Фото ілюстративне
Електронні дані будуть розсекречені або ж через застосунок "Резерв+" надішлють повістку. Такі міфи про військово-облікові документи у вказаному додатку найчастіше побутують серед українців, розповіла заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко.
Тож у відомстві зібрали топ-5 міфів.
"Військово-обліковий документ у "Резерв+" ні на що не впливає, на відміну від документа з ЦНАПу". За словами Черногоренко, "Резерв+" та ЦНАПи генерують однакові документи. А з 18 червня прирівнюються до військового квитка та тимчасового посвідчення. Ба більше, з документом у "Резерві+" можна навіть перетинати кордон.
"Якщо оновити дані через "Резерв+", одразу отримаєш статус "у розшуку". Посадовиця стверджує: такий статус виникає не через оновлення даних, а, наприклад, якщо людині вручили повістку, а та за нею не з’явилася.
"Терміни, коли можна було прийти у ТЦК, закінчилися, відповідно, громадянин порушив закон і його оголосили у розшук", – прокоментувала Черногоренко.
"Дані в "Резерв+" можуть украсти, а у ЦНАПі не вкрадуть". Міноборони акцентує: застосунок пройшов усі необхідні безпекові перевірки і має сертифікат КСЗІ. І тільки відображає інформацію з реєстру "Оберіг", а не зберігає її на власних серверах.
"У "Резерв+" прийде електронна повістка". Черногоренко каже, що такого не буде, бо в українському законодавстві поки не має поняття "електронна повістка" чи будь-якого подібного електронного сповіщення. Е-повістка не прописана в офіційних документах. Тому її і не може бути у "Резерв+".
"Резерв+" відстежує геолокацію, щоб потім ТЦК могли знайти людину". А цей міф посадовиця назвала конспірологічною теорією. І нагадала, що в кожному смартфоні можна перевірити, які застосунки мають доступ до геоданих або їх запитують. Застосунок же доступу до даних геолокації не має.
Додамо, раніше Міністерство оборони публікувало відповіді на найпопулярніші запитання щодо застосунку "Резерв+". Серед них були: кому варто завантажувати додаток та чи потрібно йти до ТЦК після авторизації у застосунку.
