Національне антикорупційне бюро оголосило у розшук колишнього голову Фонду державного майна Дмитра Сенниченка. Як інформує пресслужба відомства, його підозрюють у створенні злочинної організації та заволодіння понад 500 мільйонів гривень коштів держпідприємств.
"Національне антикорупційне бюро України розшукує підозрюваних у кримінальному провадженні №12020000000000236 від 11.03.2020 за фактом створення злочинної організації та заволодіння коштами АТ "Одеський припортовий завод" та АТ "Об’єднана гірничо-хімічна компанія", – йдеться у повідомленні.
Хто ще оголошений у розшук
Крім Сенниченка у розшук також оголошено:
доцента Державного податкового університету Андрія Гмиріна;
інвестиційного банкіра Павла Присяжнюка;
колишнього виконувача обов'язків директора ОГХК Артура Сомова;
колишнього виконуючого обов'язки директора ОПЗ Миколу Парсентьєва;
власників компанії "Агро Газ Трейдінг" Володимира Колота та Олександра Горбуненка.
Ексголова Фонду держмайна очолював злочинне угруповання: Деталі від САП
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили злочинне угруповання на чолі з колишнім головою Фонду держмайна, яке упродовж 2019–2021 років заволоділо понад 500 мільйонами гривень з бюджету держпідприємств. Про це інформує пресслужба САП.
У справі фігурують щонайменше 10 підозрюваних, але їхнє коло може бути значно ширшим. НАБУ і САП встановили два епізоди діяльності злочинної організації.
"Впродовж 2019–2021 років учасники організації заволоділи понад 500 мільйонами гривень коштів АТ "Одеський припортовий завод" та АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", – йдеться у повідомленні.
При цьому зазначають, що сума неправомірної вигоди, отримана членами злочинної організації за весь час контролю АТ "Одеський припортовий завод", становить понад 2 мільярди гривень.
Кому повідомили про підозри
У НАБУ та САП не називають імені підозрюваного, який очолив злочинне угруповання. Лише вказують, що це колишній голова Фонду держмайна. Ймовірно, йдеться про Дмитра Сенниченка.
Крім ексголови Фонду держмайна про підозру повідомлено ще дев'яти особам:
- співорганізатору злочину – наближеній до голови ФДМУ особі;
- раднику голови ФДМУ;
- двом особам, які у різні періоди виконували обов’язки директора АТ "Одеський припортовий завод";
- в.о. керівника АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія";
- двом власникам ТОВ – переможцю аукціону на "ОПЗ";
- двом особам – співучасникам злочину (усі посади вказані на момент вчинення злочину).
Що загрожує підозрюваним
Дії осіб кваліфіковані за частиною 1 статті 255 (створення та керівництво злочинною організацією) та частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою).
Як працювала злочинна схема
За даними слідства, у період з листопада 2019-го по березень 2020 року голова фонду, всупереч інтересам держави, створив злочинну організацію. Її метою було встановлення контролю над найважливішими об’єктами управління ФДМУ у добувній, переробній, паливно-енергетичній та інших галузях економіки держави.
Злочинний план полягав у призначенні в органи управління державних підприємств лише керованих осіб, які б забезпечили реалізацію сировини, надання послуг тощо, використання державних ресурсів виключно в інтересах членів злочинної організації.
Для цього контрольоване головою Фонду держмайна керівництво державних підприємств укладало відповідні договори із підконтрольними злочинцям компаніями на умовах, які не відповідали інтересам держави, однак були вигідними для самих злочинців, для їх збагачення.
Голова фонду разом з іншими учасниками злочинної організації забезпечив визначення осіб, які мали контролювати діяльність відповідних державних підприємств в інтересах членів злочинної організації.
Вони не будучи держслужбовцями фактично здійснювали керівництво їх господарською діяльністю та давали вказівки щодо укладення договорів, визначали переможців тендерних процедур та ціни на продукцію державних підприємств. Фактично при держаних підприємствах утворювались так звані "бек-офіси".
Що встановило слідство
- Голова Фонду держмайна забезпечив призначення в органи управління АТ "ОПЗ" підконтрольних йому осіб задля заволодіння коштами АТ "ОПЗ" шляхом встановлення договірних відносин між "Одеським припортовим заводом" та підконтрольною злочинній організації компанією на неконкурентних засадах щодо переробки давальницької сировини за заниженими цінами.
Внаслідок таких дій за період з травня 2020-го по жовтень 2021 року АТ "ОПЗ" втратило фінансові ресурси та отримало збитки на суму 390 мільйонів гривень.
- Крім того, злочинна організація заволоділа коштами іншого державного підприємства – АТ "ОГХК" шляхом умисного укладення учасниками злочинної організації чотирьох контрактів із підконтрольною їм компанією-нерезидентом та забезпечення відвантаження титанової сировини за заниженою вартістю.
Ці дії завдали "ОГХК" збитків на суму 118 мільйонів гривень.
Внаслідок двох епізодів діяльності злочинної організації державі заподіяно понад 500 мільйонів гривень збитків. НАБУ і САП продовжують встановлювати причетність інших можливих учасників злочинної організації та досліджують випадки їхньої протиправної діяльності. Слідство триває.
Раніше
Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід одному з колишніх виконувачів обов’язків директора "Одеського припортового заводу". Його називають учасником угруповання, яке організував тодішній глава ФДМУ Дмитро Сенниченко.
Так, суд відмовив у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді 5 904 800 грн застави. Також суд поклав на особу низку процесуальних обов’язків.
В САП вже заявили, що прокурор не погоджується з вказаним рішенням суду та оскаржить його до Апеляційної палати ВАКС.
Крім того, ВАКС відправив під варту колишнього радника голови Фонду держмайна. Тримати під вартою ексрадника будуть до 20 травня 2023 року, якщо той не внесе застави в розмірі 5,4 мільйона гривень.
Якщо колишній радник голови ФДМУ внесе заставу, то його зобов'яжуть прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду, повідомляти їх про зміну свого місця проживання та місця роботи, а також утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.
Утім, ухвалу про запобіжний захід можуть оскаржити в Апеляційній палаті ВАКС упродовж п’яти днів з дня оголошення судового рішення, тобто з 24 березня.
