Російська сторона не дотримується міжнародних зобов’язань в рамках міжнародних договорів щодо поводження з військовополоненими. Ми бачимо, що наші хлопці повертаються після обмінів змученими та морально подавленими. Росіяни не рідко знущаються та катають українських військовополонених, до того ж вони тримають наших захисників в тюрмах та СІЗО. Натомість, Україна чітко дотримується вимог міжнародного права, що одночасно викликає у суспільства обурення, мовляв, окупантам навіть в полоні живеться як в санаторії. Чому Україна має дотримуватися вимог поводження з військовополоненими в коментарі UWN розказав народний депутат України, член Комітету з питань правоохоронної діяльності, голова ТСК Верховної Ради з питань міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права Олександр Бакумов.
Це не наш обов’язок перед Російською Федерацією
Україна - правова держава і принципи верховенства права, верховенства закону в нашій державі діють. Ми маємо забезпечувати виконання як наших національних законів, так і міжнародного права на нашій території, враховуючи, що ми взяли ці зобов’язання на себе. Відповідно до Женевської конвенції про поводження з військовополоненими, по якій Україна зобов'язалася дотримуватися й забезпечувати її дію за всіх обставин, є ціла низка вимог, які Україна їх чітко виконує, відповідно правил та регламентів, встановлених Конвенцією.
Я б не сказав, що це наш обов’язок перед Російською Федерацією, жодним чином. Ми підтверджуємо міжнародному співтовариству, що є відповідальним та повноправним суб’єктом, партнером, який готовий нести зобов’язання за міжнародним правом, виконувати свої обов’язки, а не порушувати їх.
У кожного громадянина України, який любить та поважає свій народ, своїх захисників, виникає відчуття, що це не справедливо, так не може бути, що сторона-агресор не дотримується правил поводження з військовополоненими, а ми, як країна, яка страждає від цієї агресії, виконуємо це. Однак, ми говоримо про те, за що наші захисники зараз борються на фронті: за свободу, за демократію, за правову державу. І якщо ми кажемо про ці концептуальні та фундаментальні речі, ми не можемо не дотримуватись міжнародного права. Навпаки, маємо дотримуватися міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою, які є частиною національного законодавства.
Не всі комбатанти є злочинцями
В цьому різниця між нами, українцями та росіянами, останні нехтують та не дотримаються принципу гуманності, базового принципу існування людства. Ми ж дотримуємось адекватної та гуманної державної політики по відношенню до людини. Маємо констатувати, що не всі комбатанти є злочинцями. Якщо вони скоїли воєнний злочин, до них застосовуються заходи та процедури досудового розслідування з усіма правовими наслідками, якщо ж комбатанти не вчиняли злочину, вони просто утримуються в спеціальних таборах. Це теж вимога Конвенції.
Нам важко це сприймати, оскільки ми вважаємо кожного, хто ступив на нашу землю, ступив зі зброєю, в звичайному розумінні - злочинцем. І я погоджуюся з цим, але якщо ми будемо виходити на правові категорії та критерії, то комбатант – це комбатант, а воєнний злочинець – це окремий суб’єкт. А отже правила і процедури, які застосовуються до таких суб’єктів, є різними.
Дотримання Україною положень Конвенції щодо поводження з військовополоненими зіграє на нашу користь та в майбутньому зробить великі бенефіти для держави та нашого народу.
Раніше
На медіапроєкті Ukraine World News вийшов документальний спецпроект Христі Равлюк "Окупанти в полоні", який розкриває деталі того, у яких умовах наразі тримають російських військовополонених в Україні.
