Ілюстративне фото
Дискусія про виключення Росії з Організації з безпеки та співробітництва в Європі вичерпана. "Принаймні до цього моменту", заявив глава МЗС Північної Македонії Буяр Османі.
"В ОБСЄ точилася дискусія про те, чи слід зараз або чи треба було виключити Російську Федерацію з організації через порушення основоположних принципів і зобов’язань ОБСЄ. І було два аргументи, чому цього не можна було зробити: юридичний і політичний", – пояснив Буяр Османі.
Водночас глава зовнішньополітичного відомства Північної Македонії послався на брак політичної волі, пояснюючи суть юридичної неможливості застосувати правило "консенсусу мінус один" (це дозволяє ухвалювати рішення голосами 56-х країн-учасниць, а не 57-х – саме стільки налічує ОБСЄ, – ред.).
"1992 року принцип "консенсус мінус один" використали, коли Югославію вигнали за масове порушення прав людини. Втім, вважаємо, що цей принцип нині не працюватиме, оскільки в ОБСЄ є різні думки. І тут переходжу до політичного аргументу, коли деякі країни-учасниці вважають, що ОБСЄ створили як платформу для забезпечення діалогу між країнами різних поглядів", – зазначив дипломат.
І додав, що Організація з безпеки та співробітництва в Європі "не є і ніколи не була організацією країн-однодумців".
"Мета ОБСЄ полягає в тому, щоб відвести ці країни від їхньої думки шляхом спільної взаємодії з комплексним підходом до безпеки для забезпечення миру та стабільності в нашому регіоні", – пояснив Османі.
Головування в ОБСЄ переймає Мальта
Натомість топдипломат Мальти не зміг відповісти на запитання журналістів, чи запросить його країна на наступну зустріч делегацію з Росії, як це зробила Північна Македонія.
"Нашою метою має бути зупинка війни та переконання, що Україна відвоює всю свою суверенну територію, а не думати про хореографію і як це виглядатиме найближчим часом. Маємо зупинити страждання українського народу, і у нас є ще 365 днів, щоб про це говорити", – зауважив міністр закордонних справ Мальти Ян Бордж.
1 грудня на полях зустрічі дипломатів країн ОБСЄ вдалося досягти домовленості щодо тимчасового призначення керівних осіб організації, повноцінне обрання яких блокувала Росія. Мандат нинішніх керівників спливає на початку 2024-го, проміжне рішення забезпечує його подовження ще на дев’ять місяців, а тим часом в організації шукатимуть кандидатури на заміну їм.
"Це не про нас – ми тут, щоб служити цілям організації. У нинішніх умовах знайти спільну мову з будь-якої теми – це виклик, і я не буду вдавати протилежне. ОБСЄ базується на принципах і зобов’язаннях, узгоджених усіма майже 50 років тому. Її покликання – не лише у вирішенні низки безпекових викликів, але й для притягнення учасників до відповідальності", – прокоментувала досягнення консенсусу генсекретарка ОБСЄ Хельга Шмід.
Що каже Росія
В останній зустрічі організації на рівні міністрів брав участь росіянин Сергій Лавров, який отримав дозвіл на відвідування Північної Македонії. Політик, спілкуючись із журналістами, про досягнення консенсусу щодо кадрових рішень не повідомляв, скаржачись, що македонське головування переймається долею "чотирьох людей, які очолюють підрозділи ОБСЄ".
"Мені вже байдуже, чим закінчаться ці посиденьки, де зараз у нас намагаються виторгувати кілька днів або тижнів... І мені байдужа доля цих людей… І мені, наприклад, байдуже, що відбуватиметься з цією організацією", – говорив Лавров.
Що відомо про ОБСЄ
Організацію з безпеки та співробітництва в Європі створили в Будапешті у 1994 році, коли серія зустрічей з питань європейської безпеки та співробітництва переросла в організацію. До 1995 року називалася Нарадою з безпеки і співробітництва в Європі – найбільша у світі регіональна міжурядова організація з питань безпеки.
Має статус спостерігача в ООН. Об'єднує 57 країн-учасниць, розміщених у Європі, Азії та Північній Америці.
Україна є учасницею ОБСЄ з 30 січня 1992 року. У 2013 році Україна здійснювала головування в ОБСЄ, сфокусувавши увагу Організації на таких питаннях, як врегулювання "заморожених" конфліктів, розвиток механізмів контролю над озброєннями, протидія транснаціональним загрозам, захист довкілля в контексті енергетики та виконання зобов’язань в людському вимірі ОБСЄ з наголосом на свободі ЗМІ та освіті для молоді.
Через блокування Російською Федерацією рішення про продовження мандата цієї Місії спостерігачів ОБСЄ після 30 вересня 2021 року на новий період СММ припинила свою діяльність.
Україна рішуче засудила цю деструктивну позицію Російської Федерації та розглядала її як свідчення планів продовжувати і збільшувати постачання зброї, військового обладнання, боєприпасів, регулярних військ і найманців на тимчасово окуповану територію України в Донецькій та Луганській областях.
Згодом 31 березня 2022 року місія ОБСЄ припинила свою діяльність в Україні.
