Ймовірне банкрутство ДП "ВК "Краснолиманська", про яке говорять слідчі ДБР, неможливе. Вся річ у тім, що нині в Україні діє мораторій на виконавчі провадження, заходи примусового виконання рішень та порушення справ про банкрутство державних вугледобувних підприємств. На цьому в ефірі ТАК TV наголосив адвокат Юрій Сухов.
"Питання щодо банкрутства, воно існує тільки в уяві слідчих. Вони (правоохоронці, – прим. ред.) кажуть: "доведення до банкрутства". Але встановлення самих юридичних фактів, що є банкрутство чи можливе банкрутство, їх, в принципі, немає. Тобто я кажу: воно є тільки в уяві слідчих і прокурорів, але насправді такого факту юридично встановленого поки що немає", – говорить Сухов.
Відтак, адвокат не впевнений, що в цій справі ставиться мета направити її до суду.
"Те, що я бачу зараз, – це правовий нонсенс, який не має жодної судової перспективи. Якщо вони і залишаться в цьому стані, і так все, то тоді вона судової перспективи немає. Тоді постає питання: навіщо?" – додає правник.
Мораторій на банкрутство шахт
Після 24 лютого 2022 року – відколи почалося повномасштабне вторгнення РФ на територію України – чверть державних шахт опинилися на тимчасово окупованій території. Енергетична інфраструктура й вугледобувні підприємства піддаються щоденним ворожим ракетним ударам і обстрілам.
"Тому першочерговим завданням нині є забезпечити його сталий видобуток, заробітні плати і безпеку шахтарів, а також технічне забезпечення і захист від техногенних катастроф. Отже, нагальним завданням є продовження мораторію на банкрутство державних вугледобувних підприємств, бо ситуація у галузі, як і в цілому в енергетичній сфері держави, досить складна. Розуміють це й парламентарі, тому й ухвалили у першому читанні законопроєкт №10086, метою якого є недопущення ліквідації вугледобувних підприємств, що перебувають у державній власності, шляхом продовження на рік – до 1 січня 2025 року, мораторію на їх банкрутство", – кажуть в Незалежній профспілці гірників України.
На початку березня цього року відповідний закон, яким продовжено термін дії мораторію на виконавчі провадження, заходи примусового виконання рішень та порушення справ про банкрутство державних вугледобувних підприємств, вже був підписаний президентом України Зеленським.
Справа Кропачова
ДБР звинувачує бізнесмена у нібито завданні державі шкоди на 2 млрд гривень. Сам Кропачов відкидає всі звинувачення та заявляє, що жодних правових підстав для кримінальної справи немає. Адвокати бізнесмена стверджують, що його затримання відбулося із порушеннями. До того ж, за словами одного з адвокатів, Олександра Салазського, Віталію Кропачову було обрано запобіжний захід без можливості внесення застави за обвинуваченням в економічному злочині, "що само по собі є нонсенсом".
Інший адвокат, Юрій Сухов, вважає, що справа проти Віталія Кропачова не має нічого спільного із законом. Він підтримав свого колегу, зазначивши, що рішення, згідно з яким особу, яка, ймовірно, вчинила економічний злочин, утримувати під вартою – виглядає абсурдним.
Втім, нині Кропачов, за рішенням слідчого судді Печерського суду, перебуває під вартою в СІЗО на Лукʼянівці.
А от повного тексту рішення судді і досі немає.
"Ще навіть немає повного тексту рішення. Я думаю, що Печерський суд буде затримувати виготовлення повного тексту, буде затримувати апеляцію, для того, щоб її не могли розглянути. Ми вже і бачимо, і знаємо, як це відбувається на практиці. Така ситуація. Ми зазначили однозначно в суді, що те, що подано, не може з точки зору закону розглядатися і враховуватися суддею як докази, адже вони не є належними і допустимими. А чому їх суддя прийняла і вважала, що можливо, ми не знаємо. Якраз саме те, про що я казав, що немає рішення, в якому є обґрунтування, що вони прийняли, що вони не прийняли і чому вони прийняли", – пояснює Сухов.
Сплата податків
Компанія бізнесмена Віталія Кропачова за два роки війни сплатила 1,3 млрд гривень податків до бюджетів всіх рівнів, зазначають в ТОВ "Краснолиманське".
Так, у 2022 році підприємство сплатило до бюджетів усіх рівнів 581,2 млн гривень податків та зборів, в той час як у 2023-му – 729,3 млн гривень.
Зокрема, за два роки було сплачено 807,3 млн гривень ПДВ.
Крім того, підприємство не використовувало жодних пільг на ПДВ при сплаті податків.
Також компанія як податковий агент сплатила понад 100 млн гривень податку на доходи фізичних осіб та військового збору.