Військовополонений Олександр Іщенко, який був водієм у полку "Азов" та під час оборони Маріуполя потрапив у полон, помер не своєю смертю. Смерть азовця настала через множинні переломи ребер, шок та закриту тупу травму грудної клітки через "контакт з тупим предметом". Результати судмедекспертизи оприлюднив заступник командира бригади "Азов" Святослав Паламар.
"Підтверджено факт чергового жорстокого вбивства українського військовополоненого. Документ додаю з погодження пані Олени, дружини закатованого Іщенка Олександра Олександровича, який мобілізувався в "Азов" 27 лютого 2022 року. Це не просто ще одне цинічне порушення росіянами Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. Це удар по людській честі й гідності, по міжнародному праву, по тим принципам та цінностям, які ми відстоюємо на фронті", – прокоментував документи Паламар.
Про смерть азовця Іщенка стало відомо 31 липня. Його тримали за ґратами у Ростові-на-Дону. Зі слів доньки захисника України, він помер за дев'ять днів до оголошеної Росією смерті. Проте українську сторону ніхто про це офіційно не сповістив. Також не було офіційного повідомлення про причину смерті громадянина України.
Олександру Іщенку було 55 років, він був одружений, 2022 року Іщенко вступив у територіальну оборону полку спеціального призначення "Азов" як військовий водій. Навесні того ж року в Маріуполі він потрапив до російського полону, а потім став фігурантом кримінальної справи разом із ще 23 українцями.
Смерті в російських тюрмах
Цьогоріч у російському слідчому ізоляторі помер громадянин України Віктор Демченко. Російський режим звинувачував його у "шпигунстві".
Минулого року у слідчому ізоляторі російського міста Новочеркаськ помер кримськотатарський активіст Джеміль Гафаров.
Така ж доля спіткала українця Костянтина Ширінга, якого незаконно звинуватили у "шпигунстві". Він помер у колонії №5 у місті Новотроїцьк Оренбурзької області Росії. Політв'язень потребував операції на серці, проте росіяни так і не надали йому необхідну медичну допомогу.