З 21 березня Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) вийшла з підпорядкування Офісу генерального прокурора. Віднині функціонуватиме як самостійна структура, поінформували в пресслужбі САП.
"Відповідно до частини п’ятої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури" від 08 грудня 2023 року №3509-ІХ наказом керівника САП визначено день початку роботи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури як окремої юридичної особи публічного права", – йдеться в повідомленні.
У прокуратурі додали, що початок їхньої незалежності не вплине на розслідування справ, які перебувають у провадженні САП, чи підтримання державного обвинувачення в суді у кримінальних провадженнях, що вже слухають у судових інстанціях.
Що передувало?
8 грудня 2023 року нардепи ухвалили в цілому законопроєкт про зміни до законодавства щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Тоді за нього проголосували 298 парламентарів.
Цим законопроєктом скасували правки щодо 30-місячного терміну розслідування справи до вручення підозри. Тепер до вручення підозри розслідування може тривати безстроково.
Також законопроєкт передбачає:
- вдосконалення процедури конкурсного відбору на адміністративні посади в САП та посади прокурорів;
- створення окремої процедури дисциплінарних проваджень щодо прокурорів САП;
- визначення механізму підзвітності керівництва САП, яке ґрунтується на оцінці ефективності діяльності САП.
Депутат Ярослав Железняк говорив, що в законопроєкті скасовані деякі норми щодо "правок Лозового", але "дуже частково".
Так звані правки Лозового ухвалили народні депутати минулого скликання, порушивши регламент. Зміни стосуються строків досудового розслідування, призначення та проведення експертизи, можливості оскаржувати повідомлення про підозру тощо.
Раніше ми повідомляли, що на початку цього року Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до суду другий епізод справи про більш ніж 20 млрд гривень збитків, завданих формулою "Роттердам+".
В обвинувальному акті щодо 14 осіб є колишні та чинні посадові особи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а також посадові особи групи приватних теплогенеруючих компаній, які причетні до впровадження та застосування формули "Роттердам+".
