Минулого року витрати на оборону в усьому світі зросли майже на 4% у реальному вираженні до понад два трильйони доларів. Про це пише The Economist.
Видання зазначає, що багато союзників по НАТО, зокрема Німеччина, планують досягти або перевищити витрати на оборону в розмірі 2% ВВП. Японія ж планує збільшити витрати на оборону на дві третини до 2027 року, посівши третє місце у світі за величиною витрат.
Цього року Польща прагне досягти 4% і, зрештою, подвоїти чисельність своєї армії. Франція говорить про перехід до "воєнної економіки".
Загальні нові зобов’язання щодо оборони та прогнозовані збільшення витрат, якщо вони будуть реалізовані, щороку створять понад 200 мільярдів доларів США додаткових витрат на оборону у всьому світі. Глобальні витрати на оборону зростуть майже на 700 мільярдів доларів на рік.
Кількість країн НАТО, які досягли цільового показника у 2%, зросла з трьох у 2014 році до семи минулого року. Тепер клуб каже, що це має бути "підлога, а не стеля", і ця ідея, ймовірно, буде закріплена на його саміті в Литві в липні.
Що робиться на іншому кінці земної кулі
Тайвань подовжує військову службу з чотирьох місяців до року.
Америка та Велика Британія допомагають Австралії з атомними підводними човнами; вони також будуть спрямовані на розробку іншої зброї, включаючи гіперзвукові ракети.
За останнє десятиліття оборонний бюджет Індії, як і Пакистану, зріс приблизно на 50% у реальному вираженні.
Новини за темою: Навчання на F-16 та оцінка стратегічних цілей війни: Що обговорювали на черговому "Рамштайні"
На Близькому Сході країни Перської затоки знову активно купують зброю.
За останні десять років оборонний бюджет Китаю зріс приблизно на 75% у реальному вираженні. Пекін хоче "в основному завершити модернізацію" своїх сил до 2035 року і стати військовою державою "світового класу" до 2049 року.
Дивіденди миру перетворюються на "податок на війну"
Витрати на оборону у світі зазвичай розраховуються як частка ВВП за ринковими обмінними курсами. За цим показником світові військові витрати видаються близькими до мінімуму після холодної війни – близько 2,5%.
Але ринкові обмінні курси значно недооцінюють справжній розмір оборонних установ у таких країнах, як Китай і Росія, де один долар військових витрат може заплатити за набагато більше зброї та солдатів.
Ця частка також зросте в найближчі роки, якщо, як очікується, суперництво великих держав зростатиме.
У більш небезпечному світі країни будуть озброюватися, тому що це роблять їхні сусіди або тому, що їхні союзники спонукають їх до цього.
Америка, яка має найбільший у світі оборонний бюджет, виділяє все більше коштів на дослідження та розробку зброї майбутнього. Це включає гіперзвукові ракети, потужні лазери для збивання безпілотників і ракет, а також штучний інтелект і робототехніка.
Китай розробив цілу низку зброї з наземними і протикорабельними ракетами, здатними досягати глибоких глибин Тихого океану. Він також має перевагу в деяких типах гіперзвукових ракет (які важче перехопити, ніж балістичні). Його військово-морський флот вже більший, ніж американський.
Америка, Росія та Китай також інвестують у свої ядерні арсенали.
Америка модернізує всі ланки своєї "тріади" наземного, повітряного і підводного запуску ядерної зброї.
Росія працює над ядерною торпедою "Посейдон", що призначена для запуску підводного ядерного вибуху, який, як хваляться пропагандисти, може спричинити руйнівні приливні хвилі.
Китай швидко розширює свій ядерний арсенал з кількох сотень боєголовок до 1500 до 2035 року.
Німеччина купує нові малопомітні літаки F-35, а також системи управління.
Польща витрачає значні кошти на сухопутні сили – купує танки, гаубиці, високоточні ракети тощо в США та Південній Кореї, а також бойову авіацію.
Японія шукає серед багатьох інших речей ракети великої дальності для "контрудару".
Що буде з глобальною інфляцією
За винятком гарячої війни між великими державами, глобальні видатки на оборону навряд чи перевищать низькі однозначні цифри світового ВВП – це означає, що їхній вплив на глобальний сукупний попит, а отже і інфляцію, буде таким же незначним.
Витрати можуть залишатися історично низькими здебільшого тому, що оборона ефективніша, ніж була раніше. Сучасні армії потребують дедалі менше людей, що дозволяє військовим планувальникам скорочувати чисельність (хоча військовослужбовці можуть стати дорожчими).
Фіскальні наслідки нового оборонного буму можуть бути скромними, якщо галузь стане більш ефективною.
Якби світ подвоїв свої військові витрати за одну ніч (припускаючи відсутність збільшення податків чи боргу), державні витрати потрібно було б скоротити приблизно на 5%. Нелегко, але не так важко.
Про податки
Уряди мають багато конкуруючих попитів на свої гроші: серед них турбота про старіння населення, боротьба зі зміною клімату та сплата вищих відсотків за боргами. Дехто побоюється, що зростання податків є неминучим або що вартість буде передана майбутнім поколінням у вигляді запозичень.
