У Верховній Раді створюють спеціальну міжкомітетську робочу групу із захисту об'єктів культурної спадщини. Про це повідомила голова комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк (партія "Слуга народу"), передає "Інтерфакс-Україна".
Завдання спеціальної робочої групи – напрацювати законодавчі зміни, які допоможуть вирішити проблему довільного знищення пам'яток, яка хоча й загострилася внаслідок російської збройної агресії, але не є новою для України внаслідок дій забудовників і сумнівних рішень місцевих рад.
"Для нашої країни важливо на законодавчому рівні запобігти знищенню пам'яток культурної спадщини. Лише в Києві десятки об'єктів стали об'єктом зазіхань недобросовісних забудовників минулого року. Наразі під загрозою садиба 1893 року на вул. Михайлівська, 18, 140-річна пам'ятка архітектури – будинок Осипа Родіна, що на вул. Гончара, 71, 150-річний об'єкт культурної спадщини, що розташований на вул. Волоська, 2/21/19. А Київрада, своєю чергою, періодично підтримує знесення пам'яток архітектури задля виділення землі під забудову", – зазначила голова комітету.
Шуляк зазначила, що до робочої групи увійдуть члени парламентського комітету з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, а також комітету гуманітарної та інформаційної політики. Крім того, до її роботи залучать народних депутатів, представників апарату Верховної Ради, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення), Міністерства культури та інформаційної політики, Офісу президента, центральних і місцевих органів влади, а також профільні асоціації, науковців й експертів у сфері культурної спадщини.
"Наша мета – знайти всі законодавчі шпаринки, що дозволяють знищувати пам'ятки заради нового будівництва. Знайти, ліквідувати їх і сформулювати нове, чітке і зрозуміле законодавче поле без шпарин для його обходу", – зазначила вона.
Вона додала, що про необхідність напрацювати законодавчі зміни щодо вирішення проблем і викликів у сфері захисту культурної спадщини неодноразово говорили і в профільних міністерствах, і з громадськістю. Причому останніми роками саме завдяки громадському розголосу вдалося запобігти знищенню деяких важливих пам'яток.
Крім напрацювань нового законодавства, що забезпечує гідний рівень захисту об'єктів культурної спадщини, потрібно створити умови для синхронізації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) у складі електронного містобудівного кадастру з Державним реєстром нерухомих пам'яток України, робота над створенням якого триває вже майже два роки, наголошується в повідомленні. Наприкінці минулого року розробники презентували напрацювання для нього – інформаційно-комунікаційну систему, наповнення якої наразі завершують облдержадміністрації. Вони вносять і самі пам'ятки, і облікові дані щодо кожної з них, і перевіряють наявність необхідної документації на них.
"Щоб ця система стала повноцінним реєстром, до якого будь-хто зможе зайти і подивитися дані по тій чи іншій пам'ятці, ще належить провести колосальну роботу. Насамперед внести в неї всі пам'ятки та документацію на них, потім дані за пам'ятками з паперових носіїв потрібно буде перевірити на достовірність, тобто верифікувати. Також необхідно легалізувати порядок ведення цього реєстру, щоб виписки з нього могли використовуватися для здійснення управлінської діяльності (для землевпорядників, будівельних проєктів, охорони культурної спадщини тощо), розробити необхідні для цього підзаконні акти", – резюмувала нардепка.
Через агресію РФ в Україні зруйновано або пошкоджено 872 пам’ятки культурної спадщини
За період з 24 лютого 2022 року по 25 грудня 2023 року внаслідок російської агресії зруйновано або пошкоджено 872 об’єкти культурної спадщини. Про це повідомляє урядовий портал.
Пам’яток національного значення пошкоджено 120 одиниць, місцевого значення – 682, щойно виявлених – 70.
Зокрема, пам’ятки архітектури складають 279 об’єктів, архітектури та містобудування – 255, історії – 203, архітектури, історії – 33, монументального мистецтва – 19, містобудування, монументального мистецтва – 17, археології – 18, архітектури та містобудування, історії – 38, містобудування – 5, науки і техніки – 2, садово-паркового мистецтва – 1, архітектури та містобудування, монументального мистецтва – 1, архітектури, монументального мистецтва – 1.
Згідно з даними обласних військових адміністрацій, з початку повномасштабного вторгнення повністю було зруйновано 23 пам’ятки, частково пошкоджено 672 пам’ятки, ступінь пошкодження 177 об’єктів залишається невідомим.
Пам’ятки культурної спадщини пошкоджені або зруйновані у 17 областях.
