Кирило Буданов
Війна може тривати ще довго. Росіяни просто не будуть підписувати жодного договору з Києвом та коаліцією союзників, а й надалі здійснюватимуть хаотичні обстріли України, але без потужних бойових дій. Про це в інтерв'ю NV розповів глава ГУР Кирило Буданов.
"Є такі випадки в історії, коли давні війни між державами юридично так і не завершені. Простий приклад – РФ і Японія після 1945 року так і не підписали мирний договір через Північні острови (які Росія називає Курильськими). Цій територіальній проблемі вже понад 70 років. Тому цей сценарій дуже вірогідний і тут, бо у РФ значні територіальні апетити щодо України, які стосуються не лише Криму. Звісно ж, ці апетити ніхто не збирається задовольняти", – пояснив Буданов.
Глава української розвідки також перелічив фактори, від яких залежатиме, скільки часу Росія може вести інтенсивні бойові дії: системні зміни в російській економіці, зовнішнє постачання товарів військово-технічного призначення і психологічний фактор – зростання втоми від війни у суспільстві.
"Поки що у РФ ще зберігається економічна стійкість. Так, ми спостерігаємо в них масштабну кризу пального, різке подорожчання продуктів харчування (за останні два місяці там двічі підскочили ціни на 15–20%) та інших товарів і послуг. Це все розхитує їхню економіку та соціальну сферу, реальні проблеми вони відчують у 2025 році", – зазначив Буданов.
Втім, ланцюги виробництва у РФ поки що не зруйновані і здатні зберігатися ще не один рік. Втома від війни серед росіян стрімко зростає і скорочується населення, зокрема і чоловіче, хоча це не означає, що у Путіна виникнуть проблеми з "гарматним м’ясом". Буданов наголосив, що зараз дуже важливо слухати економістів, які моделюють ситуації, враховуючи різноманітні дані.
"Є надія, що 2025 рік стане переломним щодо внутрішніх системних руйнівних змін і процесів у російській державі, суспільстві та економіці. Але це не прогноз, а очікування. Станом на зараз, виходячи з наявних факторів, ймовірність цього є. Але не забуваймо, що ця війна з кожним місяцем глобалізується і породжує нові процеси. Вони також будуть накладатися на ситуацію і сильно змінюватимуть будь-які попередні розрахунки. Це виклик, з яким уже зіткнулися провідні аналітики світу", – вважає керівник ГУР.
Ситуація на фронті зайшла у глухий кут
За п’ять місяців контрнаступу Україні вдалося просунутися лише на 17 км. Про це заявив головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний. За його словами, жодна зі сторін не може просуватися, бо однаково технологічно оснащені. Йому це нагадує події Першої світової війни. А для того, щоб вийти з глухого кута, потрібен величезний технологічний стрибок.
"Так само, як і під час Першої світової війни, ми досягли рівня технологій, який поставив нас у глухий кут. Глибокого і красивого прориву, скоріше за все, не буде", – каже Залужний.
Очікувалось, що українська армія повинна була просуватися зі швидкістю 30 км на добу, прориваючи рубежі російської оборони.
"Якщо ви подивитеся на підручники НАТО і на математику, яку ми проводили (під час планування контрнаступу, – ред.), чотирьох місяців мало бути достатньо для того, щоб ми дійшли до Криму, воювали в Криму, повернулися з Криму і знову заходили і виходили", – пояснює генерал.
Натомість він спостерігав, як його війська та техніка застрягають у мінних полях на підступах до Бахмута на сході, а його техніку, надану Заходом, розбивають російською артилерією та безпілотниками. Така ж історія розгорталася на головному напрямі наступу – на півдні, де новосформовані й малодосвідчені бригади, незважаючи на оснащення сучасною західною технікою, одразу ж зіткнулися з проблемами.
"Спочатку я подумав, що з нашими командирами щось не так, тому змінив деяких із них. Тоді я подумав, може, наші бійці не придатні за призначенням, тому переставив бійців у якісь бригади", – розповідає Залужний.
Коли ці зміни не вплинули на ситуацію, командир сказав своєму штабу відкопати книгу, яку він колись бачив, будучи студентом військової академії в Україні. Її назва була "Прорив укріплених ліній оборони". Її опублікував у 1941 році радянський генерал-майор П. С. Смирнов, який аналізував битви Першої світової війни.
Що відбувається на фронті зараз
За даними Генштабу ЗСУ, на фронті протягом минулої доби відбулося 80 бойових зіткнень. На Авдіївському напрямку Сили оборони відбили 18 атак, на Бахмутському – 15 атак, на Мар’їнському – 24 атаки. Минулої доби російські війська з реактивних систем залпового вогню вдарили по місту Херсон, а вночі застосували балістичну ракету. Загалом військо РФ завдало 4 ракетних та 53 авіаційних удари, здійснило 45 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях українських військ та населених пунктах.
Внаслідок російських атак є загиблі та поранені серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали приватні та багатоповерхові житлові будинки, а також інша цивільна інфраструктура.
Авіаційних ударів зазнали Першотравневе, Копанки, Новосергіївка Харківської області; Серебрянське лісництво Луганської області; Спірне, Виїмка, Костянтинівка, Кліщіївка, Новобахмутівка, Авдіївка, Побєда, Мар’їнка, Новомихайлівка, Вугледар, Урожайне Донецької області; Берислав, Іванівка, Тягинка Херсонської області.
Під артилерійським вогнем опинилися понад 100 населених пунктів Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей. Нагадаємо, окупаційні війська активізувалися на Бахмутському напрямку та намагаються повернути втрачені позиції.
Водночас втрати росіян в Авдіївці вже перевищили їхні втрати й у Вугледарі й Бахмуті. Вони становлять мінімум три-чотири тисячі полеглих та сім-вісім тисяч поранених військових, а також понад 400 одиниць знищеної техніки.
