Коні – це чудові тварини, які з давніх-давен стали людині не лише годувальником, а й надійним другом та партнером у змаганнях. Водночас кінний спорт не тільки заворожує своєю майстерністю, а й лікує. У світі, й дедалі частіше вже в Україні, почали застосовувати іпотерапію – ефективний метод лікування та фізичної реабілітації за допомогою коней та верхової їзди. Окрім психологічного відновлення такий вид терапії допомагає людям із різними видами травм.
У цьому переконався воїн Анатолій Головченко, який після поранень на фронті проходив реабілітацію в Центрі оздоровчої верхової їзди та екотуризму "Еколайф" на Полтавщині й залишився там інструктором. Тепер разом з дружиною – керівницею центру – Тетяною Гековою лікує інших. З подружжям поспілкувалася команда UWN.
Війна. Полон
Анатолій Головченко у 2014 році поїхав добровольцем у зону бойових дій. Два роки воював на сході України, із них – місяць був у російському полоні.
Про службу й полон говорить з болем. Без зайвих емоцій. Лише страшні факти та його історія.
Розповідає, що обороняти рідну землю пішов у 2014-му. Тоді ж, 10 років тому, росіяни захопили його з побратимами з "Айдару" в полон. Відправили їх в Луганськ.
"Деяких хлопців закатували, а командир танку підірвав себе гранатою, щоб не потрапити у полон. Хлопці були тяжко поранені, пробули в полоні до двох тижнів, їх обміняли. Я був у полоні 31 добу, потім і мене обміняли", – говорить ветеран.
Пригадує, на вулицю окупанти не виводили, годували раз на добу. Були допити, після яких ледь вижив.
Деякі речі безслідно не зникають, каже Головченко. І того часу вистачило, аби назавжди зрозуміти, хто такі росіяни насправді.
Тож після початку повномасштабної війни знову взяв зброю до рук і пішов на службу в ЗСУ. Цьогоріч у травні боєць демобілізувався.
Реабілітація
"Знайомство" з іпотерапією у воїна було ще у 2018-му, коли він потрапив на реабілітацію до центру. Любов до коней не пройшла. І нині після демобілізації боєць повернувся працювати над унікальною реабілітаційною методикою іпотерапії.
"Він просто завжди мріяв їздити верхи – побував у Центрі оздоровлення і дуже сподобалося. У нас був проєкт реабілітації військових методами іпотерапії ветеранів АТО. Анатолій приїхав до нас на відновлення й так і лишився. Ще є двоє хлопців, але вони зараз воюють. Тож так і сталося, що ветерани стали в нас інструкторами. У всіх є освіта педагогічна, медична, яка потрібна, щоб працювати з дітьми з особливими потребами", – розповідає Тетяна Гекова.
Реабілітація чоловіка триває й досі. У цьому як ніхто якраз допомагають коні. Тяжко було після полону – й морально, і фізично. Захисник не хотів ні з ким спілкуватися, а в центрі прийшлося, бо "з дітьми мовчки ж не побудеш, їх треба розважати, з батьками поговорити".
"Коні – такі цікаві великі тварини. Робота з ними заспокоює і переключає, відчуваю умиротворіння. Пам'ятаю, побратим сказав, що це краще, ніж будь-який психолог, і це правда. Ти спілкуєшся з конем, на ньому їздиш, стараєшся бути спокійним, бо проїжджаєш різними шляхами. Взяв коня вивів, почухав, повністю зібрав, поговорив, косички заплів...", – ділиться тепер уже інструктор Анатолій і не приховує, що цей процес в хорошому сенсі затягує.
Центр
Наразі в Центрі верхової їзди наголос іде на дітей з особливими потребами, додає Тетяна Гекова. З 2022 року роботу закладу припинили через повномасштабне вторгнення Росії. Цьогоріч відновили проведення занять. До великої війни до 200 дітей щороку проходили реабілітацію.
Не збавили темпи й нині – в таборі запустили дві зміни й в літній сезон планують оздоровити сотню дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, з розладами аутистичного спектра, генетичними захворюваннями.
"Ми їх знаємо змалечку, вони до нас їздять. Коні всі теж працюють з 2015 року, діти знають їх і біжать до своїх улюбленців. Є нові, є переселенці. Як ми кажемо: не складно на коня посадити, складно дитину зняти потім з нього. Різні діагнози в дітей, тож треба дуже індивідуальний підхід. Взагалі у нас ні разу не було, щоб ніхто не сідав до кінця. Позитивне в іпотерапії, мабуть, все, починаючи з емоційного", – пояснює керівниця центру.
Тетяна Гекова перераховує, що дають заняття іпотерапією: для ДЦП – це і рухомий апарат, і прогрів м'язів. Хтось становиться спокійнішим, а хтось, навпаки, рухливішим. Покращується балансування тіла, координація рук, покращується сон та апетит, зменшуються чи зникають страхи, боязнь висоти.
Був випадок, коли дитина, маючи значну агресію, пройшла курс іпотерапії і на пів року стала потім спокійніша. Або ж інша взагалі панічно боялася огірків, а тоді батьки стали водити на заняття, дитина побачила, як овочі їдять коні, й страх зник.
"Так що коні лікують все – позитивний вплив тварин спостерігаємо. І скажу відверто, травмовані війною військові – це теж якоюсь мірою діти. І хоча воїнів у програмі нашій поки що немає, але ми плануємо і домовляємося з владою, щоб це знову була окрема програма, як і кілька років назад. Не хочемо пасти задніх перед Києвом чи Львовом, де активно діють ветеранські програми відновлення", – зауважує Гекова.
Зазначимо, нині держава розробляє програми реінтеграції ветеранів, які включатимуть і відновлення здоров'я, і навчання, і працевлаштування. Бізнес та громадські організації реагують на ці виклики швидше – в низці компаній вже розробили та активно впроваджують програми підтримки ветеранів.
Про те, як розробляються та працюють такі програми, з якими перепонами стикаються їхні розробники та досвід ветерана, який пройшов полон, відновився та отримав нову професію, – писали в матеріалі.
