та ексміністра культури Олександра Ткаченка. Крім того, частина компаній працювала з росіянами незадовго до повномасштабного вторгнення.
Про цей матеріал у моніторинговому звіті для посадовців не згадали взагалі, зауважують автори.
"У червні 2023 року журналіст видання "Українська правда" Михайло Ткач опублікував розслідування про одеського воєнкома. У матеріалі йшлося про те, що родина начальника одеського військкомату під час повномасштабної війни придбала у Іспанії майно на мільйони доларів. І хоча посада воєнкома не стосується Офісу президента, після публікації матеріалу лунало багато критики, в тому числі і в бік Офісу президента – із прив’язкою до історії, опублікованої журналістами", – зазначають у публікації.
У медіазвіті про розслідування "Української правди" згадали лаконічно: "Критика в рамках кейсу про одеського воєнкома, зокрема пригадування тез про обіцянку відправити воєнкомів на фронт".
"Аналізуючи звіти, журналісти також звернули увагу на те, що про критику в бік влади тут нерідко повідомляють з посиланням на узагальнені "опозиційні ЗМІ" та додаванням певного суб’єктивного контексту. Зазвичай в цьому випадку не зазначають, про які саме медіа ідеться. Це може створювати думку про те, що владу в Україні переважно "атакують", а критичні матеріали про неї "розкручують", – кажуть у Bihus.Info.
Наприклад, у звіті за 7–13 жовтня 2023 року про заступника керівника ОП Олексія Кулебу згадали так: "На опозиційному ТК зауважили, що заступник керівника ОП не має помітного впливу".
У цьому ж звіті є схожа згадка про ще одного заступника керівника ОП Ростислава Шурму: "Опозиційні ЗМІ продовжували атакувати заступника керівника ОП у рамках корупційної риторики, зокрема, щодо керування енергетики, зв’язків з Г. Галущенком та всіляких схем".
Аналогічна згадка у цьому звіті стосувалася і Олега Татарова: "Опозиційні ЗМІ продовжують атакувати заступника керівника ОП, наразі – знову у рамках риторики про керування митниці в контексті зв’язків з В. Тетерею, судової реформи (зв’язки з В. Босим), правоохоронних органів (в т.ч. зв’язки із замовниками вбивства К. Гандзюк)".
"Цікаво також, що автори звітів часом додають політичний контекст з негативною конотацією, який слабко ототожнюється з офіційними документами", – кажуть журналісти.
Зазначається, що, до прикладу, у звіті, який стосувався розбору згадок телемарафону "Єдині новини", деяких критиків марафону аналітики називали "порохоботами".
"Найбільше поширень загалом і в рамках цієї теми зокрема зібрав порохобот О. Леусенко, який у Твіттері спочатку атакував владу через наратив про співпрацю з олігархами, а далі – через політику влади щодо НАТО. Меседжі з його твітів були помічені і у інших порохоботів", – цитують текст у виданні.
Медіазвіти можуть формувати "хибну думку" у посадовців?
У процесі аналізу звітів для влади Bihus.Info дійшли висновку, що подекуди вони можуть формувати в посадовців хибну думку про те, що критика в їхній бік лунає переважно від узагальнених "опозиційних ЗМІ" (розшифровки щодо того, кого автори вважають такими, у звітах немає) і що представляє вона собою або ж "атаки", або ж "популізм".
Раніше ми повідомляли, що Нацрада з питань ТБ планує напрацювати для медіа словник "небажаної" лексики. Він міститиме рекомендації щодо толерантного висвітлення чутливих тем.
