Верховна Рада на засіданні 21 вересня ухвалила законопроєкт про нацменшини, який є однією з вимог для початку переговорів про членство України в Європейському Союзі. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.
За прийняття законопроєкту в цілому віддали своїм голоси 318 нардепів. Проти не голосував ніхто.
Відповідно до пояснювальної записки метою ухвалення законопроєкту є вдосконалення законодавчого регулювання прав і свобод нацменшин, як це закріплено в положеннях Європейської конвенції з прав людини 1950 року, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин 1995 року та Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року.
При підготовці законопроєкту до другого читання були враховані рекомендації Венеційської комісії. Відтак, документ регулює права національних меншин, зокрема:
- визначається, хто такі національні меншини;
- дозволяється використання мов нацменшин у рекламі, під час різних заходів, у медіа, під час надання допомоги тощо;
- школярам – представникам нацменшин видаватимуть безплатні підручники;
- розроблятиметься методологія використання мов нацменшин у певних регіонах;
- уточнюється порядок визначення населених пунктів, у яких більшість жителів – представники нацменшини.
Разом з тим у документі зазначається, що права та свободи нацменшин можуть бути обмежені відповідно до закону в інтересах національної безпеки, для забезпечення територіальної цілісності та громадського порядку, запобігання заворушенням чи злочинам, охорони здоров’я населення, захисту прав і свобод інших осіб, якщо таке обмеження є необхідним у демократичному суспільстві.
Що передбачено?
Документом передбачено державні гарантії безоплатного забезпечення підручниками (у тому числі електронними) здобувачів повної загальної середньої освіти, які належать до національних меншин (спільнот), у порядку, встановленому урядом.
Також забезпечується можливість використання мов національних меншин (спільнот) у сфері реклами, під час здійснення публічних, культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів, надання екстреної допомоги тощо.
Суперечки навколо закону про нацменшини
Завершення реформи законодавчої бази щодо національних меншин є однією з семи рекомендацій Єврокомісії, отриманих Україною разом зі статусом кандидата на вступ до Європейського Союзу.
Закон "Про національні меншини (спільноти)" був прийнятий Верховною Радою у грудні 2022 року. Згодом президент Румунії Клаус Йоганніс закликав Зеленського переглянути цей закон. Також до цієї теми неодноразово поверталась Угорщина, говорячи про утиски прав закарпатських угорців.
Вже у лютому ПАРЄ з угорсько-румунської ініціативи звернулася до Венеційської комісії через права нацменшин в Україні. А у червні 2023 року Венеційська комісія розкритикувала закон про нацменшини. Тоді Венеційська комісія закликала поширити право на проведення заходів мовами меншини на всіх людей та вилучити зобов’язання забезпечувати їх український переклад "або принаймні переглянути його у світлі принципу пропорційності".
Окремо Венеційська комісія просила учергове відкласти переведення системи освіти на українську мову й продовження перехідного періоду, переглянувши її у світлі попереднього висновку комісії.
