Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді два законопроєкти щодо перезавантаження роботи Бюро економічної безпеки. Про це повідомив постійний представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram.
"Кабінетом міністрів України як суб’єктом законодавчої ініціативи зареєстровано у Верховній Раді України проєкт закону "Про внесення змін до Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" щодо удосконалення роботи Бюро" (реєстр. №10439)", – йдеться у дописі.
Зазначається, що законопроєкт розроблено в рамках реалізації фіскальних структурних реформ, передбачених Меморандумом про економічну та фінансову політику від 24 березня 2023 року та від 19 червня 2023 року, з метою удосконалення правових засад діяльності БЕБ.
Документом пропонується передбачити вимоги до членів конкурсної комісії на обрання директора Бюро, їх права та обов’язки, порядок прийняття ними рішень.
Водночас уточнюються підстави звільнення директора Бюро економічної безпеки.
Встановлюється обов’язковість проходження психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа перед призначенням особи на посаду в БЕБ.
Запропоновано визначити положення щодо формування та ухвалення рішення комісією з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Бюро економічної безпеки, уточнити права і обов’язки її членів та встановити, що фінансування діяльності зазначеної комісії та її членів може здійснюватися шляхом залучення міжнародної технічної допомоги.
Передбачається обов’язкове проходження атестації заступниками директора БЕБ в порядку, передбаченому Кабінетом міністрів, а також через один рік після припинення чи скасування воєнного стану проведення атестації працівників Бюро економічної безпеки, які призначені на посади до набрання чинності цим законом.
Також Кабміном зареєстровано ще один законопроєкт "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України" №10440. Ним пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України.
Зокрема, доповнити статтю 41 частиною четвертою, положеннями якої передбачити у кримінальних провадженнях надання підрозділам детективів або оперативно-технічним підрозділам письмових доручень на проведення слідчих (розшукових) дій, за винятком негласних слідчих (розшукових) дій, детективом Бюро економічної безпеки України або прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні.
Доповнюється і стаття 165 частиною п’ятою, положеннями якої передбачено удосконалення порядку виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів суб’єкта підприємницької діяльності, передбачивши, що виконання вказаної ухвали здійснюється в присутності представника Ради бізнес-омбудсмана. Пропонованими змінами передбачено порядок повідомлення Ради бізнес-омбудсмана про здійснення тимчасового доступу до речей і документів, а також права і обов’язки представника Ради бізнес-омбудсмана та наслідки його нез’явлення.
Аналогічні зміни пропонується внести до частини першої статті 236 КПК, положення яких стосуються виконання ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на обшук іншого володіння суб’єкта підприємницької діяльності, який здійснюється в присутності представника Ради бізнес-омбудсмана.
Передбачено внесення змін до статті 216 КПК, якими досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 201, 305 КК, що підслідні слідчим органам безпеки, передбачається віднести до підслідності БЕБ.
Зазначається, що необхідним є внести зміни до статті 214 КПК з метою уточнення деяких повноважень службових осіб, уповноважених на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення в органи досудового розслідування.
Окрім того, запропоноване внесення змін до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" в частині надання виключного права органам БЕБ та НАБУ в межах їх компетенції порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні.
У Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" пропонується внести зміни в частині виключення Національної поліції України та СБУ з переліку органів державного фінансового контролю.
Також передбачені зміни до Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" щодо надання права спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю надавати письмові доручення контролюючим та/або митним органам з підстав, передбачених пунктом 2 статті 18 цього закону, виключно з урахуванням правил підслідності кримінальних правопорушень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк заявив, що майже всі зміни, на яких наполягав бізнес, в проєкті закону проігноровані.
Він навів пару прикладів. Зокрема:
1. Пропонується, що Рада бізнес-омбудсмана буде залучена до обшуків та виїмки в провадженнях БЕБ. – "Начебто норма звучить ок, тільки штат бізнес-омбудсмана трошки більше ніж 30 і єдиний офіс в Київі. Та і вже вони самі публічно проти такої ідеї виходили. Тобто чиста профанація".
2. Можливість доручення на проведення слідчих дій тільки співробітникам БЕБ. "Начебто ок, але в тексті другим абзацом це нівелюється і як залучали СБУ/ДБР, так і далі будуть залучати. Знову профанація".
3. Прописано, що прокурор має невідкладно перенаправляти кримінальні впровадження за підслідністю. "Начебто звучить ок. Але така норма вже є і законопроєктом жодних наслідків за невиконання такої норми не несе. Коротше, профанація".
Проте, за словами Железняка, всі норми, про які просив та наполягав бізнес, повністю проігноровані. Зокрема:
- нормальне врегулювання підслідності і відповідальність за її порушення;
- заборона оперативним підрозділам СБУ втручатися в роботу БЕБ;
- врегулювання повернення арештованого майна та і взагалі арештів;
- питання обшуків;
- посилення якості судового контролю;
- та багато інших важливих та корисних змін на захист бізнесу.
Передісторія
Про необхідність перезавантаження БЕБ у фінансовому комітеті Верховної Ради говорили ще у квітні минулого року після звільнення Вадима Мельника. 25 вересня відповідний законопроєкт зареєстрували у Раді. Серед авторів – заступник голови фінансового комітету Ярослав Железняк (партія "Голос"), голова комітету Данило Гетманцев, голова бюджетного комітету Роксолана Підласа та очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк.
Законопроєкт Офісу президента буде йти як альтернативний.
