Ілюстративне фото
Європейський Союз у п'ятницю, 23 лютого, ухвалив 13-й пакет санкцій проти Росії через вторгнення в Україну. Про це йдеться на сайті Ради ЄС.
"Рада ухвалила сьогодні, у зв'язку з другою річницею початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 13-й пакет обмежувальних заходів проти режиму Путіна, тих, хто несе відповідальність за продовження його незаконної, неспровокованої та невиправданої агресивної війни, і тих, хто його суттєво підтримує", – зазначається в повідомленні.
Високий представник Європейського Союзу із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель сказав, що в міру того, як ми наближаємося до сумної позначки у два роки відтоді, як Володимир Путін почав повномасштабне вторгнення в Україну, Євросоюз продовжує чинити тиск на Росію.
"Сьогодні ми ще більше посилюємо обмежувальні заходи щодо російського військового та оборонного сектора, націлюючись на нові підприємства в третіх країнах, які постачають обладнання, а також тих, хто несе відповідальність за незаконну депортацію і військове перевиховання українських дітей", – заявив він.
Головний дипломат ЄС запевнив, що Євросоюз, як і раніше, єдиний у рішучості підірвати військову машину Росії і допомогти Україні виграти боротьбу за самооборону і відновити свою незалежність, територіальну цілісність і суверенітет.
Вчора повідомлялося, що посли Європейського Союзу погодили 13-й пакет санкцій проти Росії.
Кого стосуються санкції
За словами кореспондент "Радіо Свобода" Рікарда Йозвяка, було схвалено окреме рішення про подовження ще на шість місяців обмежень щодо майже 2000 осіб і компаній із Росії та Білорусі. За його словами, Угорщина хотіла виключити із санкційного списку низку осіб, але їй це не вдалося. Йдеться про такі персони, як Алішер Усманов, В'ячеслав Кантор і Микита Мазепін.
"Радіо Свобода" пише, що у чорних списках – майже 200 осіб і компаній, також передбачені секторальні обмеження, націленні на блокування купівлі "компонентів безпілотників, які потрапляють до російського військового комплексу, а потім на поле бою в Україні. До нього входять кілька російських компаній, а також треті країни".
Зокрема, секторальні санкції стосуються 27 компаній, серед них – підприємства з Китаю, Індії, Туреччини, Сербії та Казахстану.
Що стосуються індивідуальних обмежень проти російських компаній та фізичних осіб, то посли не підтримали спробу Угорщини виключити зі списків імена трьох російських олігархів (Алішера Усманова, В’ячеслава Кантора та Дмитра Мазєпіна-молодшого).
Загалом у переліку переважно керівники (48 осіб) військових підприємств та самі підприємства (понад 50), що виробляють важку та легку зброю, її компоненти, а також ІТ- та логістичні компанії і їхні керівники, які співпрацюють з Міноборони Росії.
Також у переліку 12 осіб, які обіймають посади так званих суддів та міністрів на окупованих територіях.
Серед них є так звана "міністр освіти, науки та молоді Республіки Крим" Валентина Лаврик, яка "контролює реалізацію системи мілітаризації освіти для українських дітей у незаконно анексованому Криму, а також утиск української мови та культури для цих дітей", йдеться в обґрунтуванні санкцій.
Окрім того, Лаврик "відповідала за координацію та нагляд за переміщенням дітей із незаконно окупованих областей Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей у табори, розташовані в Криму. Частині дітей, які поїхали туди за згодою батьків, не дозволили повернутися в Україну через їхні проукраїнські погляди", – йдеться у документі.
У списках також так звані "виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я", "міністр праці та соціальної політики", "міністр освіти", "міністр молодіжної політики", "міністр промисловості" Херсонської області.
Що стосується підсанкційних підприємств, то серед них є не лише військові, а й організація, яка працює з дітьми, – воєнно-патріотичний центр "Вимпел", що займається воєнною підготовкою підлітків та дітей молодшого віку.
