Збройні сили України залишились без головнокомандувача, під чиїм керівництвом вони зустрічали повномасштабне вторгнення Російської Федерації.
Валерія Залужного на посту головкома змінить генерал-полковник Олександр Сирський. Детальніше читайте ось тут. Ми ж поки що згадаємо, чим Валерій Залужний запам'ятався на своїй посаді.
"Ми не обирали війну. Але ми прийняли бій. І сам Бог на нашому боці. Нам вистачить сил здолати ворога"
До того як його призначили на пост головкома, Залужний очолював Оперативне командування "Північ". Призначення відбулося ще до повномасштабної війни у липні 2021 року. Залужний змінив на цьому посту генерал-полковника Руслана Хомчака.
І саме на чолі із Залужним Збройні сили України зустріли повномасштабне вторгнення, яке розпочалося 24 лютого 2022 року.
"Ми робимо свою роботу. Всі ці сигнали чомусь надходять ззовні: "Бійтеся ядерного удару". То що нам, здаватися?"
"Зрозумій нас військових, тому що для нас війна і так йшла. Цей день мені запам’ятався буквально такими двома цікавими моментами: перший момент – те, що буквально, коли це все розпочалось, я обдзвонив кожного командувача, який відповідав за ту чи іншу ділянку. Або я йому казав, що почалося, а він мені – "я зрозумів". Або командувач мені доповідав про те, що вже якісь дії розпочалися, що він виконує. А я казав: "Тримайся, ти знаєш що робити". І другий момент, який мені запам’ятався, коли я буквально о п'ятій годині ранку отримав телефонний дзвінок від людини, яка мені була не дуже приємна. Дзвінок був з-за кордону і ця людина попросила у мене вибачення. І це я запам’ятав. Далі почалась звичайна командирська робота, звичайні командирські будні з безсонними ночами".
Процитуємо ще видання Time.
Там писали, що Залужний – це один з офіцерів, які вважали повномасштабне вторгнення Росії питанням часу. Вже лютневі навчання військових, тобто через невеликий час після його вступу на посаду, виявилися суцільним розчаруванням.
Залужний вважав, що командири поставилися до них несерйозно.
"Я цілу годину кричав. Я пояснив: якщо вони не впораються, ціною стануть не лише життя, а й уся країна".
На початку вторгнення у Залужного було дві стратегічні цілі.
"Ми не могли допустити падіння Києва... І за всіма іншими напрямками ми мали пролити їхню кров, навіть якщо в деяких місцях це коштуватиме нам території".
"Дратує, коли кажуть, що контрнаступ розпочався повільніше, ніж очікувалося. Це не шоу, за яким спостерігає весь світ, на яке роблять ставки або щось іще. Кожен день і кожен метр даються кров'ю"
Ну і контрнаступ. Зараз про це йде багато розмов, і у ЗМІ з'являються різноманітні версії із джерел щодо позицій Залужного та Зеленського щодо наступу влітку, який не призвів до бажаних результатів.
В листопаді минулого року Залужний в інтерв'ю журналу The Economist сказав наступне:
"Якщо ви подивитеся на підручники НАТО і на математичні розрахунки, які ми робили (при плануванні контрнаступу, – ред.), то чотирьох місяців мало б вистачити на те, щоб дійти до Криму, воювати в Криму, повернутися з Криму і знову піти туди і назад".
Цього не сталося.
"Спочатку я подумав, що щось не так з нашими командирами, тому змінив деяких з них. Потім я подумав, що, можливо, наші солдати не придатні для виконання завдань, тому в деяких бригадах я перемістив солдатів".
Висновок Залужного був інший.
"Простий факт полягає в тому, що ми бачимо все, що робить ворог, а він бачить все, що робимо ми. Для того, щоб вийти з цього глухого кута, нам потрібно щось нове, на кшталт пороху, який винайшли китайці і яким ми досі вбиваємо один одного".
Остання стаття на посту головкома
Вона вийшла на початку лютого на CNN, уже під час активних чуток про майбутнє звільнення головнокомандувача. Залужний написав, що Україна у 2024 році має зосередити зусилля на трьох напрямках: створити системи забезпечення ЗСУ високотехнологічними засобами, розробити нову філософію навчання та ведення війни, яка буде враховувати обмежені ресурси і способи їх використання, як наслідок, якомога швидше опанувати нові спроможності до ведення бойових дій.
Основний меседж: в України є можливості знищити ворога та забезпечити існування державності, але ця війна не має керуватися баченням, яке було під час Другої світової.
Виклики сучасної війни, на думку Залужного, наступні:
- зменшення військової підтримки від ключових союзників.
- вичерпання запасів ракет, боєприпасів, засобів ППО;
- конфлікти на Близькому Сході, які ослабили увагу до України.
- перевага людських ресурсів противника;
- недостатня сила міжнародних санкцій проти РФ.
- недосконалість нормативно-правової бази в України та часткова монополізація українського оборонно-промислового комплексу.
Центральним рушієм російсько-української війни, на думку генерала, є розвиток безпілотних засобів боротьби. Він вважає, що у 2024 році слід зосередитися на розширенні операцій, у яких використовуються безпілотники.
Підсумки
Їх не буде. Тільки сподівання на те, що новий головнокомандувач прислухається до цих порад.
