USD
НБУ
40.65
Готівка
41.00
EUR
НБУ
43.48
Готівка
44.30
Втрати орків: 5 2 7 3 9 0 (+1080)
USD
НБУ
40.65
Готівка
41.00
EUR
НБУ
43.48
Готівка
44.30

Яким для банків був 2023 рік і яким буде 2024-й? Велике інтерв'ю з президентом АУБ Андрієм Дубасом

Андрій Дубас _3
Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас відповідає на питання Ukraine World News
Джерело: UWN

Яким для банків був 2023 рік? Які прогнози на наступний 2024-й? Що змінилося для банків з початком повномасштабної війни? Яка зараз ситуація з обміном валют? Що таке страхування військових ризиків?..

Журналістка Ukraine World News Тетяна Брагар поспілкувалася з президентом Асоціації українських банків Андрієм Дубасом.

Що таке Асоціація банків? З чого починали і до яких масштабів виросли? 

Перша назва – Асоціація комерційних та кооперативних банків, оскільки про її створення почали говорити ще до отримання незалежності України у 1991 році.

У 1989 році, коли була так звана перебудова, сім чи десять кооперативних банків провели перші установчі збори і в 1990-му офіційно подали документи на реєстрацію неприбуткової організації, яку назвали Асоціація комерційних та кооперативних банків.

В 1994-му чи 1996 році назва була змінена вже на Асоціацію українських банків. Це не означало, що ми представляємо інтереси виключно банків з українським капіталом. Багато хто плутає це. Всі банки, які працюють в Україні, є українськими, тому що вони зареєстровані відповідно до українського законодавства. В Україні немає окремих представництв, підрозділів іноземних банків. В нашому складі є банки з іноземним капіталом, з українським приватним капіталом і з державним капіталом.

В Асоціації були різні періоди розвитку. На сьогодні членами Асоціації є близько 70 різних організацій – як банків, так і фінансових компаній. У 2020 році Нацбанк став регулятором не тільки для банків, а і для небанківського фінансового сектора: страхових, фінансових, лізингових компаній, кредитних спілок. Ми також внесли зміни у свій статут і передбачили можливість вступу до АУБ цих компаній. Асоціація працює з НБУ пліч-о-пліч вже більше ніж 30 років. Більш того, ми маємо добрі партнерські відносини не тільки з Нацбанком, а і з комітетом Верховної Ради, і з урядовими структурами. Тому ми вирішили запропонувати опцію вступу до АУБ і для тих нових організацій, для  яких Національний банк сьогодні є регулятором.

Тому у складі АУБ зараз приблизно 50 на 50, тобто половина – це банки, половина – небанківські фінансові установи. 

Я очолюю Асоціацію із серпня 2018 року. Посада президента дорівнює статусу виконавчого директора або СЕО. У 2018 році мою кандидатуру підтримали одноголосно і я зараз маю честь представляти цю організацію.

Яка головна функція Асоціації?

Розвиток і захист інтересів членів АУБ. Зараз в Україні є 63 платоспроможних банків. Ми регулярно організовуємо зустрічі з усіма банками, небанківськими фінансовими установами, щоб розуміти проблеми, які є проблеми у фінансовому секторі України. Минулого року ми прийняли рішення, що на наші засідання з питань банків ми відкриваємо двері абсолютно для всіх банків, навіть тих, хто не є членами АУБ. Тому наші засідання фактично є для всього банківського сектора.

Тож, наша головна функція – захист інтересів членів Асоціації і розвиток як банківського, так і фінансового сектора. В широкому розумінні це означає впровадження нових продуктів, нових інструментів, законодавчих змін. Також ми обмінюємося досвідом з іноземними колегами. Це не тільки запозичення їхнього досвіду. Ми ділимося своїми досягненнями у банкінгу, тому що ці два воєнних роки показали українцям, що, виявляється, наша банківська система, наш банківський сектор є доволі конкурентним в порівнянні з іншими розвиненими країнами. Я цим пишаюся, маю честь бути частиною цього процесу.

Що змінилося для українських банків з початком повномасштабної війни? Як вона взагалі вплинула на розвиток банківської системи?

Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас відповідає на питання Ukraine World News
Джерело: UWN

Виявилося, що український банківський сектор у лютому 2022 року після повномасштабного вторгнення був набагато більш готовий до викликів, ніж у порівнянні із 2014-м, після так званої стабільності Януковича.

Українська банківська система виявилася стійкою у 2022 році, тому що, на мій погляд, було зроблено велике домашнє завдання у період 2014–19 років, коли була проведена велика реформа банківського сектора, підвищення нормативів, робота з проблемними кредитами, з дефолтними кредитами, з NPL, приведення наших вимог до європейських вимог.

Потім – робота з фінансовим моніторингом. Більше наглядових функцій, удосконалення наглядових функцій з боку регулятора – все це поступово дозволило нам отримати банківський сектор, який в таких викликах не припинив свою діяльність. Звичайно, тут не можна відкинути той факт, що банкіри, працівники банків, менеджмент банків на своїх місцях зробили вагомий вклад до цього процесу. Вони не побоялися викликів, ризиків, брали на себе відповідальність, перевозили резервні сервери, релокувалися, але не припиняли працювати.

Коли почалася війна, ми в цьому допомагали банкам в межах наших можливостей. В нас декілька людей в Асоціації залишилися фізично в Україні, мали кілька автомобілів, тож займалися евакуацією людей, переміщували технічне обладнання в більш безпечні місця.

До нас звернулося командування логістичних сил ЗСУ: "Будь ласка, вільні інкасаторські машини, які є в банків і в інших компаній, якщо можна, добровільно передайте на потреби територіальної оборони ЗСУ". Ми миттєво звернулися до всіх банків, до інкасаторських компаній, СІТ-компаній: "Хлопці, от вам прямі контакти ЗСУ, все, що можете, передавайте".

Одна з моїх заступниць запропонувала: "Давайте проведемо серед банкірів навчання основам медичної допомоги". Ми швидко знайшли лікарів для цієї задачі. З Нацбанку до нас звернулися: "Ми чули про ініціативу Асоціації, можна ми підключимося?", ми відповіли, що в нас все відкрито і підключатися можуть всі, хто хочуть.

Перші кроки були: евакуація, перевезення, пошук приміщень у Львові, Франківську, Ужгороді і так далі для розміщення не тільки офісів, а людей у гуртожитки, готелях. Ми в цьому всьому теж допомагали як тільки могли.

Нацбанк в перші дні прийняв дві важливі жорсткі постанови щодо певних обмежень – №18 і №23. Це були позитивні кроки, які, звичайно, кожен міг розцінювати в той час по-різному. Але для того, щоб зберегти щось велике, ти інколи маєш пожертвувати малим. Неможливість зняття великої суми готівки, неможливість купівлі валюти, тому що панічні настрої, перший шок могли призвести до того, що ми б не втримали ситуацію у банківській системі.

Також Нацбанк дав доступ банкам до безкоштовного бланкового беззаставного рефінансування. Тобто фактично банки мали можливість будь-яку суму попросити в НБУ без застави тільки для того, щоб, наприклад, ми, як клієнти банку, коли приходили до банкомата зняти гроші, щоб ми побачили, що гроші є. Клієнт прийшов – гроші є. Це дуже важливий психологічний фактор. Потім, коли ситуація стабілізувалася, ти дивишся: для чого тобі тримати при собі готівку, особливо у великих обсягах? Клієнт бачить, що ситуація стабілізується і повертає гроші назад – поклав тисячу чи 10 тисяч гривень на картку, бо тобі так зручніше, безпечніше і легше розраховуватися.

Хочу відзначити, що система електронних платежів спрацювала дуже позитивно. Я пригадую 10 березня 2022 року, була проблема з фізичною інкасацією коштів і завозом коштів в банкомати. На деяких автозаправках люди маркером від руки написали: "Готівку не приймаємо, розрахунок тільки карткою". І це було зручно, тому що я прийшов, карткою розрахувався, касиру не треба викликати інкасаторів, вивозити ці гроші і інкасаторам не треба йти в банкомат, привозити гроші, щоб клієнт міг їх зняти. 

Це були регуляторні кроки НБУ, це була самоорганізація людей, які допомагають один одному. Повторюся, те, що банки були підготовлені, те, що банки дуже велику домашню роботу виконали в період із 2014-го по 2019 рік – це дозволило введеним обмеженням і певним крокам з боку НБУ втримати ситуацію.

Значні виклики, з якими банки стикнулися в той час, звичайно, були пов'язані з кредитним портфелем. Багато підприємств, якщо не припинили свою діяльність, то були змушені призупинити свою діяльність. Деякі підприємства втратили повністю своє майно, перестали бути не те що платоспроможними, перестали взагалі існувати. Якщо вони мали кредитну лінію, то, зрозуміло, що цей кредит переводився в інший клас і багато таких кредитів були переведені в інші класи. Погіршувався клас, банки змушені були формувати резерви під ці кредити, але все було сформовано. 

У 2022 році був певний виклик, коли Нацбанк різко підняв облікову ставку з 10% до 25%. Це було таким шоком, я вважаю, і для банків, і взагалі для суспільства. Ми розуміємо, якщо облікова ставка злітає до 25 відсотків, то зростає вартість кредиту та відбуваються інші пов’язані процеси. Але цей крок був спрямований на боротьбу з ростом інфляції. Інфляція росла, і Нацбанк не знав, коли вона зупиниться. Росла через те, що почалась війна, величезні витрати на оборону, а достатньої кількості коштів немає.

Спочатку була емісія на 400 мільярдів гривень, потім ще додатково на 200 мільярдів гривень, а коли є емісія – зрозуміло, що буде девальвація гривні, ріст вартості іноземної валюти і це все тягне інфляцію. Щоб зупинити це і був ухвалений такий різкий крок. Правильно це було чи неправильно – це розсудить історія. Але інфляцію це зупинило і банки, звичайно, розуміючи, якщо велика облікова ставка і для них буде дорогий кредит рефінансування, швидко теж почали гасити кредити, які вони мали в НБУ, щоб це не призвело до збитковості. На кінець 2022 року в нас була певна кількість збитків по банківському сектору, але цей 2023 рік, я вважаю, виправив ситуацію.

Тому на цей час в нас, якщо брати вже зараз сьогоднішню ситуацію, кредитний портфель в банках поступово починає зростати. Так, поки що це невеликі цифри, це в межах п'яти відсотків. Деякі експерти кажуть, що п'ять відсотків – це може бути в рамках статистичної похибки. Але я вважаю, якщо є така динаміка, – це хороший тренд і ця динаміка в більшості випадків – це весь банківський сектор кредитування. В банках з іноземним капіталом поки що є спад в кредитуванні, але державні банки і банки з українським капіталом – у них вже від 1 червня є постійний ріст кредитування.  Я думаю, що це позитив, тому що кредити в економіці – це ріст економіки.

Як ви допомагаєте ЗСУ?

Якщо говорити окремо про банки, ми не збирали загальної статистики, скільки банківських працівників або банків як юридичних осіб донатили на українську армію чи підтримували різні проєкти. Я точно знаю, що це було і залишається масовим процесом. Він був у 2022 році, тривав весь 2023-й і, я думаю, продовжиться у 2024 році. Адже ми всі зацікавлені в перемозі України. Хтось більше, хтось менше має можливість підтримувати, але точно немає такого, що в нас хтось стоїть осторонь.

Були різні проєкти, які фінансували банки. Наприклад, зміна тризуба на Батьківщині-матері. Асоціація, наприклад, сьогодні за рахунок банківських фінансових установ має змогу реалізовувати проєкт документального фільму про легендарного воїна, Героя України Дмитра Коцюбайла "Да Вінчі". Сьогодні фактично відзнята більша частина фільму, залишилось ще трохи. Це буде повнометражний документальний фільм, його знімає високопрофесійна група. В нас вже є трейлер, в березні 2024 року ми плануємо зробити прем'єру в Будинку кіно. Безкоштовно, звичайно. Режисер фільму Володимир Сидько, який також зняв документальний фільм про оборону Харкова – "Форт Харків".

Сьогодні велика кількість банків і фінансових компаній донатять для того, щоб допомагати фронту. На початку 2022 року була велика потреба в автомобілях підвищеної прохідності. Коли Нацбанк в березні чи лютому 2022 року відкрив спеціальний рахунок по збору коштів, моя персональна позиція була: робимо заклик щодо перерахунку коштів на оцей єдиний рахунок Національного банку. Ми надіслали звернення від асоціації на близько 70 банківських асоціацій різних країн світу з проханням підтримати Україну фінансово через цей рахунок НБУ. Ми отримували відповіді від німецької банківської асоціації, асоціації Грузії, банків Грузії, ОАЕ і інших. Кожен, хто робив щось на своєму місці, – це все допомогло нам бути там, де ми зараз є.

Якщо говорити про непряму допомогу як донат чи безпосередня підтримка, а опосередковану, то сьогодні банки, коли купують цінні папери Міністерства фінансів, облігації внутрішньої державної позики – вони фактично позичають кошти Міністерству фінансів для того, щоб Мінфін міг здійснювати бюджетні розрахунки. Тобто фактично залучається внутрішній борговий ринок для допомоги нашому державному бюджету.

Якщо так не вдаватися в точні цифри, то бюджет України сьогодні на 50% формується за рахунок збору податків. Другі 50% формуються за рахунок міжнародної фінансової допомоги. Міжнародна макрофінансова допомога не може бути використана безпосередньо на воєнні цілі. Сьогодні за рахунок міжнародної фінансової допомоги ми маємо змогу оплачувати пенсії, стипендії, виплати внутрішньо переміщеним особам, інші соціальні витрати.

Видатки на функціонування держави, які йдуть за рахунок податків або за рахунок залучення коштів від внутрішнього боргового ринку – все йде безпосередньо на підтримку ЗСУ, на воєнний опір. Тому тут теж, можна сказати, що опосередковано, близько 500 мільярдів гривень залучено з банківського сектора саме через інструмент облігації внутрішньої державної позики. Левову частку з цього портфелю ОВДП має й НБУ, який таким чином допомагає у фінансуванні бюджету. Вже в цьому році Україна уникла емісії саме завдяки тому, що було залучено внутрішній борговий ринок за рахунок банків в тому числі.

Як ви оцінюєте 2023 рік? З якими проблемами стикнулися? На що варто державі звернути увагу в цьому контексті? 

Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас відповідає на питання Ukraine World News
Джерело: UWN

Якщо говорити про банки, то на кінець 2023 року ми маємо 63 платоспроможних банки. Відповідно до закону №9656, який прийняла Верховна Рада, назвемо його таким собі екстраординарним законом, банки за 2023 рік сплатять підвищену ставку податку на прибутки. Це був до певної міри неочікуваний крок законодавців. Так,  банки ситуативно у 2023 році отримали прибутки. Але треба розуміти природу цих процесів. Для того щоб ліквідність, яка сьогодні є в банківському секторі, не тиснула на валюту, на золотовалютні резерви, урядом та Нацбанком було передбачено два інструменти – ОВДП і депозитні сертифікати. Звичайно, що банк, як будь-яка фінансова установа, має як дохідну, так і витратну частину. Витратна частина – це депозити, за якими банк повинен платити відсотки клієнтам. Це витратна складова банку, і якщо в банку немає дохідної складової, то тоді ти повинен цей пасив свій віддати назад на ринок. Іншими словами, повернути кошти з депозитів клієнтам. Можна спрогнозувати, що якщо ліквідність банків, пішла б назад на ринок, то, скоріш за все, вона була б конвертована в іноземну валюту. Це б суттєво вплинуло на обсяги наших золотовалютних резервів. Нам ця проблема не потрібна, і тому були створені цих два інструменти, депозитні сертифікати і ОВДП, які дозволили банкам залишитись прибутковими. Саме з цього додаткового прибутку банки сплатять 50% податків.

Але ж це не є надприбутком для банків і це може негативно вплинути на банки з іноземним капіталом?

Негативно це на банки не вплине. Банки отримали прибуток за результатом року по різних операціях. Видавши кредит під депозит, розмістивши вільні кошти в цінні папери чи ОВДП, чи депозитні сертифікати і так далі, тобто є якісь комісійні доходи. З всіх цих доходів віднімаються витрати і лишається прибуток. З цього прибутку, тобто коли віднялись витрати на персонал, на адміністративні якісь речі, залишається чистий прибуток.

Сьогодні під час війни діє заборона на вивід капіталу дивідендів. Тож весь цей прибуток фактично враховувався в капіталізацію банківської системи. Але через те, що держава має сьогодні труднощі з дефіцитом бюджету, а це правда, то Міністерство фінансів, Верховна Рада, інші урядові організації шукають, як можна отримати більший дохід в державний бюджет з українських джерел. Для того щоб в період цих політичних, зовнішніх турбулентностей мати, так би мовити, фінансове плече, щоб можна було планувати свою діяльність.

Банки перші потрапили в це поле зору уряду стосовно підвищення оподаткування. І банкірам, звичайно, було незрозуміло, чому лише банківський сектор під це підпав. Але було прийнято рішення – сьогодні розпочати саме з банківського сектора. Я думаю, що коли Мінфіном буде запропонована концепція чи стратегія отримання доходів до бюджету, то, скоріш за все, там інші сектори економіки теж будуть мати підвищені ставки оподаткування. Я так думаю, і тоді це, з моєї точки зору як представника інтересів банківського сектора, буде правильно.

Тобто коли держава приходить і каже: "Шановний бізнес, ми маємо ось такий дефіцит бюджету, тимчасово через певні чинники ми не маємо поступлень від міжнародних партнерів, ми повинні шукати це всередині держави. Тому, наприклад, з 1 січня 2024 року податок такий-то буде стільки". Тоді це було б якось зрозуміліше. Успіхи в банківському секторі за результатом 2023-го – це свідчення того, що ми адаптувалися до війни, ми налаштували процеси, які дозволяють безперебійно працювати банківській системі, а ця система – це як кровоносна система економіки.

Нинішню банківську ліквідність набагато ефективніше буде задіяти в кредитування реального сектора економіки – підприємств, бізнесу. За рахунок ліквідності, яка сьогодні є в банках, направлену на кредитування бізнесу можна отримати  мультиплікаційний ефект. Тому що створене підприємство – це робочі місця, це сплата і ЄСВ, і ПДФО, і військового збору. Це підприємство буде купувати матеріали, обладнання для того, щоб вести виробничу діяльність, продавати продукцію. Якщо на внутрішній ринок – добре, якщо на зовнішній ринок – ще краще, адже це експорт, це надходження валюти.

Якщо 2022-й – це  був рік виживання і шоків і ми його пережили, 2023-й – це вже рік певної стабілізації, то 2024-й – це має стати роком розвитку в умовах воєнного часу. Тому банківська спільнота і Нацбанку говорять про те, що потрібно думати як над кредитуванням, так і над ефективним інструментарієм страхування інвестицій від воєнних ризиків. Над цими питаннями Асоціація українських банків буде зосереджувати свою роботу у наступному році.

Якщо казати про післявоєнний період. Йдуть розмови про приватизацію державних банків. Наскільки це є ефективним і, наприклад, продати той же "Приват"?

Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас відповідає на питання Ukraine World News
Джерело: UWN

Треба говорити не про власника, а про ефективність управління підприємством, компанією, банком, незважаючи на те, хто є власником. В Україні є як успішні приклади управління державними підприємством, так і неуспішні. Якщо говорити про банки, я думаю, тут схожа ситуація. Якщо менеджмент банку ефективно управляє банком і банк дає доходи для держави, до речі, державні банки перераховують свої доходи-дивіденди в держбюджет, то немає нічого в цьому поганого. Коли є системне неефективне управління чи якась політична складова, коли є зовнішні впливи на ту чи іншу компанію і вона робить кроки не ринкові, а в інтересах якихось людей, тоді, звичайно, ці речі треба виправляти. До початку повномасштабного вторгнення в Україні була стратегічна мета – зниження частки держави в банківському секторі, і частка ця до початку повномасштабної війни знижувалась.

Але в умовах викликів повномасштабної агресії велика частка державних банків спрацювала на користь держави. Якби ми були без державних банків на початку повномасштабного вторгнення, то весь 2022 рік нам було б набагато складніше в економіці. Тому що банки, маючи власників, неважливо – приватні українські власники чи якісь іноземні власники, коли є такий шок, як повномасштабне військове вторгнення, дають конкретну директиву: ніяких програм розвитку, ніяких кредитів, бо є ризики. Це адекватне рішення в банківському бізнесі в будь-якій країні, не тільки в Україні.

А уряду, який зацікавлений втримати ситуацію і виграти в цій війні, потрібно фінансувати державні програми. Якщо брати Україну: фінансування посівної кампанії, іпотеки, держпрограми "єОселя", будівництва чи ще чогось відбувалось саме через те, що були державні банки, що в нас є українські банки з українським капіталом, які зацікавлені були в розвитку. Тому багато державних програм не припинили свою діяльність і держава могла опертися на цей момент на державні банки.

Якщо говорити про ситуацію після перемоги, я думаю, що буде тренд на зниження частки держави в банківському секторі. На цей час в нас є п'ять банків з державним капіталом. П'ятий додався – був націоналізований Альфа-Банк. Тепер він має назву Sense Bank. Сьогодні по активах від всієї банківської системи 55,8% займають державні банки. Тобто майже 60% від всіх активів банківської системи мають ці п'ять банків. Це багато.

За таких умов, в яких ми зараз опинилися, – це війна і страждання нашої економіки, активізуються шахраї. Це на всіх рівнях відбувається і це є, так би мовити, зрозумілим для цього часу. Як банки будуть захищатися? Може, є інноваційні якісь рішення, може, готуються якісь рішення?

Знаєте, з одного боку, ми раді тому, що в кишені ти не маєш готівки – в тебе все на телефоні, на карті, в тебе не поцуплять з кишені чи тобі неправильну кількість здачі дадуть, чи підроблену купюру. З одного боку, ми раді, що більшість розрахунків перейшли в електронну форму. З іншого боку, є виклики, пов'язані з тим, що у людей недостатньо фінансової грамотності. Я не знаю, чи буде колись її достатньо, може, просто український банківський фінансовий сектор швидко розвивається, а суспільство не завжди встигає.

Але шахраї завжди встигають і навіть інколи попереду

Так, вони зацікавлені в тому, щоб займатися цією шахрайською діяльністю і робити шкоду для клієнтів фінансових установ. Активний розвиток інтернет-банкінгу почався після того, коли нарешті було знято штучне обмеження розвитку 3G і 4G в Україні. Це відбулося після 2014 року. У всіх телефонах з'явився нормальний інтернет, і IT-компанії з банками, фінтех-компаніями почали розвивати мобільний банкінг.

Платіжні картки в Україну прийшли трошки пізніше, ніж у світі, через дороговизну інфраструктури банкоматів, терміналів. У світі це все вже працювало, до нас прийшло в середині 2000-х. Зараз в еру інтернету, в еру технологій все розвивається набагато швидше: віртуальні активи, токенізовані картки, криптогаманці. І це за останні п'ять-шість років.

Користувачі більш молодого покоління можуть впоратися з новими технологіями у банківській сфері, а, наприклад, людям старшого віку отримувати пенсію з цими всіма технологіями, напевно, трохи складніше і шахраї цим користуються.

Якщо вникнути в суть самих цих шахрайських операцій, вони поміняли формулу, але не поміняли суть. Наприклад, людині телефонує невідома особа і каже: "Ваш онук потрапив в аварію, терміново перекиньте гроші і дайте PIN-код, далі ми зробимо все". Це те саме, що було раніше, коли людина йде, до неї звертається незнайомець і каже: "Я гадаю по руці, давай розкажу тобі твою долю" чи ще щось, вводить в оману і людина віддає гроші, якісь цінності.

Тобто зміст підходів не змінився, змінилася форма. Тому ми завжди наполягаємо і звертаємо увагу на такі базові речі, як, наприклад, номер мобільного телефону варто прив'язати до свого паспорта, тобто щоб це був рахунок персоналізований.

Тож, перше – варто персоналізувати свій номер мобільного телефону, бо номер мобільного телефону вже дуже стає схожим на ідентифікатор, який ми використовуємо багато де. Друге – фізична картка – це річ, яка має бути у вас персоналізована, прихована і так далі. На звороті є CVV-код, три цифри, їх не можна нікому показувати. Третє – більшість, якщо не всі банки мають таку послугу, як підтвердження платежу по номеру телефону, там діє 3D Secure. Коли ви здійснюєте оплату в інтернеті, вам приходить одноразовий пароль з чотирма цифрами саме на ваш номер телефону, який ще раз нагадую, має бути прив'язаний до паспорта, і ви вводите цей номер. Він кожного разу випадковий. Четверте – якщо вже ви часто користуєтеся в інтернеті різними послугами, різними оплатами і так далі, краще для всіх цих речей мати окрему картку, на якій завжди у вас буде невелика сума коштів. Не зарплатну, не депозитну, не кредитну, де великий є ліміт, а якусь окрему дебетову картку, де ви зі своєї зарплатної картки перекинули собі тисячу гривень і купили собі те, що ви хотіли купити. Тобто навіть якщо вона підв'язана до ваших сервісів, а шахраї отримали якимось чином доступ, то вони не зможуть створити вам суттєві труднощі.

Тому шахрайство як історія, воно є, з цим борються всі і ми в тому числі, і інші органи в Нацбанку, і є програма фінансової грамоти від НБУ, є ініціатива регулятора "#ШахрайГудбай", до якої долучилось багато банків.

Ми говоримо про швидкий розвиток технологій в Україні. Особливо в банках це розвивається дуже швидко, а в Європі трошки повільніше. Оскільки ми прагнемо до ЄС, чи не вплине це на наш швидкий бурхливий розвиток цих технологій? Якщо ми інтегруємося в ЄС, то це, можливо, будуть якісь загальні правила?

Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас відповідає на питання Ukraine World News
Джерело: UWN

Якщо говорити про банківський сектор і в принципі фінансові компанії, вони сьогодні є під регулюванням Нацбанку і він вже давно впроваджує, підвищує вимоги відповідно до рівня, які є в ЄС, які проводяться Базельським комітетом із питань банківського нагляду.

З приводу фінансового моніторингу – багато процесів зараз працюють через призму цифрових технологій. Тобто ви робите свої традиційні операції протягом місяця зі своєю карткою: перерахували, розрахувалися за певні послуги чи пішли в магазин, вам в середині місяця поступив аванс на картку, а в кінці місяця поступили основні кошти, ви комусь позичили тисячу гривень, а потім ця людина через кілька днів цю тисячу перерахувала. Це традиційні дії з карткою. І тут раптово вам на рахунок поступає від невідомої картки сума 50 чи 100 тисяч гривень. І тоді у банках стосовно цієї операції спрацьовують, так би мовити, "червоні прапорці" – індикатори.

Це відбувається за допомогою IT-технологій, адже мільйони транзакцій відбуваються на день. Коли такий індикатор спрацьовує, цю транзакцію можуть зупинити, неважливо, чи це фізична особа, чи це юридична особа, чи ФОП – дії по картці зупиняють до з’ясування обставин і особа повинна пояснити незрозумілу, скажімо так, нетрадиційну транзакцію.

Тому ми завжди закликали і закликаємо: старайтеся слідкувати за фінансовою гігієною, щоб ви завжди могли пояснити, якщо до вас будуть запитання, звідки у вас з'явилася на рахунку та чи інша сума. Якщо це заробітна плата – значить, це заробітна плата. Також ви зможете завжди пояснити, якщо ви позичили комусь кошти і вам повернули борг. Але повинна бути хоча б якась розписка, якщо це велика сума.

Пам'ятайте, що рівень вимог до фінансового моніторингу буде підвищуватись з кожним роком як у світі, так і в Україні. У нас в Україні, на жаль, є значна частина сірої тіньової економіки. Ті бізнеси, які швидше зорієнтуються і зрозуміють, що такі речі є невідворотними, що за цим треба слідкувати, вони тоді не будуть мати проблем. Ті, хто будуть думати, що можна було, як колись, будуть стикатися із ситуацією, коли якась операція, як правило, у самий невідповідний момент може бути зупинена до з’ясування. Відповідно до законодавства та договорів між банком та клієнтом, банк має право це робити: зупиняти розрахунки, з’ясовувати, вимагати від вас документи, пояснення. Тому до цього просто треба бути готовим.

Я думаю, що вступ України в Євросоюз ніяким чином не знизить швидкість послуг, які надають банки і фінансові установи. Тут одне тільки потрібно буде враховувати, що кожен користувач банківськими фінансовими послугами повинен розуміти, що і в Україні, і в ЄС будуть підвищуватися вимоги до фінансового моніторингу. Нові схеми та інструменти шахрайських операцій, фінансування тероризму, відмивання нелегальних коштів змушують уряди і регуляторів шукати все кращі можливості, як виявляти операції, які порушують фінансовий моніторинг або принципи фінансового моніторингу щодо відмивання коштів і фінансування тероризму.

Щодо обміну валют, яка ситуація зараз у нас? Бо були трошки непорозуміння з датою випуску та потертостями банкнот. Як зараз це все?

Якщо говорити саме про обмін валют і обмін банкнот. В Україні ми маємо єдиний платіжний інструмент – це гривня. Її випускає Нацбанк і пошкоджену валюту, якщо вона є автентична, не підроблена, ви завжди зможете в Україні поміняти на нову, без жодної доплати, бо це не впливає на фінансову стабільність.

Якщо брати банкноти інших країн, то тут двояка ситуація. Їх не друкує Нацбанк, ні будь-яка організація в Україні – ні євро, ні долар, ні інші валюти. Їх друкують представники державних інституцій тих країн, де це є платіжним засобом і як мінімум, якщо ця платіжна банкнота є пошкоджена, зношена, суттєво пошкоджена, її потрібно кудись відвезти для того, щоб там її обміняли. Це є витрати.

До повномасштабної війни готівкову валюту офіційно в Україну доставляли повітряним транспортом – літаками. Коли повітряний простір був закритий і літаками це зробити було неможливо, навіть був період часу, коли виник дефіцит іноземних банкнот. Бо традиційна логістика ввезення валюти зупинилася. Потім це все перелаштовувалося, змінили формати – як ввозити транспортом, автомобільним й іншим.

Коли виникли проблеми з обміном валют, в цю проблему втрутився Нацбанк, який зобов'язав і банки, і фінансові компанії, які мають ліцензію обміну валют, здійснювати всі ці обміни зношених іноземних банкнот або банкнот старого зразка. Наскільки я знаю, зараз завдяки рішенню НБУ ця проблема зникла.

Є певні встановлені правила, як відбувається обмін пошкоджених або зношених банкнот. Тому, звичайно, краще за цими речами слідкувати. Якщо в когось, наприклад, є банкноти іноземної валюти старого зразка, треба теж розуміти, що вони від того, що знаходяться довший час в якомусь місці, втрачають свою властивість. Другий момент – роки випуску банкнот теж впливають. Чим старша банкнота, тим вона більше втрачає свої властивості. З українськими гривнями в Україні питань жодних немає. З іноземною валютою завжди є певні труднощі, тому за цим треба слідкувати і старатися, щоб банкноти були більш нового зразку.

Як на банківський сектор вплинув, впливає і буде впливати страйк в Польщі і Словаччині з перевізниками?

Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас відповідає на питання Ukraine World News
Джерело: UWN

Прямого впливу на банківський сектор, я вважаю, що немає, оскільки це більше впливає на клієнтів банків, які, наприклад, імпортують, експортують товари.

Тобто в них є збитки. Українські компанії зазнають шалених збитків – за різними підрахунками, це близько одного мільйона гривень в день. Зазнають збитків компанії у зв'язку з тим, що є кілометрові черги і вони не можуть доставляти, перевозити свої товари. Ця проблема має певне політичне забарвлення, пов’язане із внутрішніми політичними процесами в тих країнах. Як тільки ця складова політичного забарвлення зникне, ми дуже надіємося, що і зникне ця ситуація з блокадою. Шкода, що це зараз відбувається між Україною та Польщею – двома країнами, які весь 2022-й, 2023 рік були пліч-о-пліч. Також і Словаччиною. Сподіваюся, що це питання буде невдовзі вирішене.

Минулої зими ми пережили дуже багато потрясінь у вигляді блекаутів, дуже багато і офіційних осіб, і експертів закликають нас готуватися до таких моментів і зараз. Чи готовий банківський сектор до цього?

Асоціація українських банків готова до блекаутів, яких, дуже сподіваюсь, більше не буде. Ми дуже тішимося, що зараз ми маємо можливість сидіти в теплому світлому приміщенні з інтернетом і з кавою, чаєм і дякуємо завжди за все нашим ЗСУ.

Минулорічні блекаути – це було дуже непросте випробування, оскільки, коли працюєш в цифровізованому секторі, то світло і електроенергія, телефонний і інтернет-зв'язок – це важливі умови для щоденної роботи.

Минулого року була розроблена ініціатива з боку Нацбанку, яка називається PowerBanking. Ідея в тому, аби створити оптимальну кількість відділень, які банки зможуть швидко забезпечити альтернативними джерелами енергії та зв'язку.

Минулого року ми не готувалися, ми просто з коліс купували генератори, Старлінки, шукали інтернет-провайдерів з оптоволокном і була розроблена така мережа оптимальної кількості відділень, які навіть в перспективі, не знаючи, наскільки це довго може затягнутися, можуть бути такими точками прихистку, де можна не лише зробити певні банківські операції, а просто прийти і  зігрітися.

В цьому році банківська спільнота вже готувалася в спокійному режимі, тому що те, що було закуплено в минулому, воно є дотепер, але про всяк випадок можна додатково щось докупити. Ми це теж зробили в Асоціації. Якесь обладнання, яке вийшло з ладу, його треба було оновити. Сьогодні ми це все робимо по набагато приємніших цінах і спокійніше. Також ми підключені до кількох інтернет-провайдерів.

Хочу заспокоїти – в банківському секторі все нормально. У нас немає такої однієї точки, де знаходяться сервери всіх банків. Кожен банк має декілька резервних серверів і це є секретна інформація, яка не розповсюджується. Тож це знищити трьома ракетними ударами просто неможливо. Україна після війни буде найстійкішою країною у світі.

Що таке страхування воєнних ризиків?

Тут треба говорити в контексті кредитування, про що ми вже говорили раніше. Нам часто закидають, чому банки не кредитують економіку? Вертаємось назад, хто такі банки? Банк – це посередник. Банк має свій власний капітал, як правило, він становить 10% від загальної кількості активів, які він залучає, може трошки більше. Люди приходять, вкладають туди кошти і ці кошти банк видає позичальнику і на різниці відсоткових ставок банк заробляє.

Банки іноді критикують за те, що вони ставлять занадто багато вимог для позичальника. Але треба розуміти, що банк робить це тому, що він думає про свого вкладника. А якщо цей позичальник не зможе розрахуватися по кредиту? Банк має не підвести свого вкладника, який приніс кошти. Він такий самий громадянин чи такий самий бізнесмен, який поклав кошти в цей банк на депозит, як і той, хто бере кредит.

Разом з тим якщо говорити про розвиток кредитування в Україні, тут є над чим працювати. Коли банк кредитує, він прораховує ризики. Якщо в умовах воєнного часу банк видав кредит підприємству і в це підприємство потрапляє ракета, підприємство знищується, знищується заставне майно, то банк опиняється під суттєвими ризиками. Тому на сьогоднішній момент поки немає якогось компенсатора з боку держави.

В принципі, на мій погляд, тут держава мала б бути найбільш зацікавлена в розвитку кредитування, бо потім це кредитування переросте в додану вартість, додаткові податки, додаткові робочі місця, додаткові надходження в бюджет.

Тому зараз і уряд, і Міністерство економіки, і Нацбанк, і Експортно-кредитне агентство працюють над розробкою цих компенсаторів від воєнних ризиків. Можливо, необхідно залучати і страхові компанії до розробки інструмента, який буде компенсувати або страхувати воєнні ризики. Допоки війна не завершилася, інвестиційного буму в Україні не буде. Але для того, щоб ми могли хоч якихось інвесторів залучити, треба зняти питання захисту прав кредитора, інвестора, підвищити рівень довіри до судової системи, посилити боротьбу з корупцією. Якщо інвестор поставить питання про воєнні ризики, ми маємо мати відповідь на це питання.

Рішення може бути через інструменти гарантування таких ризиків. Зараз робота над цим ведеться. Якщо для банків буде розуміння ризику, пов'язаного з війною, то я думаю, що банки будуть зацікавлені в активному кредитуванні бізнесу. Їм цікавіше буде вкладати ресурс, вільну ліквідність в кредитні програми, ніж в ОВДП чи депозитні сертифікати НБУ.

Ми вже трошки торкнулися теми, але, може, додасте ще щось щодо прогнозів на наступний рік?

Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас відповідає на питання Ukraine World News
Джерело: UWN

Прогнози – це погана справа, але спробую поділитися своїми такими собі внутрішніми інсайтами або думками, які можуть бути прогнози на 2024 рік.

Перше, на що ми зараз будемо звертати увагу, і мені здається, всім треба на це звертати увагу – це на розвиток питання, пов'язаного з фінансуванням міжнародними партнерами фінансової і військової допомоги. Ця невизначеність буде мати дуже великий вплив на інші процеси, на процеси, пов'язані з питанням "потрібна нам додаткова емісія чи не потрібна". Це буде впливати на рівень курсу гривні до долара, на рівень інфляції за результатами 2024 року. Тому на це в першу чергу треба звернути увагу.

Але якщо взяти як за константу, що фінансова та військова підтримка України буде на такому рівні, як ми мали у 2023 році, то тоді я озвучу такий свій прогноз за результатом 2024 року по інфляції – вона може бути в межах від 8 до 12%.

Розвиток економіки буде безперечно мати вплив на незначний ріст інфляції, але є і приємна складова з цього, що буде ріст доходів заробітних плат. Тому при сталій підтримці України з боку наших міжнародних партнерів ситуація в Україні буде вже йти на тренд поступового розвитку.

Про курс долара до гривні. Тут трошки важче сказати, тому що Нацбанк в жовтні відмовився від політики фіксованого курсу, яка була безперечно правильним кроком в умовах 2022 року.

Зараз є керована гнучкість – це не є вільний курс, плаваюче курсоутворення, яке було в нас до початку війни.  Керована гнучкість – це означає, що Нацбанк дозволить курсу сезонно мінятися. Якщо подивитися на графік до початку повномасштабної війни, він в нас постійно в певний період року укріплювався, а в певний період року девальвував. Ця динаміка була прогнозованою, до неї готуватися, що саме головне.

Сьогодні після впровадження керованої гнучкості інтервенції з боку Нацбанку вже повернулися на попередні свої показники. Знаєте, сьогодні в НБУ є рекордні запаси золотовалютних резервів, які дозволяють йому тримати ситуацію під контролем, але на курс найбільше буде впливати те, чи буде в нас додаткова емісія, якщо, наприклад, міжнародної допомоги якийсь час або на якийсь період не буде. Наприклад, якщо в певному кварталі року макрофінансової допомоги від міжнародних партнерів України не буде, а є видатки і тоді, якщо запускається додаткова емісія, то це буде мати вплив на курс гривні до долара.

На наш погляд, таке коливання в межах 5% може бути у 2024 році при наявності допомоги для України. Коливання як вверх, так вниз.

Якщо буде додаткова емісія, значить, може бути девальвація. Інфляція, дивно для багатьох, в умовах воєнного часу в нас сьогодні є екстремально низька. 5,3% чи 5,6% – це дуже низька інфляція, але вона сталася не сама по собі. Просто минулого року був дуже великий інфляційний стрибок – 26,6%. Тобто ціни підстрибнули минулого року, а в цьому році вони вже не так сильно на це відреагували. Також ділова активність в Україні сповільнилася суттєво, деякі товари у зв'язку з аграрними надврожаями дещо подешевшали і що навіть, наприклад, ми бачимо зараз по автозаправних комплексах ріст цін на паливо до 10%, воно компенсувалося тим, що по деяких групах товарів було навіть зниження ціни.

Читайте також:
Працівник столичного банку виніс з установи 400 тисяч доларів Працівник столичного банку виніс з установи 400 тисяч доларів
США розширили санкції проти РФ, зокрема проти Мосбіржі. Курс валют сильно стрибнув, але чи вплине це на економіку довгостроково? США розширили санкції проти РФ, зокрема проти Мосбіржі. Курс валют сильно стрибнув, але чи вплине це на економіку довгостроково?
Рік після підриву Каховської ГЕС: Питання відбудови станції і вклад у неї мільярдних інвестицій лишається відкритим Рік після підриву Каховської ГЕС: Питання відбудови станції і вклад у неї мільярдних інвестицій лишається відкритим
В Україні брак робочих кадрів через мобілізацію та міграцію, – Мінекономіки В Україні брак робочих кадрів через мобілізацію та міграцію, – Мінекономіки