Нардепи фінансового комітету передумали запроваджувати новий податок для оподаткування "надприбутків" банків. Натомість парламентарі погодились з Національним банком і планують на два роки удвічі збільшити податок на прибуток для фінустанов. Про це пише Forbes з посиланням на голову фінкомітету Ради Данила Гетманцева та його заступника Ярослава Железняка.
Зазначається, що Нацбанк і фінансовий комітет Верховної Ради дійшли консенсусу щодо способу зібрати з банків додаткові гроші. Фінустановам подвоять ставку податку на прибуток.
Скільки доведеться заплатити банкам і коли запрацюють нові правила?
28 серпня голова фінкомітету Гетманцев та його колеги нардепи внесли законопроєкт №9656, який запровадив би новий податок для банків – додаткові 5% від чистого процентного доходу. Отримати від нового податку профільний комітет очікував близько 10 млрд гривень на рік.
"Упродовж січня – червня банки отримали 67,7 млрд гривень чистого прибутку – суттєву частину забезпечили процентні платежі від НБУ та Мінфіну за депозитними сертифікатами та ОВДП. Через війну ставки за ними досить високі через облікову ставку 20–25%", – йдеться в повідомленні.
Уточнюється, що на монетарному брифінгу Нацбанку 14 вересня голова НБУ Андрій Пишний хоч і підтримав додаткове оподаткування банків, однак виступив проти запровадження нового податку з базою лише чистих процентних доходів. Регулятор пропонує збільшити ставку податку на прибуток банків (зараз 18%).
Якою буде ставка?
Голова НБУ виступив за 38%, комітет попередньо зупинився на 36% – тобто збільшення рівно вдвічі. Як уточнив Гетманцев, з цього питання ще тривають дискусії, остаточного рішення немає.
Збільшена ставка діятиме протягом двох років. Та якщо НБУ пропонує, щоб банки сплачували збільшений податок за підсумками 2023-го та 2024 років, профільний комітет виступає проти оподаткування "заднім числом".
Тож, імовірно, збільшений податок на прибуток працюватиме за фінансовими результатами банків у 2024–2025 роках.
Скільки грошей від банків може отримати держбюджет
Нардепи очікують отримати додатково у бюджет 10–11 млрд гривень на рік. Та ці очікування можуть не справдитись, вважає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.
Наприклад, якщо умовний банк у кризу отримав збиток у 2 млрд гривень, а в наступних роках прибуток по 500 млн, то він не платить податок з цих 500 млн, а зараховує його проти збитку і практично нічого не платить, пояснює Демків.
Також збільшення податку може стимулювати банки активніше визнавати свої втрати від війни, тим більше що зараз НБУ проводить стрес-тестування найбільших фінустанов, додає він. "Відповідно, їхні прибутки зменшуватимуться", – зазначає Демків.
Втім, загалом він вважає ідею збільшення ставки податку на прибуток кращою, ніж варіант з оподаткуванням процентних доходів, що звучав раніше.
