Кабінет міністрів встановив, що максимальний термін лікування за кордоном для українських захисників не може перевищувати один рік. Таке рішення було ухвалено на засіданні уряду 2 лютого. Про це повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram.
Згідно з рішенням Кабміну, сукупний час перебування захисника країни на лікуванні за кордоном, включаючи час переміщення з однієї іноземної установи охорони здоров'я в іншу та очікування між плановими хірургічними втручаннями, не може перевищувати 12 місяців поспіль.
Рішенням внесено зміни до постанови "Про забезпечення організації спрямування осіб із складових сил оборони та сил безпеки, які постраждали у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на лікування за кордон".
Нагадаємо
Кабінет міністрів ухвалив постанову "Про внесення змін до постанов Кабінету міністрів України від 30 листопада 2016 року №884 і від 28 лютого 2022 року №168" на своєму засіданні. Основною метою цих змін є полегшення процедур встановлення інформації про членів сім’ї військовослужбовців, які можуть перебувати в полоні, зникли безвісти або загинули.
Українці, які перебувають у Європі, могли здати зразки ДНК для пошуку своїх родичів, зниклих безвісти за особливих обставин. Експерти відбирали зразки ДНК, які надалі передавали українським слідчим для пошуку та ідентифікації зниклих осіб.
Новий закон про мобілізацію
Ввечері 30 січня до Верховної Ради був внесений урядовий законопроєкт, в якому оновлено певні заходи щодо мобілізації, військової служби та військового обліку.
Проєкт закону, зокрема, передбачає удосконалення процедури військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів та зміну призовного віку з 27 до 25 років.
Також він виключає право на відстрочку від призову держслужбовців. Це стосується працівників БЕБ, ДБР Державної виконавчої служби, Нацполіції, Національного антикорупційного бюро, прокуратури та Служби судової охорони та патронатної служби.
А також скасовує строкову службу.
Передбачається, що закон набере чинності через один місяць з дня, наступного за днем його опублікування, крім деяких його положень, які набирають чинності через вісім місяців з дня, наступного за днем його опублікування.
