В Україні можуть посилити покарання за ухилення від мобілізації та зобов’яжуть з'явитися до військкомату протягом 48 годин після отримання повістки. Деталі можливих майбутніх нововведень дізнавалась "BBС Україна".
Повноваження ТЦК та чиновників міської влади
Рада може надати ТЦК більше інструментів для перевірки військово-облікових документів громадян на вулицях, доставки їх у військкомати, оголошення в розшук.
Для цього вже не потрібно буде участі поліцейських. Представники ТЦК зможуть перевіряти документи, вручати повістки і навіть забирати військовозобов'язаних прямо на вулиці.
Громадяни будуть змушені мати при собі військово-облікові документи і пред'являти їх на вимогу співробітника ТЦК чи уповноваженого чиновника міської влади.
Сертифікат захисника
Відповідна новація може з’явитися в "Дії". Оновлювати актуальні дані про себе в цьому застосунку військовозобов'язаний буде змушений кожні 60 днів.
Демонструвати цей "сертифікат" громадянин має при реєстрації прав власності на нерухоме і рухоме майно, одруженні/розлученні, для отримання вищої освіти чи медичних послуг, а також для перетину держкордону.
Електронні повістки
Новий законопроєкт може запровадити вручення повісток через електронну пошту чи рекомендованим листом. Після оповіщення громадянин буде зобов'язаний з'явитися до ТЦК протягом 48 годин.
Видання пише, що наявність цих положень в майбутньому проєкті закону публічно підтвердив ще на той час представник президента у Верховній Раді Федір Веніславський (сьогодні, 7 грудня, його увільнили). Цей механізм, ймовірно, називатиметься "публічна повістка".
Відстрочка від армії
Законопроєктом хочуть звузити коло громадян, які матимуть право на відстрочку від армії. В першу чергу йтиметься про позбавлення цього права тих, хто має близького родича з інвалідністю ІІІ групи.
Також скоротять перелік осіб, які зараз мають відстрочку через догляд за особою з інвалідністю І та ІІ групи.
Розглядається і скасування відстрочки для тих, хто вирішить отримувати другу чи третю вищу освіту.
На військовий облік також можуть взяти іноземців, які до отримання українського громадянства служили в збройних силах інших країн, а також особи, засуджені до тюремного ув'язнення за вчинення кримінальних злочинів.
Демобілізація
Джерела "BBC Україна" повідомляють, що дискусії щодо демобілізації військових досі тривають. Україна не має ані часу, ані можливостей фактично одночасно звільнити із ЗСУ сотні тисяч людей, які були мобілізовані на початку повномасштабного вторгнення.
Зазначається, що є пропозиції від депутатів встановити обмеження у 24 чи 36 місяців служби, однак вони не знаходять підтримки серед військового командування.
Нагадаємо, що у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт № 10294 про демобілізацію військовослужбовців через 18 місяців після призову в умовах воєнного стану. Автором документа є нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко. Проте документ станом на сьогодні ще досі опрацьовується в комітеті.
За даними видання, натомість можуть лише збільшити кількість відпусток та провести демобілізацію військовослужбовців-строковиків, термін служби яких завершився. (Тобто це ті солдати, які були призвані у 2020–21 роках на строкову службу на 18 місяців, але через запровадження воєнного стану не отримали змоги звільнитись зі Збройних сил.)
Планується розширити в законі перелік підстав для звільнення армійців. Зокрема таке право за власним бажанням отримають іноземці, які долучились до ЗСУ, військові, звільнені з полону (крім тих, хто добровільно здався ворогу), інваліди І і ІІ групи, курсанти жінки.
Зазначимо, що остаточної редакції проєкту закону, який стосуватиметься мобілізації, ще немає. Робоча група з нардепів, представників Міноборони і Генштабу все ще узгоджує його положення. Очільник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія раніше заявив, що новий закон має бути проголосований принаймні в першому читанні вже до кінця поточного року.
Законопроєкт щодо забезпечення прав військовослужбовців
Такий документ №10313 вже зареєстрований в Раді. Серед авторів є Давид Арахамія, Мар’яна Безугла, Олексій Гончаренко, Євгенія Кравчук, Михайло Цимбалюк та інші.
Станом на 7 грудня він вже опрацьовується в комітеті.
Документ стосується пенсій, відпусток за станом здоров’я та при народженні дитини, а також запроваджує норми щодо капеланів та дискримінації за ознакою статі. Детальніше про те, що пропонує проєкт закону, ми писали тут.
