Як Держспоживслужба реагує на загрозу появи неякісних продуктів після теракту росіян на Каховській ГЕС? Що варто знати про небезпеку нітратів та пестицидів? Якими є типові порушення на ринках, ярмарках, у супермаркетах? Що робити українцям, щоб допомогти у боротьбі з порушеннями? Чим небезпечні кальяни та електронні сигарети? Чи очікується зниження якості палива у зв'язку з його подорожчанням? Коли можна буде відновити курортний сезон у столиці?
Гостем Дмитра Пустовіта у рамках проєкту "Інтерв'ю без кордонів" став начальник Головного управління Держпродспоживслужби в місті Київі Олег Рубан.
Нітрати та пестициди. Наскільки це страшна річ, наскільки їх треба уникати?
Всі продукти харчування необхідно купувати лише в місцях організованої торгівлі, де проводиться щоденний контроль саме за нітратами і пестицидами, і проводиться контроль харчових продуктів.
Щодня на ринках, ярмарках, в супермаркетах проводиться контроль продукції, це стосується м’ясних виробів, риби, а також тих овочів, фруктів, які ви назвали.
Нітрати – це болісна тематика, тому що при використанні великої кількості добрив є перевантаження саме полуниці, черешні і інших продуктів саме за нітратами. На жаль, сьогодні в Україні відсутня норма щодо контролю даної продукції.
Ми в Києві контролюємо, спираючись на світові стандарти, і жодного перевищення сьогодні, на щастя, немає. Перевищення є в грибах. На сьогодні у нас реалізуються дикі гриби (це лисички та інші), які люди збирають і реалізують в місцях стихійної торгівлі на агропромислових ринках, тому будемо йти з пропозицією до Київської міської влади щодо заборони реалізації грибів.
Саме в грибах по радіонуклідах є перевищення у 200–300 разів, тому це дійсно причина не вживати дані продукти харчування. Що стосується полуниці, це дійсно сьогодні проблематика відсутності контролю, не контролюється в місцях неофіційної торгівлі, і в таких продуктах можє бути перевищення за стандартами саме за нітратами.
Люди, які продають фрукти та овочі "з багажника машини", фактично не контролюються?
Ні. Це стихійна торгівля, яка не повинна бути. Це, можна сказати, загроза групи ризику, яка є сьогодні, перш за все це діти і вагітні жінки. Тому купувати дану категорію необхідно лише в місцях роздільної торгівлі.
Яка допустима норма і які світові стандарти?
Норма пов’язана з нормою вживання, це залежить від ваги тіла і кількості вживання. Наприклад, по дитині вживання більше ніж 300 г полуниці може призвести до дуже шкідливого впливу, до гострого нітратного отруєння. Тому для дітей і вагітних, які є в групі ризику, необхідно купувати лише в місцях офіційної торгівлі, на кожний такий товар на агропромисловому ринку є довідка від ветеринарно-санітарної експертизи з позначкою, що це безпечний товар чи небезпечний.
Чи відрізняється безпечний товар від небезпечного товару на смак, на вид?
На смак не відрізняється, навпаки, при великій кількості нітратів він має кращий вигляд, ніж безпечний продукт харчування. Дуже шкідливий вплив можуть мати інші продукти іноземного походження, які привозять із-за кордону і фактично перевозять контрабандою до України. Це стосується капусти, це стосується сьогодні інших овочів, які для зберігання терміну обробляються додатково фунгіцидами. Це пестициди, які ви назвали, і це дійсно дуже шкідливо впливає на здоров’я людини, якщо неправильно його обробити перед вживанням. Обробляти необхідно термічно, перш за все видаляючи верхній шар даного овочу і вживати уже можна цілковито безпечно.
Чи може споживач прийти до місця, де продаються ці овочі, фрукти, і запитати якийсь сертифікат чи перевірку даних продуктів харчування?
На кожний товар є товарно-транспортна накладна, яка свідчить про походження даного продукту і, відповідно, документ про безпеку. Тому так, споживач має право запитати такий документ. На агропромислових ринках, ярмарках є висновок від санекспертизи – це довідка, яка надається щодня лікарем, офіційним лікарем, які працюють на даному об’єкті, і після проведення лабораторних досліджень. Тому запитуйте – ці документи обов’язково повинні бути.
Якщо їх немає, є гаряча урядова лінія Київської міської адміністрації, Держпродспоживслужби. Звертайтеся, ми протягом дво-трьох годин будемо на місці для з’ясування ситуації. Щодня в Києві після такого лиха, яке сталося на Каховському водосховищі, працює більше ніж 15 груп, мобільних груп наших фахівців спільно з районною адміністрацію, щодня виявляється п'ять-десять випадків реалізації риби та м’яса без документів невідомого походження, вилучається поліцією і забороняється реалізація. Наш головний інспектор сьогодні – це споживач, тому звертайтеся і будемо реагувати разом з метою недопущення реалізації і недопущення отруєння киян.
Які найголовніші порушення ви виявляєте? Це пов’язано лише з рибою та м’ясом?
Сьогодні в топі знаходяться порушення риби та м’яса і швидкопсувних продуктів, але, на жаль, сьогодні реалізуються деякі продукти харчування взагалі без документів, які через воєнний стан, через неблагополучного бізнесмена взагалі відсутні.
Тому я ще раз наголошую, що необхідно купляти продукти харчування лише в місцях офіційної торгівлі. Сьогодні дійсно проблема, велика проблема з температурою 30–40 за Цельсієм на вулиці – це зберігання продуктів харчування.
Якщо на швидкопсувний продукт харчування попадає будь-який мікроорганізм, наприклад сальмонела, то через годину при такій температурі, яку ми сьогодні спостерігаємо, цей продукт харчування буде вже отрутою, буде накопичена та критична маса мікроорганізмів, яка викликатиме захворювання. Якщо купити шаурми і зберігати її, не одразу вжити, а вжити через годину-півтори при такій спеці, буде стовідсотково гостра кишкова інфекція. Я не кажу про сальмонельоз і інші дизентерійні захворювання, але гостра кишкова інфекція буде 100 відсотків. Тому купувати продукти харчування необхідно з дотриманням певного температурного режиму і вживати необхідно відразу після його приготування.
Якщо повертатися до ринків і ярмарків, то чи є якісь типові порушення, які відбуваються із року в рік? Чи з початком повномасштабного вторгнення вони трохи змінилися?
Нічого не змінилося, але ми сьогодні проводимо спільно з Київською міською владою щоденний контроль за даними точками, які реалізуються. На щастя, ситуація врегулювалась, з’явилося холодильне обладнання, з’явилися продавці з санітарними книжками, з особистими медичними книжками, з’явилися правильні столи для зберігання продуктів харчування. Тому це йде все на покращення, тому що ми розуміємо, що необхідно, щоб розвивався бізнес і споживач був задоволений якісними безпечними продуктами.
Зараз розпал літа і особливо в Києві дуже популярні місця, де люди розкурюють кальяни, відпочивають. Начебто нічого поганого в цьому немає з одного боку, але з іншого боку – мені як споживачеві взагалі незрозуміло, як це регулюється з боку держави. Що таке в законодавстві кальян, як він регулюється чинним законодавством і як це взагалі працює?
Сьогодні є заборона паління, тютюнопаління та кальянопаління у всіх громадських місцях. Без виключень. Щодня ми отримуємо близько 10–15 таких скарг, ми проводимо певні заходи, і дійсно в Києві деяка ситуація вже врегульована. Якщо ви поїдете в Київську область і в інші місця, ви побачите це кальянопаління в кожному кутку. Але у нас щодня працюють три-чотири мобільні групи, реакція національної поліції дуже швидка, тому що штрафні санкції за один кальян для суб’єкта – це 30 тисяч гривень. Якщо ми виявляємо тютюнопаління, кальянопаління, перш за все накладаються штрафні санкції 30 тисяч на одну штуку. По-друге, національна поліція відповідно до 164-ї статті Кримінального кодексу вилучає цей кальян.
Є вимоги даного закону щодо можливого кальянокуріння, але в спеціальних пристосованих місцях. Це вже необхідно облаштувати, довести, що там є вентиляція і інше, але це вже інша тематика, до якої ми прийдемо згодом, як це робиться у всьому світі.
Щодо шкідливості куріння кальяну. Наскільки це шкідливо або не шкідливо порівняно зі звичайним табакокурінням?
Це залежить від тих препаратів, які додають. Я не кажу, що це кальян, це препарати, я кажу про препарат, який додають до кальяну. Сьогодні не можна говорити про їхню нешкідливість і благополуччя якесь, тому сьогодні якщо людина бажає курити кальян, вона повинна розуміти, що це перш за все шкідливо для її здоров’я, для здоров’я оточуючих.
Тому що невідомо, що за рідину туди заливають, невідомо яку суміш використовують, тому що деякі бізнесмени вже не використовують тютюн, а використовують джеми для харчування. Це джеми для харчування або креми для харчування, які є харчовим продуктом і при палінні виділяють певні ароматичні речовини, які невідомо як впливають на людину. Тому раджу не палити, а якщо бачите паління, звертатись до відповідних служб. Тому що тютюнопаління у світі займає 3-є місце після інших захворювань по чиннику смертності.
Стосовно боротьби з тютюнопалінням – як ми з цим боремося, які кроки держава в цьому напрямку здійснює?
Перш за все є закон, це закон визнаний у всьому світі, дуже ефективний і правильний з боку міжнародної спільноти. По-друге, є купа асоціацій, які займаються боротьбою з тютюнопалінням, які нас інформують, в Києві таких чотири асоціації, які інформують про вживання тютюну. По-третє, це масова заборона реклами на тютюнопаління, тому і спонукання немає для молоді сьогодні офіційно для вживання цього продукту.
З боку держави зроблено всі заходи щодо недопущення реалізації і недопущення спонукання на вживання тютюну. Що стосується регулятора – це Держпродспоживслужба з національною поліцією, по Києву можу сказати, що дуже ефективно працює у випадку надходження скарги і при здійсненні моніторингу візитів до даних суб’єктів.
Одноразові електронні сигарети. Що це таке, як це регулюється з боку держави, наскільки важливо з цим боротися чи можливо від цього позбавитися?
Можливо позбутися, цей закон також регулює дану тематику і забороняє спонукання для тютюнопаління, але бізнес йде на хитрощі і кожного разу видумує деякий обхід закону, як, наприклад, тютюнопаління і кальянопаління придумали цей джем або крем. Тому буде завжди фальсифікація, буде завжди неправильне трактування даного приладу, тому держава буде реагувати на виклики, які є.
Ці електронні пристрої виробляються в Україні або приїжджають в Україну як що? Що це таке по документах?
По документах електронні пристрої для паління приїжджають і дуже великою кількістю не сертифіковані. В позаминулому році до початку воєнного стану ми загальмували фактично на митниці кожний другий такий пристрій без маркування невідомого походження, без документів, без відповідного документа щодо безпеки. Тому сьогодні, на жаль, цього немає, тому що в нас є мораторії, кордони працюють в режимі воєнного стану, але після завершення воєнного стану кожний прилад повинен сертифікуватись і повинен мати маркування і мати сертифікат, який підтверджує безпеку.
Чим відрізняється сертифікована електронна сигарета від несертифікованої?
Сьогодні, можна сказати, майже в ста відсотків відсутні документи сертифікації. Тому що через воєнний стан у нас немає сертифікації і немає контролю на митниці цього продукту. Неодноразово Держпродспоживслужба зверталася до Кабінету міністрів щодо поновлення роботи з контролю саме такої небезпечної продукції, яка надходить. Це стосується цих приладів, це стосується генераторів, це стосується інших приладів, які несуть негаразди для людини, але сьогодні воєнний стан і, на жаль, є дуже важливі речі, які необхідно виконувати в іншій площині.
Чи розуміємо ми на сьогодні, як ці електронні сигарети впливають на організм людини?
Ні. Ніхто не розуміє, ніхто не знає, згідно із певними дослідженнями, все залежить від виробника.
Сьогодні ми не можемо сказати, що певний виробник виробляє сертифіковану продукцію, тому як воно впливає, сказати ніхто не може. З роками ми зрозуміємо, що вживали продукти, які є канцерогенними і впливали на різні речі. Ще раз наголошую, що цей процес не контролюється, ми клопотали перед Кабінетом міністрів щодо поповнення контролю за даними приладами, Тому що він заходить в Україну не сертифікований, відсутні документи на його безпечність, але, на жаль, люди його вживають, і наслідки ми будемо бачити через три-п'ять років.
Я так розумію, що стихійні ринки взагалі ніяк і ніким не регулюються, так?
Не регулюються. Щодня у нас боротьба зі стихійними місцями торгівлі. У Феофанії, наприклад, у п’ятницю ми заборонили реалізацію майже 12 туш, більше ніж 200 кілограмів риби, цистерн з молоком, які приїхали і реалізовували взагалі без документів. Тому це є в кожному районі, тому що бізнес завжди був такий і буде, з ним потрібно боротися і переходити до цивілізованого бізнесу. Є місця офіційної торгівлі, де є контроль, де є люди, які несуть кримінальну відповідальність за безпечність даних продуктів, тому реалізувати необхідно і купувати продукти харчування на ринках, ярмарках і в супермаркетах.
Бабусі чи дідусі вирощують вдома курятину, ці курки несуть яйця, вони це приносять на ринок, може, трохи молочка. Чи є якийсь механізм, який допоможе їм легально реалізовувати?
На агропромислових ринках таких бабусь, дідусів сприймають і проводять певні лабораторні дослідження і допускають до роботи, якщо цей продукт безпечний і вони можуть реалізувати. Є пільгові місця, які надає місто для таких реалізаторів.
Давайте трохи поговоримо про ці ярмарки, які відбуваються ледь не кожного дня в різних районах столиці. Ким вони регулюються і наскільки важко або просто туди потрапити виробникові або продавцеві?
Це формується за списком Департаменту промисловості торгівлі, є певні ресурси, на які може заявитись продавець, і потрапити до даної локації. Щодня в місті Києві здійснюється такі шість-десять ярмаркових заходів, найбільші ярмаркові заходи можуть складати від 300 до 500 місць – це дуже великі ярмаркові заходи, які проходять.
Щодо безпечності можу сказати, що з 5:30 ранку після завершення комендантської години на кожному ярмарку працюють офіційні лікарі ветеринарної медицини, які контролюють весь товар, який надходить, і видають довідку від санекспертизи на кожну одиницю товару. Тому будь-який споживач може подивитися в будь-якого підприємця документи на даний продукт харчування. Що стосується недоліків, які сьогодні виявляються, і вони будуть виявлятися з часом, повинен бути на кожній точці куток споживача з вказанням конкретних даних про виробництво або виробника, а також висновки від санекспертизи.
Якщо ніхто вам не повідомить, що були якісь порушення або побачили рибу, яка погано пахне або м’ясо, яке має поганий вигляд, то теоретично ви про це і не дізнаєтесь. Так?
Ми не дізнаємося про це. Щодня є контроль, але бажано як і у всьому світі весь нагляд, весь контроль здійснюється споживачем. Якщо споживачі контролюють і звертаються до певних організацій, а організація контролює і виїжджає на місця і виявляє порушення, то дана організації і суб’єкт більш не працює. Ми сьогодні в Києві також ідемо по цьому принципу – споживач звертається, якщо є підтвердження, припиняє діяльність даного суб’єкта.
Чи можна стверджувати, що в контексті свіжості та якості продуктів супермаркети надійніші, ніж ринки?
Надійніші, але не можу сказати про терміни зберігання даної продукції. Контроль там є, вони небезпечні лише в терміні зберігання, тому споживачу необхідно дивитися на терміни зберігання. Тому що є шахрайські дії з боку супермаркетів і це виникло після воєнного стану, коли не було контролю з боку держави – це переклеювання цінників, коли людина підходить на касу і виявляється, що ця ковбаса або інший продукт коштує в два рази дорожче. Це поклейка цінників пов’язана з терміном зберігання, тому необхідно дивитися на дані маркування по кожному продукту.
Є 10 продуктів харчування – це соціально значущі продукти, на які держава зчиняє регулювання цін. Чи спостерігаєте або викриваєте випадки завищення цін на ці продукти?
Так, є такі магазини сьогодні, які належать до малого або середнього бізнесу, перш за все і крім мобільних груп, які слідкують за безпечністю продукту харчування, в кожному районі працюють групи, які контролюють саме перевищення соціального значення товару. Сьогодні у нас є перевищення цін по деякіх сегментах – це стосується яєць, масла, тому ми цю ситуацію моніторимо. Виявляється – накладаються штрафні санкції. Наприклад, минулого тижня було накладено штрафні санкції на велику мережу, яка шахрайськими діями зменшила ціну приходу товару, тому ми сьогодні дійсно це контролюємо, штрафуємо і штрафні санкції дуже великі.
Як я як споживач можу зрозуміти, що ціна завищена? З чим мені порівнювати, де брати інформацію про реальні ціни?
Інформацію можна брати на нашому сайті – це дійсно проблема для вікового складу людини. Тому що не всі люди такого молодого віку, які можуть контролювати. Можна брати цю інформацію в самих супермаркетах і магазинах, де вони офіційно повинні бути в куточку споживача.
Там повинно бути вказано ці 10 груп товарів соціально значимих, які реалізуються і яка у них ціна, і є ціна, яка не повинна бути перевищена.
Читаючи різну документацію, різні прогнози і аналізи того, наскільки має дорожчати паливо з 1 липня, то прогнозують приблизно 11–12 гривень на літр бензину, дизеля. І дві-чотири гривні на літр газу. А ви кажете, що вже 70–80?
Задекларували такі показники, але правильно якщо будуть перевищення не більше ніж 10–11 гривень, це відповідно до всіх розрахунків, які на сьогодні є.
Чи очікуєте ви з подорожчанням палива зменшення його якості?
Так. Тому що у нас такий приклад був в травні, в квітні минулого року, пам’ятаєте, коли взагалі не було палива і ми моніторили ситуацію. Щодня ми отримували скарги від споживачів, до 20 скарг – це дуже велика кількість через неправильну роботу двигуна або взагалі на роботу автотранспорту. Тому ми виходили на клопотання до Міністерства економіки, Кабінету міністрів щодо контролю якості палива, і дійсно ситуація була дуже погана на малих автозаправних станціях, де відсутній контроль з боку не мережевих лабораторій.
На якому етапі найчастіше паливо розбавляється?
На етапі виробництва, тому що на автозаправній станції його підробити неможливо, лише не долити. Це також питання проблемне щодо метрологічного контролю, тому що деякі автозаправні станції не доливають або неправильно перевірені дані лічильників, тому також звертайтеся і будемо реагувати. Що стосується найбільших топових порушень – це стосується газу, тому що його дуже важко перевірити, фактично неможливо на місці, тому необхідно викликати певні служби, які можуть це контролювати, бо за газом необхідно слідкувати, будемо реагувати за зверненням споживача і реагувати на метрологічні правильні перевірки даних електродів.
Чи повинна у споживача викликати підозру занадто низька ціна?
Ні. Повинна з’явитися підозра, коли він заправляє 200-літровий бак і в нього там ходить 35 літрів – оце вже включаються підозри і ви можете одразу звернутися до нас, до правоохоронних органів для з’ясування цих обставин.
Наскільки можна вважати окупанта хорошим добривом?
Дуже класне добриво і можна сказати, що більшість таких добрив у нас сьогодні загрози для екологічної, для епідеміологічної, епізоотичної не несе. Загроза є збоку окупантів, які залишають після себе території, забруднюють колодязі і свердловини будь-якими речовинами невідомого походження.
А що стосується трупів – це лише дуже класне добриво для нашої держави. Головне – їх правильно прикопати і головне – правильно удобрити на території України.
Теоретично коли можна буде відновити купальний сезон?
Цього року неможливо це зробити 100 відсотків, а коли це відновлення пройде, невідомо. Це стосується тих регіонів, які знаходяться за Херсоном і нижче, що стосується Києва – є заборона на купання в зонах відпочинку через воєнний стан, але щотижня контролюється вода у відкритих водоймах, контролюються питні фонтанчики, які знаходяться в зонах відпочинку в Києві та на околицях. Можна відпочивати, але не купатися, тому що це через воєнний стан, через загрозу мін, загрозу якихось там інших речей, які несе війна.
Повне відео
