Фото ілюстративне
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів про розгортання єдиної платформи відеоспостереження в Україні, в яку вже інтегровано понад вісім тисяч відеокамер. Про це на сайті повідомила пресслужба Кабміну.
"Ще одним важливим завданням є захист українців від злочинності. Створюємо єдину платформу відеоспостереження. З понад 50 тисяч наявних відеокамер більш ніж 8 тисяч уже інтегровані, і ця робота постійно триває", – розповів прем’єр під час засідання уряду.
За його словами, влада змінює стандарти безпеки в цивільному житті, що є потребою воєнного часу, яка збережеться і після завершення війни.
"Тому формування безпечного середовища для наших громадян буде одним із пріоритетів уряду на цей та наступні роки", – додав Шмигаль.
Нагадаємо, раніше Служба безпеки України по гарячих слідах встановила адреси і демонтувала вебкамери, що транслювали роботу ППО та локації критичної інфраструктури Києва під час повітряної атаки РФ 2 січня. Йдеться про дві роботизовані онлайн-камери зовнішнього спостереження, які були зламані російськими спецслужбами, щоб шпигувати за Силами оборони у столиці.
Крім того, журналісти "Схем" встановили, що в Україні встановлені тисячі камер відеоспостереження з програмним забезпеченням від російського виробника TRASSIR, які роками передавали інформацію на сервери, що розташовані в Росії і належать компаніям, пов’язаними із ФСБ.
Експеримент журналістів продемонстрував: відео з таких камер спостереження перш ніж потрапити на телефон чи комп’ютер споживача, за допомогою російського софту потрапляє на сервери прямо в Москві, які належать компаніям, що мають зв’язки із ФСБ.
Як пишуть розслідувачі, камери з російським софтом почали з’являтися в Україні щонайменше із 2004 року. Офіційно із 2016-го в країну завезли понад 10 тисяч камер. Останні такі поставки відбулись у лютому 2022 року. А один із постачальників ритейлу зазначив, що лише за два роки їм вдалося продати 20 тисяч камер в Україні.
Одним із державних клієнтів TRASSIR щонайменше із 2011 року була Чорнобильська АЕС. На запит журналістів на АЕС визнали, що TRASSIR у них був і відмовились від нього у 2023 році. На АЕС зазначили, що "сервери і ПЗ TRASSIR використовуються в замкнутій ієрархічній локальній мережі без доступу до мережі інтернет, що унеможливлює несанкціонований доступ".
