USD
НБУ
39.68
Готівка
40.00
EUR
НБУ
42.83
Готівка
43.35
Втрати орків: 4 8 8 4 6 0 (+1520)
USD
НБУ
39.68
Готівка
40.00
EUR
НБУ
42.83
Готівка
43.35

Хто здав український південь: У ЗМІ розповіли деталі розслідування

Підозри у цій справі ще нікому не оголосили, але цілком імовірно, що це може відбутися вже найближчим часом
ЗСУ, війна
Джерело: Генштаб ЗСУ

Вранці 24 лютого 2022 року російські війська швидко перебралися через перешийок з Кримом на материкову частину України. До опівдня вони проїхали вглиб понад 200 кілометрів і вже були біля Антонівського мосту на підході до Херсона. А за кілька днів захопили територію, більшу за Швейцарію. Відтоді у суспільстві ведуться активні дискусії, чому так сталося. Підозри у цій справі ще нікому не оголосили, але цілком імовірно, що це може відбутися вже найближчим часом. Справа розслідується вже півтора року, по ній досі допитують свідків. Про це повідомляє BBC.

За кілька днів росіяни на Півдні захопили територію, більшу за Швейцарію
Джерело: ДПСУ

"З надійних джерел нам стало відомо, що слідчі вже допитали цілий список генералів та представників військового командування. Серед них – командувач сил оборони Сергій Наєв, колишні командувачі угруповання військ "Південь", зокрема генерали Андрій Ковальчук та Андрій Соколов, а також командири інших військових формувань, що входять до складу цього угруповання", – пишуть у виданні.

Свідчення також дав генерал, ексначальник Генштабу Віктор Муженко. Він зранку 24 лютого 2022 року приєднався до вищого військового командування та допомагав ухвалювати рішення у штабі.

"20 лютого цього року (2023 року) я був на допиті. До того в допитах була пауза тривалістю в рік… Мене дуже здивувало, що я одним з перших зі Збройних сил був викликаний. Одне з питань до мене було, чи існували певні плани й чому так трапилося. Плани існували. А що трапилося, треба розібратися", – так генерал прокоментував цю ситуацію в інтерв’ю "Фактам" у березні цього року.

За даними BBC, також допитали ще одного колишнього начальника Генштабу генерала Руслана Хомчака. Дали свідчення і колишні керівники Херсонщини, в тому числі ексголова Херсонської обласної військової адміністрації Геннадій Лагута, якого 16 вересня знайшли мертвим у Києві.

Також кілька джерел видання стверджують, що в рамках розслідування цієї справи слідчі приходили на бесіду до Валерія Залужного. Процесуального статусу у цій справі в головнокомандувача ще немає, так само як не було і офіційного виклику на допит. Але не виключено, що такий статус з’явиться згодом. З огляду на такий можливий розвиток подій у вузьких політичних колах справу про окупацію півдня вже називають "справою Залужного", розповідають у виданні

"Ми написали запит у ДБР, аби з’ясувати, чи фігурує Залужний в цьому розслідуванні, але там відмовились надати цю інформацію. Так само відмовились і в СБУ, представники якої беруть участь у спільній слідчій групі в цьому провадженні. У спецслужбі вказали, що основним слідчим органом у цій справі є ДБР, тож всі питання до Бюро", додають автори.

Джерело: BBC

Також, за даними видання, слідчі допитали екскомандира 59-ї окремої мотопіхотної бригади, яка обороняла південь, полковника Олександра Виноградова. Всього у справі свідчення дали понад пів сотні людей.

"Тим не менше одного з основних учасників тих подій, який ніс службу на межі з Кримом 24 лютого, слідчі взагалі не чіпали аж до того часу, поки він не дав інтерв’ю про ті події "Українській правді" у липні 2023 року. Військовий Іван Сестриватовський розповів, що мав підірвати мости на Чонгарі, але це в нього чомусь не вийшло. І станом на момент спілкування морпіх стверджував, що його ніхто не допитував", – уточнюють кореспонденти.

"Офіційне слідство досі на мене не виходило. Військові керівники зі мною теж ще не спілкувались про цю історію. Може, просто, бо я поки був на реабілітації, проходив лікарську комісію. Все одно мені доведеться з ними спілкуватись", сказав Сестриватовський.

В цьому ж інтерв’ю військовий розповів, що мости були заміновані. Саме він 24 лютого намагався їх підірвати, але механізм не спрацював. Далі він намагався відійти, але не встиг і потрапив у полон до росіян. Морпіх припустив, що причиною міг бути масований обстріл росіян, який пошкодив дроти, або робота диверсантів, додають у виданні.

У ДБР на запит BBC відповіли, що зрештою Сестриватовського таки допитали. За даними видання, це сталося практично одразу після публікації його інтерв’ю.

Що відомо про початок розслідування?

Справу про неналежну оборону Херсонської області, що призвело до її швидкої окупації, ДБР відкрило вже на другому місяці війни – 11 квітня 2022 року. З того часу про її розслідування відомо дуже мало, зауважують автори матеріалу.

"У березні 2023 року ДБР у відповідь на запит "ВВС Україна" відповіло, що справу розслідують за частиною 1-ї статті 111 та частиною 3-ї статті 425 Кримінального кодексу – державна зрада та недбале ставлення до військової служби", – зазначають автори.

Йдеться про неналежну організацію мінування мостів і дамб для подальшого підриву, щоб стримати наступ Росії в глиб материкової України.

"Це у свою чергу призвело до тяжких наслідків, пов'язаних із тимчасовою окупацією територій Херсонської та Запорізької областей, загибеллю українських захисників і мирних мешканців, знищенням ворогом інфраструктури цих регіонів", – пояснює ВВС джерело у слідстві.

Спочатку у публічному просторі "здачу півдня" пов’язували зі зрадниками у спецслужбі – з колишнім начальником ГУ СБУ в Криму Олегом Кулінічем (нібито саме він передав росіянам всі дані про дислокацію військ та інфраструктуру місцевості), а також з ексочільником управління СБУ в Херсонській області Сергієм Криворучком.

Олега Кулініча затримали в Києві у липні 2022 року. Слідчі заявили, що встановили факти його співпраці з представниками російських спецслужб, ідеться у матеріалі.

"Йому оголосили підозру у створенні злочинної організації, державній зраді, дезертирстві (з Херсонщини до Києва на початку вторгнення), незаконному поводженні зі зброєю, а також передачі Росії відомостей, що становлять державну таємницю. Після затримання експосадовця СБУ одразу арештували та відправили до СІЗО. 17 жовтня почнеться суд по його справі", – кажуть в BBC.

Олег Кулініч вже понад рік перебуває в СІЗО. 17 жовтня суд розпочне розгляд його справи по суті
Джерело: СБУ

Сергія Криворучка позбавили генеральського звання у 2022 році, а от кримінальних проваджень щодо нього, за даними ЗМІ, досі немає.

"Імена колишніх підлеглих Івана Баканова з’явилися в контексті "здачі півдня" та розмінуванням мостів на Херсонщині не просто так – про це говорили у своїх коментарях представники влади. Стверджував про цей зв’язок і голова СБУ Василь Малюк", – уточнюють автори.

Зазначається, що в інтерв’ю "1+1" у грудні 2022 року він розповідав, що якось Кулініч проводив на півдні антитерористичні навчання, не погодивши це з керівництвом Антитерористичного центру. І натякав, що ці навчання могли бути пов’язані з підготовкою Росії до вторгнення.

В BBC зауважують, що кореспонденти провели розслідування, в рамках якого з’ясували, що Олег Кулініч не фігурує у справі про окупацію півдня, як і інші працівники СБУ. Виявилося, що по цій справі проходять виключно військові ЗСУ.

Що відомо про окупацію півдня?

Чонгарську протоку і вузький перешийок, що з'єднує Кримський півострів з материковою частиною, вважали практично непереборною перешкодою за умови належної організації оборони. Але склалося все по-іншому. Мости на Чонгарі не підірвали, а через величезну кількість російських військ і техніки, які швидко просувалися в глиб Херсонської області, українським військовим довелося відступати, розповідають у виданні.

Хтось припускає, що мости на перешийку з Кримом не були підірвані, бо їх розмінували напередодні зрадники. Інші стверджують про діяльність диверсійної групи росіян, яка перерізала дроти, аби унеможливити підрив. Є також припущення про службову недбалість – ніхто ні до чого не готувався і нічого не заміновував, додають в BBC.

Які є версії?

Щодо цього питання думки розділилися. Представники Міноборони та Генштабу стверджують, що все замінували, але українським військовим протистояли більші у десятки разів сили росіян. Та й підрив мостів суттєво не змінив би ситуацію, кажуть деякі представники військового командування, зазначають у виданні.

"Всі, хто кричить "все пропало, міст не підірвали", послухайте насамперед військових. І вони вам скажуть, що там ще 10 проходів є з Криму суходолом, а не мостами. І тому підрив мосту не вплинув би на можливість росіян просунутися на цьому напрямку. Це відповідально сказав один із військових генералів, який зараз перебуває в політичній опозиції, я від нього це вперше почув", – цитують колишнього міністра оборони Олексія Резнікова.

А генерал-майор Андрій Соколов, який під час повномасштабного вторгнення командував управлінням військ "Південь" і відповідав за оборону тієї ділянки, в нещодавньому інтерв'ю "Українській правді" стверджує, що росіяни змогли швидко просунутись, бо їхні сили переважали українські у 20–25 разів.

Українські військові кажуть, що російські сили та засоби, які заходили з Криму, переважали в десятки разів
Джерело: ДПСУ

Російська артилерія била по мінних полях, вони гасили радіозв’язок, а механізовані колони йшли через межу з Криму блискавично швидко. За словами Соколова, тих сил і засобів, які були на півдні під час вторгнення росіян з Криму, просто не вистачило для того, щоб зупинити наступ і не дати окупувати материкову територію, кажуть в BBC.

"Проти нас діяв 22-й армійський корпус у повному складі, не менше дивізії 58-ї армії північно-кавказької, найбільш підготовленої, і десь до половини 7-ї десантно-штурмової дивізії. Це дуже багато. Це і артилерія, і всі ці засоби, які є в їхньому складі. Плюс повітряний компонент десь до 140 літаків, 60 вертольотів і корабельний склад їхнього Чорноморського флоту", – розповів генерал.

Також Соколов звернув увагу, що мости, які можна було підірвати, розташовані на Чонгарі. Але на іншому напрямку через Армянськ і Перекопськ на Чаплинку чи Каланчак мостів не було і там був прохід для російської армії через суходіл у напрямку Херсона і Нової Каховки.

"Крим же тому і півострів, що має сухопутне з'єднання з материковою частиною без мостів", – сказав генерал.

Військові, з якими поспілкувались журналісти видання, стверджують, що силами і засобами, які тоді були, стримати російський наступ на півдні не було шансів.

"Готуватися треба було до війни, збільшувати кількість бригад, створювати завчасно і тренувати ТрО, розвивати ВПК, озброювати армію", – каже в розмові з ВВС представник Генштабу.

Водночас Володимир Зеленський і представники його команди налаштовані більш критично і наполягають на необхідності провести розслідування та встановити винних, зазначають у виданні.

"Ми ж з вами розуміємо, якщо з якогось містечка або міста хтось іде, то ідуть всі. Хтось, хто залишився, – він в полоні або загинув. А ті, хто вийшов, – треба дивитись, хто вийшов і які накази хто отримував. Вони зрадники або були накази?" – так цю ситуацію прокоментував журналістам президент у січні цього року. Тому, додав він, є кримінальна справа, яка і встановить винних.

Секретар РНБО Олексій Данілов заявляв, що остаточної відповіді на запитання, чому росіянам вдалося швидко просунутися з Криму до Херсонської області, поки що немає вся надія на слідство.

Керівник ГУР Кирило Буданов впевнений, що війна розвивалася б зовсім по-іншому, якби українські війська підірвали перехід на Чонгарі.

"Якщо були б підірвані переходи і трохи інакше розвивалися перші години, то російська армія не змогла б з такою швидкістю рухатися. Це аксіома", – зазначив він.

Депутати Ради навіть викликали на профільний комітет з цього питання головнокомандувача Валерія Залужного.

Учасники цієї зустрічі переповідають, що генерал закликав направити всі зусилля на війну та наближення перемоги, оскільки в історії з окупацією півдня "правда буде у кожного своя", додають в BBC.

Але в парламенті кажуть, що це розслідування вже сьогодні важливе.

"Хтось має за це відповісти. Ми ж розуміємо, що не просто так настільки швидко було захоплено південь. Значить, там були чиїсь недопрацювання. Є конкретні люди, які на тому напрямку відповідали за оборону", – каже в розмові з ВВС секретар комітету з питань нацбезпеки та оборони Роман Костенко. Він і сам брав безпосередню участь в обороні Миколаєва і прилеглих населених пунктів під час російського вторгнення.

Костенко переконаний, що саме у військових треба спитати, які були команди, чи була в них інформація про вторгнення, які ставилися завдання і чи ці завдання були виконані.

Раніше ми писали про Удар України по Чонгарському мосту.

Ішлося про те, що ЗСУ на лівобережжі Херсонщини у першу чергу руйнують логістику окупантів, а не інфраструктуру. Про це заявила керівниця Об’єднаного пресцентру Оперативного командування "Південь" Наталія Гуменюк.

Вона наголосила, що удар по Чонгарському мосту був "філігранним". І спрямованим на те, щоб знизити пропускну активність по мосту, адже він ще знадобиться українським військовим.

Читайте також:
Мінекономіки скасувало бронь від мобілізації для співробітників букмекерської контори та служби доставки Мінекономіки скасувало бронь від мобілізації для співробітників букмекерської контори та служби доставки
Військові можуть заповідати виплату одноразової грошової допомоги родичам на випадок загибелі: Уряд ухвалив постанову Військові можуть заповідати виплату одноразової грошової допомоги родичам на випадок загибелі: Уряд ухвалив постанову
Військовозобов’язаним видаватимуть спеціальні штрихкоди Військовозобов’язаним видаватимуть спеціальні штрихкоди
Стало відомо про перші розстріли цивільних у Вовчанську Стало відомо про перші розстріли цивільних у Вовчанську