Президент України Володимир Зеленський
Президент України Володимир Зеленський 28 листопада підписав закон "Про державний бюджет України на 2024 рік". Про це стало відомо з картки законодавчого акту на сайті Верховної Ради України.
Нагадаємо, парламент схвалив бюджет на 2024 рік 9 листопада. За закон проголосували 276 депутатів.
Згідно з документом, доходи бюджету становитимуть 1 трлн 768 млрд гривень. Видатки – 3 трлн 355 млрд грн, дефіцит – 1 трлн 571,5 млрд гривень, який покриватиметься здебільшого коштом міжнародної допомоги.
Пріоритетом є сектор оборони і безпеки – 1 трлн 692,6 млрд гривень. Це становить 22,1% від ВВП.
Раніше
3 листопада Кабмін схвалив проєкт Закону "Про Державний бюджет України на 2024 рік" до другого читання. У ньому, зокрема, змінили прогноз щодо курсу гривні, рівня ВВП та інфляції, інформує Міністерство фінансів.
"Показники бюджету є збалансованими, але одночасно і напруженими. Продовжуємо активно працювати для залучення необхідного зовнішнього фінансування", – повідомляв міністр фінансів Сергій Марченко.
Що змінилося?
Тож потреба у зовнішній фінансовій підтримці склала близько 41 млрд дол. Цей обсяг вдалося зменшити з 42,9 млрд дол., зокрема, завдяки збільшенню планових доходів у результаті перегляду макропоказників та врахуванню інших додаткових надходжень.
До того ж уряд уточнив прогноз, зокрема щодо курсу гривні до долара, інфляції та валового внутрішнього продукту. Зокрема, у прогнозі на 2024 рік скоригували у бік зменшення показник споживчої інфляції – з 10,8% до 9,7% (у розрахунку грудень до грудня, - ред.). Також скоригували припущення щодо курсу гривні 40,7 грн за дол. (середній курс за рік, - ред.) до другого читання порівняно з 41,4 грн за дол. у попередньому прогнозі.
Серед іншого Кабмін прогнозує швидше відновлення реального ВВП у 2023 році до + 5% порівняно із + 2,8% у попередньому прогнозі. А от прогноз зростання реального ВВП на 2024 рік було знижено до 4,6% під друге читання порівняно з 5% на перше читання, включно з урахуванням зміни припущення тривалості війни (впродовж 2024 року), логістики (обмеженість повноцінного користування морськими портами), міграційних процесів тощо.
Крім того, уточнили очікування щодо зростання споживчих цін у поточному році у бік зменшення – з 14,7% до 7,1% (грудень до грудня, - ред.).
Окрім того, до держбюджету:
- Заклали норми законопроєкту №10037 про військовий ПДФО в текст бюджету
- Дозволили КМУ зробити репрофайлінг облігацій, які купив НБУ
- На "УкрФінКомпанію" заклали залучення 20 млрд грн через ОВДП
- Залишили всі гроші на серіали (445 млн грн)
- Збільшили видатки на +357 млн грн на Державне космічне агентство
- На АМКУ додали +70% бюджету (+241 млн грн)
- Найбільші збільшення відбулись у Мінфіну, Мінсоцполітики та МОЗ
- Найбільші зменшення відбулись у Мінстратпром і ДСЗІ (по кожному -4,8 млрд), але вони пішли на статтю "на матеріально-технічне забезпечення військових частин ЗСУ" в обсязі +9,6 млрд грн. А так ще мінус Мінкульт (-0,4 млн грн, це забрали Музей Голодомору) та БЕБ (-0,4 млрд грн).
"Дохідну частину проєкту держбюджету збільшили порівняно з першим читанням на 22,2 млрд грн і передбачили в сумі 1 768,5 млрд гривень, в тому числі по загальному фонду збільшилась на 22,1 млрд грн. Видатки та надання кредитів збільшили в законопроєкті до другого читання у порівнянні з першим читанням на 95,2 млн грн та становлять 3 355 млрд грн, у тому числі видатки загального фонду – 3 120,6 млрд грн та видатки спеціального фонду – 234,5 млрд гривень. До другого читання граничний обсяг дефіциту був зменшений на 22,1 млрд грн (до 1 571,5 млрд грн), що узгоджено з Міжнародним валютним фондом", – констатують у Міністерстві фінансів.
Як повідомляли раніше, наступного року Україна потребуватиме близько 42 млрд доларів фінансової підтримки, щоб закрити дефіцит бюджету. Про це прем’єрміністр Денис Шмигаль зазначив у своєму виступі на щорічних осінніх зборах Міжнародного валютного фонду та Групи Світового банку.
Своєю чергою міністр фінансів Сергій Марченко заявляв, що Україну наступного року може очікувати економічна криза, якщо не буде фінансової підтримки з боку країн-партнерів. У бюджеті може утворитися "дірка" на суму близько 29 мільярдів доларів.
