43% опитаних українців згодні, що для зміцнення захисту від ворога держава має активніше контролювати інформацію в інтернет-джерелах. Про це свідчать результати опитування громадської думки "Омнібус", проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
В Україні час від часу активізуються дискусії щодо інформаційної безпеки та потреби більш активного втручання держави в діяльність інтернет-джерел.
Окремо жваво обговорюють питання безпеки інформації в Telegram, який є основним джерелом інформації для найбільшої кількості українців.
"У 2017 році в Україні були заборонені російські соціальні мережі. Утім, попри об’єктивну важливість і необхідність цього рішення, за опитуванням КМІС для ГО "Детектор медіа" у 2018 році 46% вважали цей крок помилковим і таким, що обмежує права громадян. Підтримували заборону і вважали необхідним кроком для захисту держави – 30%. Так, у 2020 році 53% вважали заборону російських соціальних мереж помилкою, а вважали правильним рішенням – 29%", – йдеться в повідомленні.
Так, на графіку 1 видно, що у липні 2022 року більшість українців – 60% – погоджувалися, що для зміцнення захистку від ворога держава повинна активніше контролювати інформацію в інтернет-джерелах. Водночас виступали проти і вважали це обмеженням прав і свобод – 30%.
До лютого 2024 року ситуація істотно змінилася: нині більше тих, хто сприймає спроби активніших дій держави щодо інтернет-джерел як обмеження прав і свобод – 49%. Водночас до 44% зменшилася частка тих, хто вважає, що для зміцнення безпеки варто було активніше контролювати інформацію в інтернет-джерелах.
На графіку 2 дані наведені у розрізі респондентів, які користуються чи не користуються українськими Telegram-каналами й українськими новинними сайтами для отримання інформації про бойові дії.
Можна бачити, що користування чи не користування Telegram-каналами і новинними сайтами слабко пов’язане зі ставленням до більш активного втручання держави.
"Серед тих, хто користується Telegram-каналами, 43% погоджуються, що для зміцнення захисту від ворога держава має більш активно контролювати інформацію в інтернет-джерелах. А серед тих, хто не користується Telegram-каналами, 46% вважали б такі дії держави як обмеження прав і свобод громадян. Відсутність зв’язку ставлення і використання ТГ-каналів (і сайтів) пов’язана, скоріш за все, з тим, що ми запитували не про закриття, а про контроль. Респонденти могли гадати, що їх це не стосуються, бо вони користуються "правильними" каналами або сайтами", – кажуть соціологи.
На графіку нижче дані наведені в регіональному вимірі. У всіх регіонах думки розділилися і багато як тих, хто підтримує, так і тих, хто не підтримує більш активну діяльність держави.
"Зниження із 2022 року частки тих, хто підтримує більш активний контроль державою інформації в інтернет-джерелах, скоріше за все, є наслідком загалом зниження довіри громадян до органів влади. Як наслідок, зараз багато громадян можуть сприймати такі ініціативи як спроби цензури та політичні інструменти для приглушення голосів критиків влади (доцільно нагадати, що якщо в травні 2022 року 68% вважали, що владу не варто критикувати, то в кінці 2023 року вже 70% вважали, що, навпаки, варто критикувати можливі невдалі рішення чи дії)", – зазначили експерти.
Раніше
Додамо, напередодні представник месенджера Telegram Ремі Вонг у коментарі NV розповів, що компанія отримала від України перелік "потенційно проблемних каналів" і тепер їх аналізує.
Як відомо, у парламенті дійшли висновку, що в Україні необхідно заборонити Telegram. Але користувачі месенджера розкритикували таке рішення.
Українська влада вважає, що через додаток російські окупанти поширюють свою пропаганду серед українських користувачів. Зокрема, в РНБО і ГУР заявляли, що Telegram несе "загрозу" і є "небезпечним".
