З 1 червня 2024 року в КНП "Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва" на лікуванні перебували 17 пацієнтів із підтвердженим діагнозом гарячка Західного Нілу. Про це повідомила директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентина Гінзбург, передає пресслужба адміністрації.
Зокрема захворіли 10 чоловіків і семеро жінок з різних районів столиці.
Трьох пацієнтів лікарям не вдалося врятувати через важке ускладнення гарячки – менінгоенцефаліт.
В Україні цей вірус віднесений до I групи особливо небезпечних і за міжнародними стандартами ВООЗ належить до IV групи ризику. За своєю будовою вірус подібний до інших, що спричиняють енцефаліти, та вірусу гарячки Денге.
Тому при перших ознаках захворювання звертайтеся до лікаря та лікуйтеся під наглядом фахівця, повідомляючи йому про всі зміни свого стану. А щоб мінімізувати ризики саме гарячки Західного Нілу, встановіть удома москітні сітки, використовуйте репеленти, на прогулянку (особливо до парків і лісових зон відпочинку) одягайте речі, що максимально прикривають тіло.
Симптоми
У більшості людей інфекція протікає безсимптомно, проте у 20% хворих розвиваються грипоподібні захворювання, що характеризується різким підвищенням температури, головним болем, болем у горлі, м'язах, суглобах і спині, слабкістю, нудотою і діареєю. Можуть бути також висипання на тілі, збільшення печінки та селезінки, ураження нервової системи – менінгіт, енцефаліт, ознаки ураження головного мозку (розлади свідомості, парези, паралічі).
Специфічного лікування хвороби не існує. Вакцина для запобігання захворюванню людей не розроблена.
У тяжких випадках вона супроводжується гарячкою, запаленням мозкових оболонок і речовини головного мозку, ураженням слизових оболонок, екзантемою. Має літньо-осінню сезонність, частіше нею хворіють сільські жителі, а також любителі полювання.
Що ще відомо про захворювання?
На сьогодні хвороба розповсюджена в багатьох країнах Африки, Азії, Середземномор'я. Окремі спалахи реєструються в країнах Центральної Азії (Казахстан, Туркменія, Таджикистан), Закавказзя (Азербайджан, Вірменія), США, Канаді, Мексиці, країнах Центральної Америки і Карибського басейну, Австралії, зафіксовані випадки в Росії та Україні.
Інфікована людина не заразна. На сьогодні немає документально зареєстрованих випадків передачі цього вірусу від людини до людини при безпечних контактах і випадків зараження працівників охорони здоров'я за умови дотримання стандартних заходів інфекційного контролю.
Головним джерелом та резервуаром гарячки Західного Нілу в природі є 17 видів переважно перелітних птахів, які у крові мають високі концентрації вірусу, а він циркулює в них до двох тижнів.
Переносники захворювання – численні види комарів, які інфікуються під час харчування кров'ю інфікованих птахів. Під час укусів комарів вірус може потрапляти в організм людей і тварин, де він здатний розмножуватися і призводити до хвороби. Вкрай рідко можливе контактне зараження кров'ю тварин. Дуже незначна частка випадків інфікування людей відбувається при трансплантації органів, переливанні препаратів крові, грудному вигодовуванні, від матері до дитини.
