Ілюстративне фото
Законопроєкт про оподаткування банків хочуть змінити. Банкіри можуть віддати половину й більше від понад 100-мільярдного прибутку, пише Forbes.
Як повідомляє видання, влада шукає додаткові надходження до бюджету наступного року. Одним із джерел мають стати банки, які за три квартали 2023 року отримали 110 млрд гривень чистого прибутку.
"Просте рішення не обовʼязково приведе до потрібного результату. Вже узгоджений розмір ставки податку на "надприбутки банків", ухвалений Верховною Радою в першому читанні, може зазнати кардинальних змін. Хороша новина для банкірів: замість виплати до бюджету 36% з прибутків 2024–2025 років банкам можуть встановити менший податок, який натомість не обмежать лише двома роками. Погана: Мінфін, НБУ та навіть МВФ начебто виступають за додаткове оподаткування банків не лише з наступного року, а й ретроспективно за 2023-й. Ставка податку на 2023-й може перевищити 50%", – розповіли Forbes двоє депутатів із фінансового комітету Ради та двоє топпосадовців, дотичних до підготовки закону.
Як працюватиме додаткове оподаткування банків?
Верховна Рада 19 жовтня ухвалила в першому читанні законопроєкт №9656-д, який передбачає збільшення податку на прибуток для банків до 36% упродовж 2024–2025 років. Це має приносити додатково у бюджет по 10 млрд грн на рік, очікували у фінкомітеті Ради.
"Ідея додатково оподаткувати й мегауспішний для банків у фінансовому плані 2023 рік уже тоді звучала в Раді. Проте від неї відмовилися. Позиція комітету – будь-який податок, навіть якщо він дуже справедливий, не можна запроваджувати заднім числом", – запевняв Forbes менш ніж два місяці тому заступник голови фінкомітету Ярослав Железняк.
Але за цей час у парламенті, уряді і Нацбанку побільшало побоювань, чи вистачить Україні наступного року фінансування від партнерів. Уже середина листопада, але досі немає погодженої допомоги від основних донорів – США та ЄС.
Разом з тим парламент 9 листопада ухвалив закон про державний бюджет на 2024 рік. Дефіцит бюджету становить 1,57 трлн грн. Для покриття дефіциту Мінфіну доведеться залучити 526 млрд грн на внутрішньому борговому ринку та 1,67 трлн грн позичити в міжнародних партнерів.
Загальна сума запозичень більша за дефіцит бюджету, бо Мінфін буде ще обслуговувати та погашати минулі борги. У бюджеті на це закладено 626,7 млрд гривень.
Що ж таке підвищення ставки на прибуток для банків?
Ініціатором підвищення ставки податку на прибуток для банків був Мінфін, розповіли виданню два депутати з фінансового комітету Ради.
"Ідеться про так зване ретроспективне оподаткування за 2023 рік. Остаточна цифра ще погоджується, але Мінфін виступає за більшу ставку, ніж 36%, що її ухвалили в першому читанні. У нас немає вибору, з фінансами все дуже складно. Депутати комітету не можуть нічого зробити, попередньо обговорюється ставка 52–54%. Збільшена ставка для банків за 2023 рік (50%+) дасть бюджету-2024 додаткові 24 млрд гривень", – розповів на правах анонімності співрозмовник в уряді.
Натомість Forbes звернувся по коментар до голови комітету Данила Гетманцева. Чиновник не підтвердив і не спростував цю інформацію, зазначивши, що депутати разом із Мінфіном, НБУ та МВФ розглядають різні пропозиції про оподаткування надприбутків банків.
"До ухвалення комітетом рішення я утримаюся від коментарів. Скажу одне: вони всі складні та обумовлені надважкою ситуацією у публічних фінансах", – пояснив Гетманцев.
Коли оформлять зміни?
У законопроєкті до другого читання буде написано, що за підсумками року банки мають сплатити додаткові податки за весь рік, каже топпосадовець, дотичний до підготовки документа.
На друге читання документ піде наприкінці листопада, зазначає депутат фінкомітету. Співрозмовник в уряді прогнозує, що це станеться тільки після того, як цю ідею буде остаточно узгоджено з МВФ та відображено в оновленому меморандумі з Фондом після чергового перегляду Програми розширеного фінансування (EFF).
"Підвищені ставки залишаться з банками впродовж наступних років, стверджують троє співрозмовників. Проте остаточного рішення про розмір ставки податку поки що немає. Один із депутатів каже, що зараз обговорюють ставку податку на прибуток у 25% проти 36% – у першому читанні законопроєкту і діятиме вона постійно, а не два роки, як планували раніше", – додали економісти.
У чому переваги й недоліки додаткового оподаткування банків?
Запровадження додаткового оподаткування виправдане, бо з фінансами в Україні зараз дуже важко, вважає старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС) Юрій Гайдай.
"Подібні податки на надприбутки (windfall tax) поширені у світі, це не ноу-хау для України, зазначає Гайдай. І йдеться не лише про банківський сектор, а часто й про сировинні галузі. Українська влада обрала банківський сектор, бо саме він отримував надприбутки в умовах воєнного стану – це побічний ефект нинішнього монетарного дизайну, вказує Гайдай. Зокрема, йдеться про прибутки банків від високих ставок за депозитними сертифікатами та ОВДП. У результаті за девʼять місяців цього року банки отримали 110 млрд гривень прибутку", – пояснив Гайдай.
Та чи дасть оподаткування банків великий ефект – є сумніви, уточнює фінансова аналітикиня Наталя Задерей:
- По-перше, більшість прибутку сконцентрована у державних банках, пояснює Задерей. Так, за вісім місяців пʼять держбанків отримали 63% від загального обсягу прибутку – 59,8 млрд грн з 95,1 млрд. І з цих прибутків держбанки сплачують дивіденди, тобто вони заплатять більше коштів як податки, але менше – як дивіденди.
- По-друге, після зниження облікової ставки Нацбанком зменшаться процентні доходи банків, додає Задерей. Це основна складова їхнього прибутку. За вісім місяців 2023-го чистий процентний дохід усіх банків становив 129,3 млрд грн, свідчить статистика НБУ.
- По-третє, через невизначеність в економіці банки ще будуть доформовувати резерви під кредитні ризики, що також знижуватиме їхні прибутки.
Насамкінець
Постійне підвищення ставки тільки для банків є дискримінаційним, аналітики прогнозують, що гравці ринку можуть звернутися до Конституційного суду.
Також довгострокове підвищене оподаткування може призвести до перекладання навантаження на клієнтів через зростання комісій, резюмує старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.
