З грудня минулого року група полтавських ентузіастів-інженерів взялася за виготовлення хвостовиків для боєкомплектів, систем скидання та розробку наземного дрона, який вважають свою головною роботою. Ініціатива хлопців переросла в діяльність ГО "Спалах життя" – назва є трохи іронічною, враховуючи, що спалахи від боєкомплекту дарують ворогу смерть, а не життя.
Ідейний натхненник та проєкт-менеджер команди Богдан Тіщенко розповів UWN подробиці створення та особливості виготовлення виробів для військових на фронт.
3D-принтер став у пригоді
Полтавець Богдан до 24 лютого 2022 року сім років займався підприємницькою діяльністю, виготовляючи на 3D-принтері деталі під замовлення. Ініціатива розробляти для зброї необхідні додаткові елементи зародилася випадково.
"Одного вечора (березень 2023 року, – ред.) мені зателефонував друг і сказав: "Є необхідність допомогти нашим військовим". Думаю: "Оце цікаво, бо я перший рік великої війни був у такому апатичному стані, фактично як і всі..." А тут з’явився якийсь вогник, надія бути корисним. Згодом прислали з однієї бригади приклади, ми з другом їх скопіювали і зробили першу партію прототипів хвостовиків до боєкомплектів, які скидають із дронів", – згадує Тіщенко.
Потім роздрукували й передали військовим на тестування. Враховуючи рекомендації захисників, стали удосконалювати виріб. Пішов процес і почалися більші замовлення. Тож хлопці вирішили, що треба займатися чимось складнішим щодо своїх розробок і стали збирати команду.
"На початок вересня уже зрозуміли, що робитимемо свій наземний дрон. Концепція цього дрона проста – це шасі, яке добре інтегрується для будь-яких цілей: гуманітарних, бойових... Те, що на фотографіях бачите, буде концепт шасі. Тоді до нього йде додаткове обладнання і вже виходячи з цього можна робити необхідні маніпуляції", – пояснює інженер.
Активна співпраця із ЗСУ
Тіщенко продовжує: у команді нині працюють семеро людей. Це два професійні інженери, один з яких робить дрони у Фінляндії (сам ІТ-вець з Полтави, – ред.). Інший чоловік з-під Харкова, працює на місці. А решта – в Полтаві: паяльники, менеджери, люди, які займаються SMM.
Учасники організації в цій справі волонтерять, кожен має свою офіційну роботу, додає розробник. Усі мотивовані й розуміють: якщо не ми, то хто?
"Зараз наша ГО проходить кодифікацію – це спеціальна сертифікація від Міноборони (кодифікація забезпечує створення бази даних (Каталогу) предметів, які потрібні для функціонування Сил оборони України та їхнього застосування за призначенням, – ред.). Колег маємо чимало, майже в кожній області є така своя команда, яка займається розробкою. У нас є загальні чати, стараємося зв’язок підтримувати. А ось у Полтаві ми, певно, перші", – говорить ініціатор команди.
Хлопці активно передають свої розробки на фронт – із 3D-друку за цей час відправили тисячі хвостовиків. У роботі – постійно шість робочих принтерів. Співпрацюють абсолютно з різними воєнними напрямками та бригадами, залежно від запитів бійців.
"Або приїжджають командири і напряму спілкуються, як було, до прикладу, з 45-ю бригадою, де приїжджав особисто командир. Або просять через офіційні запити чи неофіційні. Намагаємося не відмовляти, бо не маємо права", – переконаний Тіщенко.
Питання в обладнанні
Однак не все так просто дається в роботі, зізнається інженер. Наразі гостро стоїть питання фінансування й обладнання майстерні, де виготовляють розробки.
"Поки ми в себе сформували в майстерні хоч якесь мінімальне обладнання, пройшло майже пів року. Це я свій гараж віддав, який відбудував за рік до війни. Реально є складнощі з обладнанням і доставкою, бо мало підприємств в Україні, які можуть виконувати ті завдання, які нам потрібні, або якщо виконують, то за такі неймовірні гроші, що це просто жах інколи. Тому в основному все веземо з Китаю, а звідти доставка довга – зараз очікуємо близько ста чіпів для плат ініціації (дрони-підривачі, – ред.), які нині на тестуванні в бригадах ЗСУ", – зазначає Тіщенко.
Раніше ми повідомляли про іншу команду волонтерів з Полтавщини, які налагодили виробництво FPV дронів із використанням 3D-принтера. Нині є два таких апарати, за допомогою яких вдалося створити 250 дронів. Дрони з Глобинської громади працюють на Донецькому, Луганському, Херсонському та інших напрямках.
