Світові компанії прямують на боргові ринки Китаю, випускаючи рекордні обсяги облігацій, номінованих у юанях, і займаючи великі суми грошей у банків материкового Китаю. Вони мають вигоду з мінімальних процентних ставок у юанях, оскільки вартість фінансування в інших країнах різко зростає, пише Reuters.
Компанії та банки залучають рекордні суми через облігації в юанях, випущені в материковому Китаї та Гонконгу, відомі як панда-облігації та облігації дим-сам відповідно. Зростання запозичень у китайських банків призвело до того, що юань випередив євро і став другою за величиною валютою, що використовується у глобальному торговому фінансуванні, що підігріло амбіції Пекіна щодо збільшення інтернаціоналізації юаня.
Глобальний поспіх запозичувати у Китаю суперечить здоровому глузду, оскільки міжнародні інвестори уникають другої за величиною економіки світу через побоювання з приводу геополітичної напруженості та слабкого зростання, вважає Фіона Лім, старший валютний стратег Maybank.
Іноземні компанії, а також закордонні підрозділи китайських фірм залучили рекордні 125,5 млрд юанів (17,33 млрд доларів), продаючи панда-облігації в період із січня по жовтень. Це стрибок на 61%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Національний банк Канади отримав 1 млрд юанів від продажу трирічних панда-облігацій з купоном 3,2% наприкінці минулого місяця, що є вигідною угодою порівняно зі ставками 4,5% усередині країни.
Випуск облігацій дім-сам також досяг рекордного рівня, збільшившись на 62% порівняно з минулим роком та досягнувши 343 млрд юанів за перші вісім місяців. Видача кредитів у юанях у Гонконгу також різко зросла. Для Китаю зростаюча частка юаня у світовому фінансуванні одна із пріоритетів інтернаціоналізації.
"Облігації Panda неухильно просувають функцію юаня як валюту фінансування", – йдеться у звіті Народного банку Китаю, опублікованому в жовтні.
Це мотивувало банки кредитувати зарубіжні фірми та дозволило ширше використовувати юань за межами Китаю. За даними SWIFT, частка юаня як світової валюти у торговому фінансуванні підскочила до 5,8% у вересні з 3,9% на початку року, вперше перевищивши євро. Частка долара – 84,2%. Проте аналітики вказують на обмежене використання та обіг доходів від міжнародних облігацій у юанях і кажуть, що передчасно трубити про інтернаціоналізацію.
Німецький автовиробник Volkswagen Group повідомив агентству Reuters, що використовуватиме свої перші доходи від панда-облігацій на суму 1,5 млрд юанів лише для свого бізнесу в Китаї. Mercedes-Benz планує використати доходи від панда-облігацій для підтримки бізнесу з лізингу автомобілів у Китаї.
"Інтернаціоналізація юаня проходить не так добре, як можна припустити за заголовками новин. Як і раніше, більше ніж половина транскордонних транзакцій з використанням юаня відбуваються між материком і Гонконгом. Це дуже локальна форма інтернаціоналізації", – сказав Марк Вільямс, головний економіст по Азії в Capital Economics.
У сфері торговельного фінансування та платежів використання юаня в основному обмежується країнами, що розвиваються, дружніми з Китаєм, наприклад тими, які приєднуються до його ініціативи "Пояс і шлях".
"Відбувся сплеск використання юаня для торгівлі, але лише в рамках конкретних двосторонніх каналів: таких країн, як Росія, Аргентина, Пакистан та Нігерія. Країни, що геополітично орієнтовані на США, не виявляють готовності перейти на використання юаня. Це говорить про те, що глобальне використання юаня в торгівлі досягне низької стелі", – наголосив Вільямс.
Нагадаємо, Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) внесло до списку спонсорів війни китайську автомобільну компанію Zhejiang Geely Holding Group Co., Ltd, відому як Geely. Вона продовжує сплачувати податки до бюджету Росії, активно підтримувати її економіку і, відповідно, спонсорувати агресію проти України в той час, коли більшість виробників автомобілів з Європи, Японії та Кореї припинили продажі на російському ринку після вторгнення в Україну.
